3. Аналіз ефективності інвестицій

Обмеженість вільних фінансових ресурсів, які можна використовувати для інвестування, наявність альтернативних варіантів обумовлюють необхідність глибокої аналітичної проробки проектів як на стадії прийняття рішень про вкладення коштів у той чи інший проект, так і на стадії ефективності його впровадження.

Головний критерій оцінки інвестицій – їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленнями у життя профінансованих проектів.

- прибуток від реалізації (продажу) продукції;

Ними можуть - дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції

бути: інших компаній;

- прибуток від вкладення коштів у торгівлю та інше.

Ключовою проблемою для вироблення правильних підходів до оцінки співвідношення величини інвестованих фінансових ресурсів з одержаними за їх рахунок грошовими потоками є проблема зіставності суми інвестицій з одержаними доходами з урахуванням усіх факторів зміни цінності грошей у часі, в тому числі, такого фактора як середньорічна норма доходності (рентабельності) вкладеного капіталу.

Визначити вартість інвестицій у майбутньому можна за допомогою формул і складних процентів.

Як відмічалося у темі 6 «Аналіз грошових потоків підприємства», якщо інвестиції здійснюють на умовах простих процентів, тобто коли одержаний чистий грошовий потік не використовується на додаткове інвестування об’єктів, то інвестовані кошти (Кі) щорічно будуть збільшуватися на визначений рівень прибутковості (Пр). Через n років величина інвестованих коштів складатимуть:

Кі(n) = Кі * (1 + n*Пр).

При здійсненні інвестицій на умовах складних процентів, тобто коли одержаний чистий грошовий потік використовується на додаткове інвестування об’єктів, то інвестовані кошти збільшуються з урахуванням створеного чистого грошового потоку у попередні періоди.

Кі(n) = Кі * (1 + Пр) * n.

Вираз [1 + Пр] показує, скільки буде коштувати інвестиція через рік.

Обернене значення [1/(1 + Пр)] дає змогу визначити скільки сьогодні буде коштувати інвестиція за її вартістю через рік.

Рівень прибутковості (Пр) інвестицій, тобто її процентна ставка для розрахунків, визначається за формулою:

Пр = Пр.ф. + Пр.р. ,

де Пр.ф. – фактична прибутковість об’єктів інвестицій;

Пр.р. – рівень прибутковості інвестицій за їх можливий ризик.

Важливим питанням є визначення граничного значення рівня прибутковості інвестицій (Пр.).

У плановій економіці нормативні коефіцієнти ефективності затверджувалися централізовано і були обов’язковими для всіх підприємств. В середньому по народному господарству даний коефіцієнт складав 0,21, однак не міг бути нижчім від 0,08 або перевищувати 0,25. В умовах ринкової економіки також потрібні певні орієнтири для прийняття ефективних управлінських рішень. Наприклад, коли рентабельність інвестицій нижча за граничний рівень, але вища за рентабельність наявних активів, позитивне рішення щодо здійснення інвестицій може зумовлюватись очікуваним зростанням рентабельності всіх активів після їх збільшення. Для одержання додаткового прибутку можна здійснити інвестиції і в тому випадку, коли її рентабельність нижча за граничний рівень, і навіть нижча за рентабельність наявних активів. За таких умов ефективність інвестиції досить низька і це негативно впливатиме на вартість підприємства^.

Для приведення майбутніх грошових надходжень до сьогоднішніх умов, використовується коефіцієнт дисконтування. Тоді маємо формулу величини інвестованих коштів:

Кі(n) 1

К і = = К і(n) * = К і(n) * kд

(1 + Пр)ⁿ (1 + Пр)ⁿ

де, kд – коефіцієнт дисконтування.

Оцінку ефективності інвестицій здійснюють за допомогою:

1. методів, заснованих на розрахунках, які не враховують зміну вартості грошових потоків підприємства у майбутньому (облікова оцінка):

• строк окупності інвестицій;

• рівень прибутковості (ефективності) інвестицій.

2. методів, які враховують впорядкування вартості грошових надходжень у часовому аспекті (дисконтна оцінка):

• величина чистих грошових потоків;

• дисконтований рівень прибутковості (рентабельності) інвестицій;

• величина норми прибутку.

В основі всіх показників лежить порівняння обсягів інвестицій із грошовими надходженнями.

Розглянемо першу групу показників :

1. строк окупності інвестицій (То.і.) – це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Або – це час, необхідний для того, щоб інвестиції окупили себе.

Алгоритм розрахунку показника (То.і.) залежить від рівномірності надходження грошових потоків:

а) якщо грошовий потік прогнозується однаковим за роками, то термін окупності інвестицій визначається діленням суми інвестиційних витрат (Ві) на величину чистого грошового потоку (ЧГП), одержаного від їх надходження за рік.

Ві

То.і. = , (роки – Рr).

ЧГП

В свою чергу, чистий грошовий потік (ЧГП) від інвестицій – це сума отриманих амортизаційних відрахувань (Ав) і чистого прибутку ( ЧП).

Якщо інвестиційні витрати не формують чистого прибутку (ЧГП = Ав), то термін їх окупності буде визначено строком корисного використання об’єкту інвестицій (Тк.в.).

Ві

Т о.і. = = Тк.в.

