5. Колективний договір (угода) з охорони праці.

Відповідно до КЗпП України і Закону “України Про охорону праці” на підприємствах між її адміністрацією в особі роботодавця або уповноваженого ним органу (особа) з однієї сторони і трудовим колективом працівників в особі профспілкового комітету (а в разі його відсутності – уповноваженими від трудового колективу з питань охорони праці) з другої – укладається колективний договір (угода) з охорони праці незалежно від форм власності й господарювання строком на один рік.

Попередньо вибраною комісією розробляться проект колективного договору (угоди). З ним знайомляться всі працівники підприємства і вносять свої пропозиції, доповнення, зауваження або зміни. Після доопрацювання колективний договір (угода) приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Від імені адміністрації колективний договір (угоду) підписує роботодавець (уповноважена ним особа), а від імені трудового колективу – голова профкому (уповноважений від трудового колективу з питань охорони праці).

У колективному договорі (угоді) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством.

У колективному договорі (угоді) встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

● питання організації виробництва і праці;

● штатний розклад;

● нормування й оплата праці;

● заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці;

● запобігання виробничого травматизму, професійних захворювань, пожежам;

● правила внутрішнього трудового розпорядку;

● зміцнення виробничої і трудової дисципліни;

● додаткове встановлення гарантій, компенсацій і пільг;

● режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

● забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, оздоровлення й відпочинку працівників і ін.

Сторони, які підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором (угодою), звітують про його виконання.

6. Атестація робочих місць за умовами праці.

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних чинників, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно “Порядку проведення атестація робочих місць за умовами праці”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 р.

Атестація робочих місць за умовами праці (надалі – атестація) проводиться на підприємствах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на роботодавця.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгірпромнагляду.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій,, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров’я за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, в яку заносять трудові, санітарно-гігієнічні умови і чинники технічної безпеки.