- •1. Зміст і мета охорони праці
- •2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в установах, організаціях і на підприємствах
- •1. Організація охорони праці у системі освіти України
- •2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності
- •3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах
- •4. Навчання з питань охорони праці
- •5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1. Виробничий травматизм
- •2. Причини нещасних випадків
- •3.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •Модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Тема 4. Загальні положення та поняття гігієни праці та виробничої санітарії
- •1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії.
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники
- •3. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метереологічні умови:
- •3.1. Способи забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних закладів та підприємств, до навчальних, лабораторних, виробничих і службових приміщень
- •4.1. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •5. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.1. Дія газів і парів на організм людини
- •5.2. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції
- •Тема 5. Освітлення робочих місць і виробничих приміщень. Шум, вібрація, їх дія на організм людини.
- •1. Освітлення
- •Шум, нормування, дія на організм
- •3. Вібрація, нормування, дія на організм
- •Тема 6. Електромагнітні та іонізуючі випромінювання
- •1. Електромагнітне випромінювання
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, нормування
- •Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання
- •1.1. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •1.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •2.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •2.2. Дія іонізаційного випромінювання на організм людини
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання
- •Тема 7. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою
- •Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •Отруєння організму
- •3. Ергономічні характеристики моніторів
- •Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
- •Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:
- •4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в кабінетах навчальних закладів
- •6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами
- •7. Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •Модуль 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •1. Загальні вимоги щодо безпечності технологічного обладнання і процесів.
- •1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •1.2. Безпечність технологічного процесу
- •2. Безпечна експлуатація систем під тиском і кріогенної техніки.
- •2.1.Вимоги до посудин що працюють під тиском, причини аварій і нещасних випадків при експлуатації
- •2.1. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •2.2.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •2.3.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •2.4.Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •3.1. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •5. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики
- •Тема 9. Електробезпека під час виконання професійних обов’язків і в побуті
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Види ураження людини електричним струмом
- •1.2. Електричний опір людини
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •2. Умови ураження людей електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •4. Захист людини від ураження в аварійних режимах
- •4.1. Захисне заземлення
- •Типи заземлюючих пристроїв
- •4.2. Занулення
- •4.3. Захисне вимкнення
- •Змістовий модуль 4. Пожежна безпека
- •Тема 10. Основи пожежної безпеки
- •1. Основні нормативні акти і поняття з пожежної безпеки
- •Аналіз пожеж на Україні
- •Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •3.1. Різновидності горіння
- •4.Вибухонебезпечність об’єктів і приміщень
- •5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •6. Пожежна безпека у навчальних закладах
- •6.1. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •6.2. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
- •Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях
- •7. Завдання та види пожежної охорони
- •7.1. Вивчення питань пожежної безпеки
- •Використана література
2. Небезпечні та шкідливі чинники
Небезпечний чинник – виробничий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого різкого погіршення здоров’я або до смерті.
Шкідливий чинник - виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров’я нащадків.
Залежно від кількості концентрації і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним чинником.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники згідно з ГОСТом 12.0.003-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі чинники» які трапляються у виробництві за природою дії (походженням), поділяються на такі чотири групи:
фізичні (рухомі машини і механізми, вироби, падаючі предмети, підвищене або понижене значення температури, вологості, швидкості, іонізації повітря, барометричного тиску, підвищений рівень шуму, вібрації, іонізуючих, лазерних, електромагнітних, інфрачервоних, світлових, ультрафіолетових випромінювань, електричний струм, гострі краї обладнання, робота на висоті тощо);
хімічні (хімічні речовини);
біологічні (бактерії, віруси, гриби);
психофізіологічні (фізичні перевантаження - статичні, динамічні та нервово-психічні перевантаження - розумове перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Згідно з класифікацією Держстандарту ГОСТ 12.0.003-74 до найважливіших шкідливих фізичних факторів відносяться: підвищена запиленість повітря робочої зони; мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху, температура поверхні оточуючого обладнання, огорож, технологічних продуктів); підвищений рівень інфрачервоної радіації; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень вібрації, шуму, інфра- та ультразвуку на робочому місці; підвищений чи знижений барометричний тиск; підвищений рівень іонізуючого та/чи електромагнітного випромінювання в робочій зоні; підвищена напруженість електричного і/чи магнітного полів; підвищений рівень статичної електрики, небезпечний рівень напруги в електричному колі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; підвищена чи знижена іонізація повітря; фактори, які визначають умови роботи зору (відсутність чи брак природного світла, недостача чи великі перепади освітлення робочої зони, підвищена яскравість світла, прямий та відбитий відблиск, знижена контрастність, підвищена пульсація потоку світла).
Для гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях розроблена «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.12.1997 р. № 382. Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів чинників виробничого середовища (показники мікроклімату, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, рівні шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку, рівні електромагнітних випромінювань, освітленості та ін.) і трудового процесу (показники важкості праці - фізичне навантаження, піднімання та переміщення вантажів, стереотипні рухи за зміну, статичне навантаження, робоча поза, нахили корпуса, переміщення в просторі та напруженості праці; інтелектуальні навантаження, сенсорні навантаження, емоційні навантаження, монотонність навантажень, режим праці) порівняно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров'я працюючих.
Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, умови праці поділяються на 4 класи:
клас - оптимальні умови праці - такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників установлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих як безпечні для населення.
клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.