2. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.

Є такі основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань: організаційні, санітарно-гігієнічні, технічні та психофізіологічні.

Організаційні причини – незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недоліки під час навчання безпечним умовам праці; неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці; несвоєчасне та неякісне проведення інструктажів з охорони праці; низька трудова і виробнича дисципліна та слабка організація праці; порушення режиму праці та відпочинку; неефективний нагляд і контроль за охороною праці; використання працівників не за спеціальністю (професією); незастосування засобів індивідуального та колективного захисту або використання їх не за призначенням; відсутність попереджувальних написів, знаків безпеки і ін.

Технічні причини – невідповідність машин, обладнання, пристроїв, інструментів і технологічних процесів вимогам безпеки праці (ГОСТів ССБП, ДСТУ та іншим нормативним документам); несправність індивідуальних та колективних засобів захисту; несправність або відсутність захисних огороджень, сигналізації, блокіровок, інших запобіжних засобів.

Санітарно-гігієнічні – невідповідність умов праці санітарним нормам (ДСН, ДСанПіН, ГОСТам ССБП); недостатня освітленість; невідповідність температури, відносної вологості та швидкості руху повітря робочої зони; підвищена загазованість, запиленість повітря робочої зони; інтенсивний шум та вібрація; великий рівень електромагнітних, інфрачервоних, ультрафіолетових та інших випромінювань; захламленість, забрудненість робочих місць, проходів і ін.

Психофізіологічні – незадовільний психологічний клімат у колективі; невідповідність стану здоров’я працівника до вибраної спеціальності (професії); виконання працівником робіт в стані захворювання або нетверезому стані.

3. Класифікація нещасних випадків.

По обставинах виникнення і своєму характеру виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки класифікують на такі групи:

● Пов’язані з виробництвом.

● Не пов’язані з виробництвом.

● Побутові

До нещасних випадків пов’язаних з виробництвом відносяться нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні; приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни; використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця; провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий; ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; надання підприємством шефської допомоги; перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілих трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього виробничого чинника чи середовища; прямування працівника до (між) об’єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця.

До нещасних випадків не пов’язаних з виробництвом відносяться нещасні випадки, що сталися з працівниками: під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства; за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності; внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликало застосування цих речовин у виробничих процесах, або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий , який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, був відсторонений від роботи; під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури; у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками відповідних органів.

До побутових нещасних випадків відносяться випадки, що сталися у вільний від роботи час поза територією підприємства за обставин, що не входять до переліку випадків, пов’язаних із роботою.

По тяжкості завершення виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки класифікують на такі групи:

● Без втрати працездатності (мікротравми).

● З тимчасовою втратою працездатності строком до 3 діб.

● З тимчасовою втратою працездатності строком більше 3 діб.

● Групові, коли постраждало одночасно 2 і більше чоловік.

● Тяжкі, в тому числі інвалідність (визначаються по схемі, розробленої Міністерством охорони здоров’я України).