
- •Тема 3.2. Електробезпека. 84
- •Розділ 1. Правові і організаційні основи охорони праці. Тема 1.1. Вступ. Загальні питання охорони праці.
- •1. Охорона праці, її значення і завдання.
- •2. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •1. Охорона праці, її значення і завдання.
- •2. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •Тема 1.2. Правові та організаційні основи охорони праці.
- •2. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •3. Нормативно – правові акти з охорони праці.
- •4. Стандарти в галузі охорони праці.
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •7. Охорона праці жінок.
- •8. Охорона праці неповнолітніх.
- •9. Охорона праці інвалідів.
- •10. Медичні огляди працівників.
- •11. Фінансування охорони праці.
- •Тема 1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •1. Система державного управління охороною праці в Україні.
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці.
- •1. Система державного управління охороною праці в Україні.
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці.
- •Тема 1.4. Організація охорони праці на підприємстві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві.
- •4. Комісія з питань охорони праці підприємства.
- •5. Колективний договір (угода) з охорони праці.
- •6. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •7. Кабінети по охороні праці.
- •8. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •9. Стимулювання охорони праці.
- •Тема 1.5. Навчання з питань охорони праці.
- •3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •4. Спеціальне навчання і перевірка знань з охорони праці.
- •5. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •Тема 1.6. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •2. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •3. Класифікація нещасних випадків.
- •4. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5. Основні заходи по запобіганню виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •Розділ 2. Виробнича санітарія. Тема 2.1. Основи фізіології та гігієни праці.
- •2. Основи фізіології праці.
- •3. Класифікація санітарно-гігієнічних умов праці.
- •4. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.
- •Тема 2.2. Повітря робочої зони.
- •2. Мікроклімат робочої зони.
- •3. Нормування параметрів мікроклімату.
- •4. Контроль параметрів мікроклімату.
- •5. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •6. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •7. Нормування шкідливих речовин.
- •8. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
- •9. Заходи та засоби попередження забруднення робочої зони.
- •10. Вентиляція виробничих приміщень.
- •Тема 2.3. Освітлення виробничих приміщень.
- •2. Основні світлотехнічні величини і одиниці вимірювання.
- •3. Природне освітлення, його характеристика.
- •4. Штучне освітлення, його характеристика.
- •5. Експлуатація і контроль освітлювальних установок.
- •Тема 2.4. Вібрація.
- •2. Класифікація і характеристики вібрації.
- •3. Нормування та контроль параметрів вібрації.
- •4. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Тема 2.5. Шум, інфразвук та ультразвук.
- •2. Характеристика та класифікація шумів.
- •3. Нормування і вимірювання шуму.
- •4. Дія шуму на організм людини.
- •5. Методи та засоби захисту від шуму.
- •6. Інфразвук.
- •7. Ультразвук.
- •Тема 2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •2. Дія електромагнітних випромінювань на організм людини.
- •3. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •Тема 2.7. Випромінювання оптичного діапазону.
- •2. Характеристика інфрачервоного випромінювання.
- •3. Захист від інфрачервоного випромінювання.
- •4. Характеристика ультрафіолетового випромінювання.
- •5. Захист від ультрафіолетового випромінювання.
- •6. Характеристика лазерного випромінювання.
- •7. Захист від лазерного випромінювання.
- •Тема 2.8. Іонізуюче випромінювання.
- •2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •3. Нормування радіаційної безпеки.
- •4. Захист від іонізуючого випромінювання.
- •Тема 2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •2. Санітарно-захисні зони підприємств.
- •3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства.
- •4. Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень.
- •5. Водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.
- •6. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Розділ 3. Основи виробничої безпеки. Тема 3.1. Загальні вимоги безпеки.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання.
- •3. Безпека праці під час експлуатації систем під тиском.
- •4. Кріогенна техніка.
- •5. Безпека праці під час експлуатації балонів.
- •6. Безпека праці під час експлуатації компресорних і холодильних установок.
- •7. Безпека праці під час експлуатації парових котлів.
- •8. Безпека праці під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •2. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •4. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •5. Умови ураження людини електричним струмом.
- •6. Напруга крокова та напруга дотику.
- •7. Заходи безпечної експлуатації електроустановок.
- •8. Технічні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом.
- •9. Захисне заземлення.
- •10. Занулення.
- •11. Вирівнювання електричних потенціалів.
- •12. Електрозахисті засоби.
- •13. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Розділ 4. Пожежна безпека. Тема 4.1. Горіння та вимоги пожежної безпеки.
- •1. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень і будівель за пожежовибухонебезпечністю.
- •1. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень і будівель за пожежовибухонебезпечністю.
- •3. Класифікація пожежо- та вибухонебезпечних приміщень і зон.
- •Тема 4.2. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
- •2. Пожежна сигналізація.
- •3. Засоби та способи гасіння пожежі.
