- •1. Зміст і мета охорони праці
- •2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в установах, організаціях і на підприємствах
- •1. Організація охорони праці у системі освіти України
- •2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності
- •3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах
- •4. Навчання з питань охорони праці
- •5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1. Виробничий травматизм
- •2. Причини нещасних випадків
- •3.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •Модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Тема 4. Загальні положення та поняття гігієни праці та виробничої санітарії
- •1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії.
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники
- •3. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метереологічні умови:
- •3.1. Способи забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних закладів та підприємств, до навчальних, лабораторних, виробничих і службових приміщень
- •4.1. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •5. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.1. Дія газів і парів на організм людини
- •5.2. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції
- •Тема 5. Освітлення робочих місць і виробничих приміщень. Шум, вібрація, їх дія на організм людини.
- •1. Освітлення
- •Шум, нормування, дія на організм
- •3. Вібрація, нормування, дія на організм
- •Тема 6. Електромагнітні та іонізуючі випромінювання
- •1. Електромагнітне випромінювання
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, нормування
- •Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання
- •1.1. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •1.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •2.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •2.2. Дія іонізаційного випромінювання на організм людини
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання
- •Тема 7. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою
- •Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •Отруєння організму
- •3. Ергономічні характеристики моніторів
- •Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
- •Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:
- •4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в кабінетах навчальних закладів
- •6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами
- •7. Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •Модуль 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •1. Загальні вимоги щодо безпечності технологічного обладнання і процесів.
- •1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •1.2. Безпечність технологічного процесу
- •2. Безпечна експлуатація систем під тиском і кріогенної техніки.
- •2.1.Вимоги до посудин що працюють під тиском, причини аварій і нещасних випадків при експлуатації
- •2.1. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •2.2.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •2.3.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •2.4.Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •3.1. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •5. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики
- •Тема 9. Електробезпека під час виконання професійних обов’язків і в побуті
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Види ураження людини електричним струмом
- •1.2. Електричний опір людини
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •2. Умови ураження людей електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •4. Захист людини від ураження в аварійних режимах
- •4.1. Захисне заземлення
- •Типи заземлюючих пристроїв
- •4.2. Занулення
- •4.3. Захисне вимкнення
- •Змістовий модуль 4. Пожежна безпека
- •Тема 10. Основи пожежної безпеки
- •1. Основні нормативні акти і поняття з пожежної безпеки
- •Аналіз пожеж на Україні
- •Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •3.1. Різновидності горіння
- •4.Вибухонебезпечність об’єктів і приміщень
- •5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •6. Пожежна безпека у навчальних закладах
- •6.1. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •6.2. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
- •Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях
- •7. Завдання та види пожежної охорони
- •7.1. Вивчення питань пожежної безпеки
- •Використана література
Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
Вантажні та транспортувальні роботи в процесі будь-якого виробництва займають досить вагомий обсяг. Переміщення вантажів часто супроводжується необхідністю застосовувати важку фізичну працю, а іноді пов'язане ще й зі значним ризиком, особливо, коли роботи виконуються з небезпечними вантажами.
Кодексом законів про працю України встановлені граничні норми піднімання та переміщення вантажів однією людиною, в залежності від статі та віку: для чоловіків віком 18 років і старших - 50 кг (допускається до 80 кг при одноразовому перенесенні на відстань по горизонталі до 25 м, за умови, що вантаж укладається на спину і знімається іншими вантажниками); для жінок старших за 18 років -7 кг при постійній роботі і 10 кг при чергуванні з іншою; для юнаків і дівчат 16-17 років - 7 кг та 14, а для 17-18 літніх відповідно 8 та 16 кг.
Ці норми є примусовим заходом, що захищає працівника від надмірної втоми і перевтоми при виконанні тяжких вантажних робіт.
Однією з найважливіших задач охорони праці є заміна фізичної праці механізованою, що зберігає здоров'я працівників, зменшує собівартість робіт та ризик отримати травму.
На промислових підприємствах, будівельних дільницях, електростанціях, в сільському господарстві і в торгівлі в процесі роботи обробляють і переміщують велику кількість різних вантажів. Високопродуктивна робота сучасного підприємства неможлива без застосування надійної техніки для навантажування, розвантажування та транспортування різних вантажів та чіткої організації праці. Для виконання цих операцій призначаються відповідальні, складаються технологічні та маршрутні карти вантажопотоків, визначаються та готуються місця перевалки та обробки вантажів, готується транспорт та необхідне обладнання.
Транспорт, в залежності від місця його застосування, поділяють на зовнішній і внутрішньозаводський. Зовнішній транспорт призначений для доставки сировини, палива, напівфабрикатів, готової продукції та інших, необхідних підприємству вантажів і для вивозу з підприємства готової продукції і відходів. Операції зовнішнього транспортування виконуються засобами автомобільного, залізничного, водного і повітряного транспорту, а іноді і гужевого.
