Дослiд 12.3. Взаємодiя з металами

Реактиви та матеріали:	оцтова кислота (0,1Н розчин), магнiй (порошок або ошурки), цинк (шматочки), мiдний дрiт
Обладнання:	пробiрки, лучина

У три пробiрки наливають по 5 крапель розчину оцтової кислоти. В одну додають ошурки магнiю, в другу - шматочки цинку, в третю - мiдний дрiт. В першiй спостерiгаємо енергiйну реакцiю:

+ Mg (СН₃СОО)₂Mg + H_2­

ацетат магнію

На пiдтвердження того, що газ, який видiляється, - водень, у пробiрку вносять лучину. При цьому спостерiгається спалах з рiзким звуком, характерним для спалаху сумiшi водню з повiтрям.

У другiй пробiрцi реакцiя йде повiльно i потребує нагрiвання:

+ Zn (СН₃СОО)₂Zn + H_2­

ацетат цинку

У третiй пробiрцi реакцiї зовсiм немає.

Дослiд 12.4. Взаємодiя з солями

Реактиви та матеріали:	оцтова кислота (0,1Н розчин), карбонат натрiю (сухий), баритова вода
Обладнання:	пробiрки, газовiдвiдна трубка, лучина

У пробiрку наливають 2-3 краплi розчину оцтової кислоти i додають кiлька крупинок карбонату натрiю. Пробiрку закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою, до отвору якої пiдносять запалену лучину. Лучина гасне. Потiм газовiдвiдну трубку занурюють у пробiрку з баритовою водою, вода каламутнiє вiд вуглекислого газу.

Хiмiзм процесу:

2CH₃COOH + Na₂CO₃ ® 2CH₃COONa + CO₂ + H₂O

ацетат натрiю

Карбоновi кислоти у водному розчинi дисоцiюють з утворенням карбоксилат-анiона i протона:

карбонова кислота

Протон Н⁺ в карбоксильнiй групi вiдщеплюється легше, нiж у спиртах (вплив полярної карбонiльної групи). Утворення карбоксилат-анiона є причиною збiльшення кислотностi карбонових кислот порiвняно зi спиртами. На легкiсть вiдщеплення протона впливає також радикал, пов'язаний з карбоксильною групою. Тому карбоновi кислоти дають характерне забарвлення з iндикаторами, проводять електричний струм, тобто є електролiтами. Карбоновi кислоти порiвняно з неорганiчними - слабкi кислоти (К_дис.~ 10^-5).

Дослід 12.5. Отримання мурашиної кислоти з хлороформу та її відкриття

Реактиви і матеріали:

0,2Н AgNO3, 2Н NaOH, 2Н NH4OH, хлороформ.

Рис.12.1. Отримання мурашиної кислоти Обладнання:

дві пробірки, пробка з газовідвідною трубкою. У пробірці а (рис. 12.1) приготуйте аміачний розчин гідроксиду срібла - реактив для відкриття альдегідної групи. Для цього візьміть 1 краплю 0,2Н AgNO3 та 1 краплю 2Н NaOH. Утворився осад оксиду срібла. Цей осад розчиніть, додавши 2 краплі 2Н NH4OH та 2 краплі води. У пробірку б помістіть 1 краплю хлороформу та 3 краплі NaOH. Нагрівайте обережно на полум’ї пальника, доки не зникне крапля хлороформу.

Для відкриття утвореного форміату, який утворився, влийте в пробірку б реактив, заготовлений в пробірці 1. Срібло негайно відновлюється у вигляді чорного осаду:

Мурашина кислота може розглядатися як кислота, яка містить альдегідну групу:

і тому повинна виявляти відновлювальні властивості. У даному випадку для її відкриття можна скористатися реакцією „срібного дзеркала”

Розклад трьохгалогенопохідних метану при кип¢ятінні з лугом та утворення мурашинокислого натрію пояснює, чому при отриманні хлороформу з хлоральгідрату або йодоформу з етилового спирту не можна кип’ятити розчин.

Цей же дослід показує, що при консервуванні сечі хлороформом клінічна проба Тромера на глюкозу буде позитивною й при відсутності глюкози у сечі.