11. Вирівнювання електричних потенціалів.

Вирівнювання електричних потенціалів (ВЕП) – це метод зниження напруги дотику і напруги крокової між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкування або на яких одночасно може стояти людина чи тварина. ВЕП застосовують не як самостійний захід, а додатково до інших засобів захисту (наприклад, до заземлення або занулення).

Щоб знизити величини напруги дотику і напруги крокової на території електростанцій, підстанцій і на інших об’єктах застосовують складні замкнені контурні заземлювачі, що складаються із забитих у землю навколо території установки вертикальних стержнів довжиною 2…6 м, причому верхній їх кінець перебуває на глибині о,7…0,8 м. Верхівки стержнів з’єднують по контуру привареними до них стальними штабами, які розміщують горизонтально на ребрі. Крім з’єднувальних штаб обов’язково застосовують вирівнювальні електроди: штаби або круглу сталь, що перетинають контур уздовж осей устаткування на глибині 0,5 м і на відстані 0,8…1,5 м від фундаментів або основ устаткування і з’єднані між собою поперечними штабами, розміщеними на відстані 2,5…6 м (рис. 17).

В результаті складання потенціалів вирівнювальних поздовжніх і поперечних штаб потенціали точок на поверхні землі в межах потрібної території значно вирівнюються, а можливі там величини напруг дотику і кроку зменшуються.

Іноді застосовують контурні заземлювачі у вигляді густої сітки з одних горизонтальних штаб, бо в однорідному за глибиною грунті стержні довжиною 2…3 м мало впливають на загальний опір контурного заземлювача, що займає велику площу. Проте, якщо врахувати просихання і промерзання верхніх шарів грунту, вигідно (головним чином для вирівнювання електричних потенціалів) мати на межах контура деяку кількість стержнів, особливо завдовжки 5 м і більше, розміщених нижче від рівня залягання ґрунтових вод і глибини промерзання. Металеву сітку електрично з’єднують з трубопроводами і іншими металоконструкціями, що знаходяться в приміщенні. При аварійних режимах, зв’язаних з появою електричних потенціалів на металоконструкціях, електричний потенціал на підлозі буде практично таким, як і на всіх металоконструкціях, що знаходяться в приміщенні.

Рис. 17. Заземлювач у вигляді замкненого контура для вирівнювання електричних потенціалів.

Таким чином, напруга дотику, тобто напруга між підлогою і механізмами приміщення, буде практично дорівнювати нулю. Недоліком цього засобу є його значна вартість.

12. Електрозахисті засоби.

Електрозахисті засоби використовують при виконанні робіт в електроустановках з метою захисту людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Залежно від призначення електрозахисті засоби поділяються на ізолюючі, огороджувальні, запобіжні та екрануючі. Ізолюючі електрозахисті засоби (Рис. 18) ізолюють людину від частин обладнання, що проводять струм, або заземлених частин, а також від землі. Вони поділяються на основні і додаткові.

Основні ізолюючі електрозахисті засоби – електроізолюючі засоби, ізоляція яких тривалий час витримує робочу напругу електроустановки і які дозволяють працювати на струмопровідних частинах, що перебувають під напругою.

Додаткові ізолюючі електрозахисті засоби – електроізолюючі засоби, які самі по собі не можуть за даної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом; вони доповнюють основні засоби захисту, а також захищають від напруги дотику і напруги кроку.

До основних електрозахисних засобів в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться: ізолюючі штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги, покажчики напруги для фазування; ізолюючі засоби і пристрої для робіт на повітряних лініях з безпосереднім доторкуванням електромонтера до струмопровідних частим (ізолюючі драбини і площадки, ізолюючі тяги і канати, корзини телескопічних вишок, кабіни для роботи біля проводу).

До додаткових електрозахисних засобів в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться: діелектричні рукавиці, діелектричні боти та килимки, ізолюючі підставки і накладки, огороджувальні пристрої, індивідуальні екрануючі комплекти, переносні заземлення, знаки і плакати з електробезпеки.

До основних електрозахисних засобів в електроустановках напругою до 1000 В відносяться: ізолюючі штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавиці, слюсарно-монтажний інструмент із ізолюючими ручками.

До додаткових електрозахисних засобів в електроустановках напругою до 1000 В відносяться: діелектричні калоші та килимки, ізолюючі підставки і накладки, огороджувальні пристрої, переносні заземлення, знаки і плакати з електробезпеки.

Огороджувальні електрозахисті засоби – призначаються для тимчасового огороджування струмопровідних частин. До них відносяться: переносні огородження, щитки, ширми.

Запобіжні електрозахисті засоби – призначені для захисту персоналу від випадкового падіння з висоти (запобіжні пояси, страхувальні канати); для безпечного піднімання на висоту (драбини, монтерські кігті); для захисту від світлової, теплової, механічної дії електричної дуги (захисні окуляри, захисні щитки, спецодяг, рукавиці, захисні каски).

Рис. 18. Електрозахисні засоби: 1- ізолююча штанга; 2- діелектричні рукавиці; 3- діелектричні боти; 4- діелектричні калоші; 5- діелектричні килимки; 6- ізолюючі підставки; 7- інструмент із ізолюючими ручками; 8- ізолюючі кліщі; 9- струмовимірювальні кліщі; 10 і 11- відповідно дво- і однополюсні покажчики напруги; 12- переносні заземлення.

В процесі експлуатації для всіх ізолюючих електрозахисних засобів періодично, в установлені строки проводять випробування підвищеною напругою та огляди. Результати випробування оформляються протоколом. Усі ізолюючі електрозахисті засоби, крім інструменту з ізольованими ручками, повинні мати вибитий, нанесений незмиваючою фарбою або наклеєний штамп із зазначенням строку наступних випробувань і найбільшої номінальної напруги установки, для якої придатний цей захисний засіб.