4. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

Метою профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві є їх зниження та повна ліквідація.

Завданнями профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві – навчити працівників використовувати комплекс заходів і засобів по їх зниженню та ліквідації.

Профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві досягається різними шляхами. Найбільш важливими з них є:

● створення безпечної техніки та технологічних процесів на стадії проектування;

● розробка організаційних і технічних заходів при експлуатації техніки та технологічних процесів;

● розслідування та аналіз причин нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь;

● виховна робота по забезпеченню строгого дотримання правил, норм і вимог охорони праці кожним працівником;

● якісне навчання працівників питанням охорони праці;

● покращення виробничо-побутових умов працівників на робочих місцях;

● покращення трудової та технологічної дисципліни;

● впровадження ефективної системи управління охороною праці;

● організація лікувально-профілактичного харчування;

● ефективний контроль за станом охорони праці.

5. Основні заходи по запобіганню виробничого травматизму та професійних захворювань.

Основні заходи щодо попередження травматизму та захворювань працівників на виробництві поділяються на організаційні, технічні, санітарно-виробничі та медико-профілактичні.

До організаційних заходів належать:

● проведення навчання та інструктажів з охорони праці. Застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правової системи “Ліга” та ін.;

● робота з професійного відбору;

● здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

До технічних заходів належать:

● модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

● перепланування розміщення обладнання;

● впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

До санітарно – виробничих заходів включають:

● придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії шкідливих та небезпечних чинників (пилу, газу, шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань тощо);

● влаштування нових і реконструкція діючих систем вентиляції, опалення та кондиціювання;

● реконструкцію та переобладнання санітарно-побутових приміщень (душових, гардеробних тощо).

До медико-профілактиних заходів відносяться:

● придбання засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

● організація профілактичних медичних оглядів працівників;

● організація лікувально-профілактичного харчування.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків є соціально обумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський чинник у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистості чинники впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на дотримання заходів безпеки.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.