2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заході та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: - Конституції України,

- Кодексу законів про працю

• Закон “Про охорону праці”

• Закон “Про пожежну безпеку”

• Закон “Про охорону здоров’я”

• Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”

• Закон “Про колективні договори і угоди”

• Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”

• Закон “Про дорожній рух”

• Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”

• Кримінальний кодекс України

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.

Роботодавець (власник підприємства) забов׳язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Закон України “Про охорону праці” - є одним із найважливіших законодавчих актів. Він являється самостійною гілкою в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також на залучені до праці на цих підприємствах (працівників).

Закон дозволив:

• створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду за охороною праці;

• створити власну нормативну базу з охорони праці;

• забезпечити гласність з питань охорони праці;

• ввести економічні важелі управління охороною праці;

• визначити роль колективних договорів;

• ввести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на підприємстві (уповноважені трудових колективів та комісії з питань охорони праці підприємств);

• розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці.

Основні принципи держаної політики в галузі охорони праці:

• пріоритет життя і здоров’я працюючих, відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

• соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;

• встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств;

• організація навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.

(Більш детально цей закон розглянемо на практичній роботі №1).

Закон України «Про освіту» Стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти.

Кодекс законів про працю

Кодекс законів про працю України – основний закон національного трудового законодавства.

Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі тощо.

Працівники мають право на:

• відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

• здорові і безпечні умови праці;

• матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, в разі хвороби, втрати працездатності, а також матеріальну допомогу в разі безробіття;

• об’єднання в професійні спілки;

• вирішення колективних трудових конфліктів.

Закон України “Про охорону здоров’я населення”

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення України. За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров’я. Це право за статтею 6 передбачає:

• життєвий рівень, необхідний для підтримки здоров'я людини;

• безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

• безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

• кваліфіковану медико-санітарну допомогу, до якої входить також вільний вибір лікаря та медичної установи;

• відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди.

Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:

• створення мережі закладів охорони здоров'я;

• надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги;

• здійснення державного нагляду в сфері охорони здоров'я;

• встановлення відповідальності за порушення прав громадян у сфері охорони здоров'я.

Громадяни України зобов’язані:

• піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

• проходити своєчасно профілактичні щеплення та медичні огляди;

• надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в умовах, що загрожують їхньому життю і здоров'ю.

Окремо в Законі наголошено про охорону здоров'я матері та дитини, неповнолітніх.

Стаття 59. Піклування про зміцнення та охорону здоров’я дітей та підлітків говориться, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я своїх дітей, їх фізичний і духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов’язку, вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

У статті 65. Закону йдеться про контроль за трудовим і виробничим навчанням та умовами праці підлітків.

Трудове і виробниче навчання здійснюється під систематичним медичним контролем. Медичні огляди працюючих підлітків повинні проводитися не рідше 1 разу на рік.

Закон України “Про пожежну безпеку”.

Закон визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, навчальних закладів покладається на їх керівників.

За статтею 5. Власник підприємства, установи зобов’язаний:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки.

У загальноосвітніх, професійних і вищих навчальних закладах організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій на випадок пожежі.

Усі працівники при прийняті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки.

За порушення вимог пожежної безпеки до службових осіб застосовуються штрафні санкції.

Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони здійснює Генеральний прокурор України.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” його завданням є встановлення відносин в області охорони, використання та відношення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на довкілля.

Кожен громадянин України має право на:

• безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

• отримання екологічної освіти;

• участь у роботі громадських екологічних формувань.

Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюють Ради депутатів, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює Генеральний прокурор України.

• Закон регулює також використання природних ресурсів.

Порушення законодавства України про охорону довкілля тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність.

Закон “Про колективні договори і угоди”. Цим законом передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці, забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити заходи захисту прав і спеціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих.

Колективним договором встановлюється розмір зазначеної допомоги, включаючи й осіб, які одержали легкі травми з тимчасовою непрацездатністю.

Перевірка виконання колективного договору проводиться не рідше 2 разів на рік. За невиконання зобов’язань по колективному договору службові особи притягаються до адміністративної, дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти з охорони праці це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання. (Більш детально – практичній роботі № 2).