1. Відбір чинників-симптомів латентного показника і формування

матриці X

Для забезпечення точності і обґрунтованості багатовимірного дослідження необхідно застосовувати найбільш вагомі показники господарської діяльності, які характеризують фінансовий стан досліджуваних підприємств. При цьому у відбір слід включати переважно відносні показники, що характеризують не абсолютний розмір наявних чинників виробництва, а ступінь їх доцільного застосування.

Сучасні тенденції в теорії і практиці фінансового аналізу пов'язані з проблемою модифікації системи фінансових коефіцієнтів, приведенням цієї системи до форми, зручної для прийняття адекватних управлінських рішень в області фінансового менеджменту. У цьому напрямі існує декілька підходів.

Перший - це розробка одного або декількох комплексних показників шляхом зведення зв'язаних між собою фінансових коефіцієнтів. Як приклад, при цьому часто наводять формулу Дюпона. Проте економічною суттю даних моделей є якраз зворотна дія: аналіз чинника результативного показника, тобто повернення до безлічі фінансових показників.

Другий підхід - це вибір зі всіх існуючих фінансових коефіцієнтів незначної кількості тих, які якнайповніше і всесторонньо характеризують фінансовий стан підприємства. Здійснення другого підходу може йти двома шляхами: 1) експертним, який застосовує практично кожен автор, що спеціалізується в області фінансового аналізу, коли віддає перевагу тим або іншим фінансовим коефіцієнтам; 2) статистичним.

Використаємо саме другий підхід (статистичний) до відбору фінансових коефіцієнтів багатовимірного аналізу як більш об’єктивний, незалежний від думки експертів. Суть цього методу може бути зведена до наступних основних моментів:

1. Визначається кореляційний взаємозв'язок між всіма розрахованими фінансовими коефіцієнтами.

2. Здійснюється групування фінансових коефіцієнтів. Значні показники коефіцієнтів кореляції (більше 0,7) свідчать про високий взаємозв'язок між фінансовими коефіцієнтами, тобто, про дублювання інформації, що характеризує фінансовий стан підприємства. Коефіцієнти кореляції із значеннями від 0,5 до 0,7, а, особливо, менше 0,3 характеризують невеликий взаємозв'язок. Отже, набір з подібних коефіцієнтів може характеризувати фінансовий стан підприємства детальніше з різних сторін.

3. Вибираються фінансові коефіцієнти, що відрізняються слабкими кореляційними зв’язками між собою, і на їх основі складається інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства.

2. Розділення чинників-симптомів на стимулятори і дестимулятори

Даний етап є необхідним для правильного завдання еталона фінансового стану підприємства. На цьому етапі на базі відповідної теорії (а саме, економічної) слід чітко визначитися, зростання яких показників бажане, позитивне, а яких - небажане, негативне з погляду оцінюваного латентного явища.

3. Визначення статистичних ваг fk відібраних чинників-симптомів

Даний етап дослідження припускає диференціювання змінних за їх роллю у формуванні рівня показника фінансового стану підприємств, що вивчаються. На базі якісної теорії досить часто з'ясовується неоднакова роль окремих змінних у формуванні рівня латентного показника. Тому їх доцільно диференціювати за допомогою системи статистичних ваг f_k, які забезпечили б посилення важливості одних чинників-симптомів і ослаблення інших відповідно до їх реального впливу на інтегральний синтетичний показник. Проте у даній моделі умовно приймемо статистичні ваги всіх ознак однаковими – рівними одиниці.