Дослід 12.6. Отримання натрієвої солі щавлевої кислоти
Реактиви і матеріали: |
мурашинокислий натрій кристалічний, хлорид кальцію, 0,1Н розчин. |
У суху пробірку вміщують декілька крапель мурашинокислого натрію та сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням гідрогену. Вмісту пробірки дають охолонути, додають до плаву 3-4 краплі води та трохи нагрівають до появи прозорого розчину.
В іншу пробірку вміщують декілька кристаликів мурашинокислого натрію та додають 3-4 краплі води. В обидві пробірки додають по 1 краплі розчину хлориду кальцію. У першій пробірці (з щавлевокислим натрієм) виникає білий осад нерозчинної у воді кальцевої солі щавлевої кислоти. У пробірці з розчином мурашинокислого натрію осад не утворюється, бо кальцева сіль мурашиної кислоти розчинна у воді.
Хімізм процесу:
Утворення щавлевої кислоти швидким нагріванням форміату до 420°С є сучасним промисловим способом її отримання.
Дослід 12.7. Відкриття щавлевої кислоти у вигляді кальцевої солі
Реактиви і матеріали: |
оксалат натрію, 0,5Н CaCl2, 2Н CH3COOH, 2Н HCl. |
Обладнання: |
піпетка, предметне скло. |
Отриманий плав оксалату натрію розчиніть у 4-5 краплях води. Якщо необхідно, то підігрійте. При наявності обвуглених частинок дайте їм спочатку осісти на дно. За допомогою піпетки візьміть 1 краплю розчину та нанесіть її на предметне скло. Додайте 1 краплю 0,5Н CaCl2. Що ви спостерігаєте?
|
Рис. 12.2. Кристали оксалату кальцію з сечового осаду |
Додайте до осаду 1 краплю 2Н CH3COOH - осад не розчиняється. Від додавання 1-2 крапель 2Н HCl осад повністю розчиняється. Зверніть увагу на цю характерну здатність оксалату кальцію. Хід реакції утворення оксалату кальцію:
Кристали оксалату кальцію нерідко спостерігаються при клінічному дослідженні сечі і при мікроскопічному дослідженні нагадують поштові конверти (рис. 12.2).
Реакцiя карбонових кислот нa окислювачi
Дослід 12.8. Окиснення щавлевої кислоти перманганатом калію
Реактиви і матеріали: |
щавлева кислота кристалічна; перманганат калію, 0,1Н розчин; сульфатна кислота, 0,2Н розчин; баритова вода, насичений розчин. |
Обладнання: |
газовідвідна трубка. |
У пробірку вміщують декілька кристаликів щавлевої кислоти, додають 2 краплі перманганату калію та 1 краплю сульфатної кислоти.
Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої занурено в пробірку з баритовою водою. Реакційну суміш нагрівають. Рожевий розчин перманганату калію знебарвлюється, а в пробірці з баритовою водою з’являється білий осад карбонату.
Хімізм процесу:
HOOC - COOH + [O] ® 2CO2 + H2O
На відміну від вищих гомологів щавлева кислота має відновні властивості: вона кількісно окиснюється перманганатом калію в кислому розчині.
На цій реакції окиснення щавлевої кислоти засновано її застосування в аналітичній хімії для встановлення титру перманганату калію.
Дослiд 12.9. Окиснення олеїнової кислоти перманганатом калiю
Реактиви та матеріали: |
олеїнова кислота; перманганат калiю; 0,1Н та 0,5Н розчин карбонату натрiю |
Обладнання: |
пробiрки, пiпетки |
У пробiрку вiдбирають по 2 краплi олеїнової кислоти, розчинiв карбонату натрiю i перманганату калiю. При струшуваннi сумiшi рожевий колiр зникає.
Хiмiзм процесу:
Дослiд 12.10. Приєднання брому до олеїнової кислоти
Реактиви та матеріали: |
олеїнова кислота, бромна вода (насичений розчин) |
Обладнання: |
пробiрки |
У пробiрку вносять 3-4 краплi бромної води, краплю олеїнової кислоти i енергiйно перемiшують. Бромна вода знебарвлюється.
Хiмiзм процесу:
Знебарвлення перманганату калiю i бромної води свiдчить про наявнiсть подвiйного зв'язку в молекулi олеїнової кислоти.
Отримання складних ефiрiв
Дослiд 12.11. Отримання оцтовоетилового ефiру
Реактиви та матеріали: |
ацетат натрiю (порошок), етиловий спирт, сiрчана кислота (d = 1,84 г/см3) |
Обладнання: |
пробірки |
У суху пробiрку насипають трохи порошку зневодненого ацетату натрiю (висота шару 1-1,5 мм) i 3 краплi етилового спирту. Додають 2 краплi концентрованої сульфатної кислоти i обережно нагрiвають над полум'ям пальника. Незабаром з'являється характерний запах оцтовоетилового ефiру.
Важливий спосiб утворення складних ефiрiв - взаємодiя карбонових кислот зi спиртами (реакцiя етерифiкацiї). В ролi каталiзаторiв використовують концентровану H2SO4.