Внутрішньозаводський (внутрішній) транспорт може бути міжцеховим і внутрішньоцеховим. Міжцеховий транспорт призначений для транспортування вантажів, сировини, напівфабрикатів, продукції по підприємству до місць їх обробки і зберігання та для видалення відходів виробництва. Вибір засобів міжцехового транспорту залежить від фінансових можливостей підприємства, масштабів і специфіки виробництва.
На сучасних підприємствах з масовим і крупносерійним виробництвом міжцехове та внутрішньоцехове транспортування вантажів виконується, головним чином, транспортуючими машинами безперервної дії - транспортерами (назву запозичено з французької мови), або конвеєрами (запозичено з англійської).
Внутрішньоцеховий транспорт застосовується для транспортування вантажів між цехами, виробничими ділянками, окремими агрегатами і робочими місцями та до внутрішніх складів, згідно з технологічним процесом виробництва, тобто для міжопераіційного переміщення матеріалів та виробів при поточному методі виробництва. Міжопераційне транспортування виробів у визначеному ритмі є організуючим початком поточного методу виробництва і забезпечує роботу технологічних ліній цехів або всього підприємства. Операції внутрішньоцехового транспортування вантажів на сучасних підприємствах виконуються, переважно, транспортерами (конвеєрами) різного типу, і тільки на малопотужних підприємствах з невеликими вантажопотоками застосовують візки або інші транспортні засоби періодичної дії.
На сучасному підприємстві транспортні і технологічні лінії тісно пов'язані і становлять єдину виробничу систему. Чітка організація І безперебійна робота міжцехового і внутрішньоцехового транспорту є такою ж обов'язковою умовою успішної роботи підприємства, як і раціональна організація виробничих процесів.
Механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних і транспортувально-складських робіт (ВРТСР) є одним із найважливіших резервів підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.
Керівники, що відповідають за проведення ВРТСР, повинні визначати порядок і методи їх проведення та використання механізмів і пристроїв, забезпечувати інструктаж та навчання з питань охорони праці. До їх обов'язків входить систематичний контроль за станом безпеки (за застосуванням і правильним користуванням робітниками спецодягом і індивідуальними засобами захисту, за наявністю необхідних знаків безпеки, за дотриманням норм перенесення вантажів, за забезпеченням працюючих інструкціями з правил безпеки і експлуатації обладнання, за станом чистоти і порядку на робочих місцях, в проходах і проїздах тощо).
До ВРТС робіт допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження, навчені безпечним методам праці і ознайомлені з діючими нормами, правилами і інструкціями з охорони праці. Транспортні шляхи ї проходи на території підприємства і в будівлях повинні відповідати санітарно-технічним вимогам, будівельним і протипожежним нормам. Місця, де проводяться ВРТСР, звільняються від зайвих вантажів, снігу, льоду, непотрібних предметів, а в необхідних випадках посилаються піском.
Вантажно-розвантажувальні роботи в залежності від ступеня небезпеки поділяються на чотири групи:
малонебезпечні (метали, лісо- та будматеріали);
небезпечні (з огляду на великі габаритні розміри);
пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт);
небезпечні (предмети і речовини, котрі при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні можуть стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення або захворювання людей або тварин).
За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії:
масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні;
масою від 80 до 500 кг;
масою понад 500 кг.
Особливих заходів безпеки слід дотримуватись при транспортуванні небезпечних речовин, котрі можуть викликати пожежі, вибухи, отруєння працівників.
Небезпечні речовини поділяються на дев'ять класів: 1 — вибухові речовини; 2 — гази; 3 та 4 — легкозаймисті рідини, речовини і матеріали; 5 — окислювальні речовини; 6 — отруйні та інфекційні речовини; 7 — радіоактивні; 8 — їдкі і корозійно активні речовини; 9 — інші.
На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, повинні бути знаки небезпеки. Знак має форму квадрата, який окантований чорною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки. У нижньому кутку нижнього трикутника робиться напис про небезпечність вантажу. Під ним можуть бути нанесені написи про заходи обережності.
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентарю, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов’язки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням засобів малої механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання технологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішуються знаки безпеки. Для штучних вантажів застосовуються піддони, контейнери, пакетоформувальні засоби, а для сипких — пневмотранспорт, що виключає забруднення повітря. При виникненні небезпечної ситуації особа, відповідальна за проведення робіт, повинна вжити запобіжних заходів або припинити їх.
Майданчики, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати рівне та тверде покриття або твердий грунт, мати ухил не більше 5°, а також природне і штучне освітлення.
До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення.
У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.
Правила складування вантажів: висота штабеля не повинна перевищувати 6 м для нєрозбірної тари і 4,5 м — для складаної тари; 3 м — для вантажів у ящиках при ручному навантаженні та 6 м — при механізованому; для барабанів з карбідом кальцію — не більше двох ярусів, для кошиків з бутлями агресивних речовин — в один ряд. Ширина головного проходу в закритих складах повинна бути не менше 3 м. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
