Дослiд 9.1. Визначення будови спиртів

Реактиви та матеріали:

реактив Лукаса, пропіловий спирт, ізопропіловий спирт, третинний бутиловий спирт.

Беруть 3 пробірки, нумерують восковим олівцем й приливають до кожної по 2 краплі спирту (у першу – пропіловий, у другу – ізопропіловий та в третю – третинний бутиловий спирт). Потім у пробірки приливають по 5 крапель реактиву Лукаса (хлористий цинк, розчинений в концентрованій соляній кислоті), збовтують вміст пробірок й залишають стояти 1 хв. У пробірці з пропіловим спиртом розчин залишається прозорим, розчин ізопропілового сприрту мутнішає, а в пробірці з третинним бутиловим спиртом утворюється на дні олійна крапля.

За допомогою проби Лукаса можна встановити, чи є даний спирт первинним, вторинним або третинним: первинний спирт залишається прозорим, вторинний - мутніє, а третинний вступає в хімічну реакцію з утворенням галогеналкілу.

Дослiд 9.2. Утворення I гiдролiз алкоголятiв

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, металiчний натрiй, фенолфталеїн (1%-ний розчин)
Обладнання:	пробiрки, пальник, пiпетки

У суху пробiрку кладуть маленький шматочок металiчного натрiю, додають 2-3 краплi етилового спирту i закривають пробiрку. По закiнченнi реакцiї пробiрку пiд-носять до полум’я пальника i вiдкривають. Бiля отвору пробiрки спалахує водень, який видiляється. До рiдини, залишеної на днi пробiрки, додають 1 мл дистильованої во­ди i краплю спиртового розчину фенолфталеїну - з’являється малинове забарв-лення.

Хiмiзм процесу:

C₂H₅OH + Na ® C₂H₅ONa + 1/2H₂

C₂H₅ONa + H - OH ® C₂H₅OH + NaOH

Атоми водню гiдроксильних груп у спиртах проявляють певну рухливiсть (ак-тивнiсть). Подiбно до води спирти реагують з лужними металами (натрiєм, калiєм та iн.), котрi замiщують водень спиртових гiдроксильних груп. При цьому утворюється так званий алкоголят i ви­дiляється водень.

Кислотнi властивостi у спиртiв вираженi дещо слабше, нiж у води, хоча зв’язок кисень-водень поляризований. Алкiльнi групи вiд­штовхують вiд себе електрони, знижуючи цим легкiсть вiдщеп­лення протона порiвняно з водою:

Реакцiя лужних металiв зі спиртами вiдбувається повiльнiше, нiж з водою.

Алкоголяти - твердi речовини. Вони подiбнi до солей дуже слабких ки­слот i при дiї води гiдролiзуються з утворенням спирту й лугу.

Дослiд 9.3. Окиснення етилового спирту оксидом мiдi (II)

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, фуксинсiрчиста кислота
Обладнання:	спіраль з мідного дроту, пробірка, пальник

Дрiт нагрiвають у полум’ї пальника до появи чорного нальоту оксиду мiдi. Ще гарячу спiраль опускають в пробiрку з етиловим спиртом. Чорна поверхня повiльно стає золотистою внаслiдок вiдновлення оксиду мiдi. При цьому вiдчувається запах оцтового альдегiду (запах яблук).

Пiдтвердженням утворення оцтового альдегiду може служити кольорова реакцiя з фуксинсiрчистою кислотою. В пробiрку вмiщують 3 краплi розчину фуксин-сiрчистої кислоти i пiпеткою вносять краплю отриманого розчину. З’являється рожево-фiолетове забарв­лення (кольорова реакцiя на альдегiд).