- •1. Зміст і мета охорони праці
- •2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в установах, організаціях і на підприємствах
- •1. Організація охорони праці у системі освіти України
- •2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності
- •3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах
- •4. Навчання з питань охорони праці
- •5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1. Виробничий травматизм
- •2. Причини нещасних випадків
- •3.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •Модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Тема 4. Загальні положення та поняття гігієни праці та виробничої санітарії
- •1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії.
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники
- •3. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метереологічні умови:
- •3.1. Способи забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних закладів та підприємств, до навчальних, лабораторних, виробничих і службових приміщень
- •4.1. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •5. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.1. Дія газів і парів на організм людини
- •5.2. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції
- •Тема 5. Освітлення робочих місць і виробничих приміщень. Шум, вібрація, їх дія на організм людини.
- •1. Освітлення
- •Шум, нормування, дія на організм
- •3. Вібрація, нормування, дія на організм
- •Тема 6. Електромагнітні та іонізуючі випромінювання
- •1. Електромагнітне випромінювання
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, нормування
- •Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання
- •1.1. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •1.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •2.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •2.2. Дія іонізаційного випромінювання на організм людини
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання
- •Тема 7. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою
- •Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •Отруєння організму
- •3. Ергономічні характеристики моніторів
- •Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
- •Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:
- •4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в кабінетах навчальних закладів
- •6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами
- •7. Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •Модуль 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •1. Загальні вимоги щодо безпечності технологічного обладнання і процесів.
- •1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •1.2. Безпечність технологічного процесу
- •2. Безпечна експлуатація систем під тиском і кріогенної техніки.
- •2.1.Вимоги до посудин що працюють під тиском, причини аварій і нещасних випадків при експлуатації
- •2.1. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •2.2.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •2.3.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •2.4.Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •3.1. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •5. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики
- •Тема 9. Електробезпека під час виконання професійних обов’язків і в побуті
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Види ураження людини електричним струмом
- •1.2. Електричний опір людини
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •2. Умови ураження людей електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •4. Захист людини від ураження в аварійних режимах
- •4.1. Захисне заземлення
- •Типи заземлюючих пристроїв
- •4.2. Занулення
- •4.3. Захисне вимкнення
- •Змістовий модуль 4. Пожежна безпека
- •Тема 10. Основи пожежної безпеки
- •1. Основні нормативні акти і поняття з пожежної безпеки
- •Аналіз пожеж на Україні
- •Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •3.1. Різновидності горіння
- •4.Вибухонебезпечність об’єктів і приміщень
- •5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •6. Пожежна безпека у навчальних закладах
- •6.1. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •6.2. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
- •Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях
- •7. Завдання та види пожежної охорони
- •7.1. Вивчення питань пожежної безпеки
- •Використана література
Шум, нормування, дія на організм
Шум — це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища.
Як правило, шум нас дратує: заважає працювати, відпочивати, думати. Негативна дія шуму на життєдіяльність людини відома давно. З того часу, як існують війни, масові бойові вигуки однієї з ворогуючих сторін, барабанний бій викликали у протилежної сторони стресові явища, бажання втекти, врятуватись. Зараз вчені пояснюють, що гучні звуки, шум, стрілянина з гармат, гуркіт танків і літаків і навіть музика на рок-концертах сприймаються не тільки слуховими органами, а й шкірою, серцем, органами дихання. Вони збуджують людину, є причиною виділення в її кров великої кількості гормонів (наприклад, адреналіну), тим самим сприяють виникненню почуття страху і небезпеки. Звичайно після концертів рок-музики слухачі часто сильно збуджуються, стають нервовими, агресивними, улаштовують бійки і погроми в залах. Встановлено, що молодь витримує шум більш інтенсивний, ніж люди віком більше 30-40 років. Проте згодом, як свідчить статистика, усі молоді люди, що надмірно захоплювалися гучною музикою мали ушкодження органів слуху, хвору нервову систему та інші захворювання.
Але шум може впливати і позитивно. Такий вплив на людину чинить, наприклад, шелест листя дерев, помірний стукіт дощових крапель, рокіт морського прибою. Позитивний вплив спокійної приємної музики відомий з давніх часів. Тому різноманітні оздоровчі процедури супроводжуються спокійною симфонічною або класичною музикою.
Шум як фізичне явище — це сукупність звуків різної частоти і інтенсивності. З фізіологічної точки зору шум - шкідливий подразнюючий чинник, який діє на органи слуху і весь організм людини.
Звук являє собою коливальний рух частин пружного середовища, який поширюється у вигляді хвилі у твердому, рідкому і газоподібному середовищах.
Як звук людина сприймає вухом коливання в діапазоні частот 16-20000 Гц.
Коливання, які людина не чує, не сприймає вухом, з частотою нижче 16 Гц називають інфразвуком, а коливання з частотою більше 20000 Гц — ультразвуком.
Основними фізичними величинами, які характеризують шум у будь-якій точці простору, відносно дії на людину є інтенсивність, звуковий тиск і частота коливань.
Інтенсивність звуку (або сила звуку) — це потік енергії, яку переносить звукова хвиля в одиницю часу, віднесений до одиниці площі поверхні, перпендикулярної напряму поширення звукової хвилі.
Звуковий тиск - це різниця між миттєвим значенням тиску в даній точці середовища при проходженні через цю точку звукових хвиль і середнім тиском, який спостерігається в цій точці при відсутності звукових хвиль. Звуковий тиск вимірюється в Па.
Мінімальна величина звукового тиску і інтенсивності, яка ледь відчувається органами слуху людини, називається порогом чутливості (відповідає звуку, який створює писк комара).
Максимальна сила звуку, яку людина ледве витримує і відчуває біль, характеризується порогом відчуття болю (відповідають звуку, який створює запуск реактивного двигуна на відстані 1 м від місцезнаходження людини, що може призвести до розриву барабанних перетинок людини).
Залежно від частоти розрізняють шуми низькочастотні (16-350 Гц), середньочастотні (350-800 Гц) і високочастотні - понад 800 Гц.
За часовими характеристиками шуми поділяються на постійні та непостійні.
Постійні шуми - це шуми, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА, непостійні - для яких ця зміна більше 5 дБА.
Непостійні шуми поділяються на:
коливні в часі - рівень звуку безперервно змінюється в часі;
переривчасті - рівень звуку змінюється ступенево, причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень шуму залишається постійним, складає 1 секунду і більше;
імпульсні - один або декілька звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 секунди.
Шум нормується ГОСТом 12.1.003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки» та «Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях № 3223 від 12.03.1985 та ДСН 3,3.6-037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку». Основою нормування є обмеження звукової енергії, яка діє на людину протягом робочої зміни, значеннями, безпечними для її здоров'я і працездатності.
При тривалій дії шуму на організм знижується гострота зору і слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний і довготривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем, навіть можлива виразка шлунку.
Шум в аудиторії згідно з нормами не повинен перевищувати 55 дБА, на вулиці - 70 дБА. Допустимий рівень шуму на вулиці . вдень - 50 дБА, вночі - 40 дБА. Допустимий рівень шуму у квартирі вдень - 40 дБА, вночі - ЗО дБА.
Шум з рівнем звукового тиску 110 дБА призводить до шумового сп'яніння, а потім починають руйнуватись різні тканини органів людини, у першу чергу слуховий апарат.
Забороняється навіть недовготривале перебування в зонах з октавними рівнями звукового тиску вище 135 дБ у будь-якій октавній смузі. До 135 дБ можна знаходитись в приміщенні, використовуючи засоби індивідуального захисту. Шум в 155 дБ викликає опіки, шум в 180 дБ призводить до смерті.