Ав

б) у разі нерівномірного надходження доходів, строк окупності інвестицій визначають підрахунком кількості років (місяців) (Рr), упродовж яких чистий грошовий потік досягає розмірі інвестицій, тобто зрівняється з витратами.

То.і. = min Рr , при якому сума ЧГП ≥ Ві.

Інвестиції з найменшим строком окупності є найбільш вигідними. До недоліків показника терміну окупності інвестицій слід віднести неможливість врахувати величину можливих чистих грошових потоків підприємства, які буде одержано за період після окупності інвестиційних витрат.

Другий показник – рівень прибутковості інвестицій за абсолютною та відносною величиною.

Рівень прибутковості інвестицій (Пр.а.) за абсолютною величиною обчислюється як сума чистого прибутку (ЧП), яка буде одержана за весь термін використання об’єкту інвестицій (Тв.і.) в господарській діяльності.

Пр.а. = ∑ЧП * Тв.і.

Рівень прибутковості інвестицій (РПі) за відносною величиною їх ефективності розраховується як відношення середньорічної суми чистого прибутку (ЧП.), отриманого від використання інвестицій, до первісних інвестиційних витрат.

ЧП Пр.а.

РПі. = , де ЧП =

Ві Тв.і.

Таким чином, найкращі інвестиції формуються за об’єктами, де найменший термін окупності, найбільша абсолютна величина одержаного прибутку і найвищий рівень прибутковості інвестиційних витрат.

Друга група показників аналізу інвестиційної діяльності, що використовують дисконтну оцінку, представлена показниками:

1. Величина чистих грошових потоків за дисконтною оцінкою (ЧГП_Д), визначається шляхом дисконтування ЧГП, як суми (А_В + ЧП).

Теперішню (поточну) вартість майбутніх чистих грошових потоків від інвестицій розраховують за формулою:

ЧГП

Ч ГП_Д = ∑ ,

( 1 + Пр )ⁿ

де Пр – ставка прибутковості інвестицій в умовах господарської діяльності.

Порівнюючи ЧГП_Д із інвестиційними витратами (Ві), ми можемо визначити чистий грошовий потік, який формує величину чистого грошового прибутку (ЧПм).

Ч Пм = ЧГП_Д - Ві

ЧПм > 0 – інвестування коштів є доцільним;

Якщо : ЧПм < 0 – інвестування здійснювати не доцільно;

ЧПм = 0 – рішення про інвестування слід прийняти на основі інших критеріїв господарської діяльності: зростання ролі підприємства на ринку, досягнення певного соціального ефекту та інше.

При наявності у підприємства кількох об’єктів інвестування, слід обрати той, який має найвище значення ЧПм .

Таким чином, велечина ЧПм показує ймовірну суму приросту чистих активів підприємства за рахунок інвестиційної діяльності.

2 . Дисконтований рівень прибутковості (рентабельності) інвестицій (РПі_Д) дає змогу оцінити їх ефективність з позиції витрати → вигоди (результати). Показник розраховують як відношення середньорічних чистих грошових потоків (ЧГП_Д), які формують майбутній чистий прибуток від інвестиційної діяльності, до суми інвестицій (Ві).

ЧГП_Д

РПі_Д = ;

Ві

РПі_Д > 0 – інвестиційні витрати формують прибуток;

Якщо : РПі_Д < 0 – інвестиційні витрати формують збитки;

РПі_Д = 0 – об’єкт інвестицій вважається і не прибутковим, і не збитковим.

Чим більше значення показника РПі_Д , тим вища віддача кожної гривні інвестицій.

Якщо є декілька інвестиційних об’єктів з рівною величиною даного показника, то відбір найкращого з них здійснюється, виходячи з інших фактів.

3. Величина норми прибутковості інвестицій (НПі) визначає рівень прибутковості, при якому чисті грошові потоки дорівнюють нулю.

Економічний зміст цього показника в тому, що підприємство приймає рішення про інвестиційну діяльність тільки при умові, що рівень рентабельності цієї діяльності не нижче ціни (витрат на формування) коштів для здійснення інвестицій (Цві).

Взі

Цві = ,

Псі

де Взі – витрати для залучення інвестицій;

Псі – первісна сума інвестицій.

При цьому між НПі та Уві існує наступний зв'язок:

НПі > Цві - інвестиційна діяльність можна здійснювати;

НПі < Цві – інвестиційна діяльність не прибуткова;

НПі=Цві – інвестиційна діяльність не змінює чистих активів підприємства.

Для розрахунку НПі використовують формулу:

ЧПм. прп

НПі = Прп + * ( Пр.н. – Пр.п.)

ЧПм. прп – ЧПм. прн

Де, Прп і Прн – два довільних значення прибутковості інвестицій, щоб при одному – ЧПм був додатнім, а для іншого – від’ємним або навпаки; ЧПм. прп, ЧПм прн – відповідно, додатня і від’ємна величина ЧПм.

Кожний з наведених показників для оцінки ефективності інвестиційної діяльності має свої недоліки та переваги. Тому в процесі аналізу слід брати до уваги всі розраховані показники і надавати перевагу тільки такому напряму інвестування, де сукупний їх рівень є привабливішим.

Розглянемо алгоритм розрахунку показників ефективності інвестиційної діяльності на прикладі об’єкта інвестування вартістю 3 млн. грн.(табл. 12.9).

Таблиця 12.9