- •4. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •5. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •6. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •Додатки
- •Література
- •Інтернет-ресурси
9. Заходи та засоби попередження забруднення робочої зони.
Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
● вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими;
● удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів обробки пилових матеріалів);
● автоматизація, механізація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих із шкідливими речовинами;
● герметизація обладнання разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);
● нормальне функціонування систем опалення, місцевої та загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очищення та утилізація шкідливих речовин;
● використання засобів індивідуального захисту;
● проведення попередніх і періодичних медоглядів, дотримання правил особистої гігієни та режиму праці і відпочинку, профілактичне харчування;
● систематичний контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
10. Вентиляція виробничих приміщень.
Для підтримання в приміщеннях нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщень повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для поліпшення метеорологічних умов у приміщеннях.
Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції полягає в підтриманні в приміщеннях параметрів повітряного середовища, яке б відповідало ДБН 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря”, а також ГОСТ 12.1.005-88 ССБП “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”.
Технологічне призначення вентиляції полягає в забезпеченні в приміщеннях чистоти, температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, виходячи з особливостей технологічного процесу і умов збереження предметів, апаратів, приладів.
За способом подачі в приміщення свіжого повітря і видалення забрудненого є такі види системи вентиляції: природна, механічна і змішана.
Повітрообмін при природній вентиляції відбувається внаслідок різниці температур повітря в приміщенні і зовнішнього повітря, а також в результаті дії вітру.
Різниця температур повітря всередині і зовні приміщення, а відповідно і різниця густин, обумовлює різницю тисків зовнішнього і внутрішнього повітря (тепловий напір), який сприяє надходженню холодного повітря в приміщення і витісненню з нього теплого повітря.
Під дією вітру на навітряних поверхнях будівель виникає надлишковий тиск, а на завітряних сторонах – розрідження. Тому зовнішнє повітря може надходити в приміщення через відкриті виїмки з навітряної сторони будівлі і виходити через отвори на протилежній завітряній стороні і отвори в даху. Величина надлишкового тиску, або розрідження, залежить від швидкості вітру.
Природна вентиляція поділяється на організовану і неорганізовану. При неорганізованій природній вентиляції надходження і видалення повітря відбувається через нещільності і пори зовнішніх огороджень, через вікна, квартирки, спеціальні отвори (провітрювання).
Організований природний повітрообмін (аерація) здійснюється в наперед розрахованих об’ємах і регулюється відповідно до зовнішніх метеорологічних умов.
Аерація застосовується в приміщеннях із значними тепловиділеннями, якщо концентрація пилу і шкідливих газів у припливному повітрі не перевищує 30% ГДК в робочій зоні.
При аерації обмін повітря регулюють за допомогою прорізів (фрамуг або жалюзійних решіток), розташованих у нижній частині будівлі, через які надходить ззовні більш холодне повітря, а тепле забруднене повітря виходить через витяжний аераційний ліхтар на даху будівлі. Для підсилення витяжки на даху будівлі встановлюють на виході дефлектори – пристрої, які створюють тягу при обдуванні їх вітром.
Аерація – це загальнообмінна вентиляція. Вона характеризується кратністю обміну повітря. Кратність обміну повітря (К) – відношення об’єму повітря, яке подається (Vпов), до об’єму приміщення (Vприм):
К
=
,
год-1.
Кратність обміну повітря показує, скільки разів за годину поміняється весь об’єм повітря в даному приміщенні.
Механічна вентиляція – це примусове видалення з приміщень забрудненого повітря і заміна його свіжим за допомогою механічних пристроїв – вентиляторів або ежекторів.
Змішана вентиляція – це поєднання природної і механічної вентиляції.
За характером дії вентиляція може бути загальнообмінна, місцева і комбінована.
Загальнообмінна вентиляція здійснює обмін повітря у всьому приміщенні. При такій вентиляції забезпечується підтримання необхідних параметрів повітряного середовища у всьому об’ємі приміщення.
Місцева вентиляція використовується для видалення забрудненого повітря безпосередньо з місця утворення шкідливих речовин і не допускає їх поширення по всьому приміщенні. Вона може бути припливною і витяжною.
При значному надходженні шкідливих речовин у повітря робочої зони застосовують комбіновану вентиляцію – загальнообмінну і місцеву.
Механічна вентиляція може бути: припливна, витяжна і припливно-витяжна.
Припливна вентиляція тільки нагнітає чисте повітря в приміщення, а витяжна вентиляція тільки видаляє забруднене повітря в атмосферу. У припливно-витяжній вентиляції повітря в приміщення подається припливною вентиляцією, а видаляється витяжною вентиляцією, які працюють одночасно. Найбільшої ефективності припливно-витяжна вентиляція досягає при умові, коли кількість повітря, що подається у приміщення однакова з кількістю повітря, що видаляється або на 10…15% менша від кількості повітря, що видаляється витяжною вентиляцією.