Двоосновнi кислоти та їхні похiднi

етандіова кислота; щавлева кислота	хлористий оксаліл	диметилоксалат; диметиловий ефір щавлевої кислоти

Карбоксильна група - приклад взаємного впливу атомiв у молекулi. Карбонiльна група -С=О , яка в нiй мiститься, вже не має своїх специфiчних властивостей, тому що другий кiнець притягує до себе електрони вiд кисню гiдроксильної групи. Кисень гiдроксилу менш мiцно утримує атом водню i, таким чином, стає можливою дисоцiацiя, характерна для розчинiв карбонових кислот:

Такий запис неточний, бо в утвореному карбоксиланiонi негативний заряд належить в однаковiй мiрi обом атомам кисню, i його структура записується так:

Структура солей карбонових кислот може бути зображена так:

Для IЧ-спектрiв карбонових кислот характерна сильна смуга в областi 1700 см^-1 (валентнi коливання С=О) i 2500-3000 см^-1 (валентнi коливання О-Н). В складних ефiрах остання вiдсутня, але є двi сильнi смуги при 1050-1300 см^-1 (валентнi коливання С-О).

Жири

Жири (триглiцериди) - сумiш складних ефiрiв триатомного спирту глiцерину

i вищих карбонових кислот, серед яких переважають пальмiтинова C₁₅H₃₁COOH, стеаринова C₁₇H₃₅COOH, олеїнова C₁₇H₃₃COOH або CH₃(CH₂)₇CH=CH(CH₂)₇COOH кислоти.

Жири називають, використовуючи звичайну номенклатуру складних ефiрiв або називаючи тiльки залишки кислот, i додають до останнього залишку закiнчення "-ин" ("-ін"):

При лужному гiдролiзi жирiв утворюється глiцерин i мило - сiль вищої кислоти: стеарат натрiю.

дипальмітостеарин; дипальмітостеарат гліцерину	триолеїн; триолеат гліцерину

Дослiд 12.1. Розчиннiсть кислот у водi

Реактиви та матеріали:	кислоти (оцтова, масляна, iзомасляна, акрилова, стеаринова, олеїнова, щавлева, малонова)
Обладнання:	пробiрки, скляна паличка, пiпетка, пальник

3 краплi або декiлька кристалiв кожної з кислот змiшують у пробiрцi з 5 крап-лями води. Якщо кислота не розчиняється, пробiрку нагрiвають. Гарячi розчини охо-лоджують i спостерiгають видiлення кристалiв кислот, якi розчиняються тiльки при нагрiваннi. Для усiх паралельних проб беруть однакову кiлькість кислоти i розчинника.

Кислотнi властивостi карбонових кислот Дослiд 12.2. Дiя оцтової кислоти на iндикатори

Реактиви та матеріали:	оцтова кислота (0,1Н розчин); метилоранж; лакмус; 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну
Обладнання:	пробiрки, скляна паличка, пiпетка, пальник

У три пробiрки наливають по 3 краплi розчину оцтової кислоти. В першу додають краплю метилоранжу, в другу - лакмусу, в третю - фенолфталеїну. В пробiрцi з метиловим оранжевим з'являється червоне забарвлення, в пробiрцi з лакмусом - рожеве, з фенолфталеїном - лишається безбарвним.