30) Види проектної документації

• Ескізний проект (ЕП) ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.  У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково виконуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторисної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.  ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.  При розробленні ЕП та визначенні його складу слід керуватись "Положенням про ескізний архітектурний проект", затвердженим наказом Держбуду України від 23.10.91 № 51-839/1. ЕП після погодження органами містобудування та архітектури, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження при двостадійному проектуванні інвестором є підставою для розробки наступної стадії.

• Робочий проект (РП) РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.  РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, виконаної у скороченому по відношенню до проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будівництва та креслень. До складу пояснювальної записки має входити розділ ОВНС (оцінки впливу на навколишнє середовище).

31) Визначення проектної документації.

Проектна документація - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

32) Основні підходи до вибору проектних фірм замовником.

вибір фірми: 1. проведення конкурсу, тендеру. 2. закриті переговори. 3. надання фахових послуг при потребі. (без конкурсу)

33) Архітектура як професія.

Професія – це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.

Специфіка архітектурної професії. Архітектура повинна відбивати життя епохи. Це потребує від архітектора глибокого знання соціальних, технічних, наукових і художніх проблем. Цим визначається основна задача архітектурної освіти - підготувати архітектора, здатного охопити життя в її цілісності.Таким чином, специфіка архітектурної професії полягає в тому, що окремі наукові і технічні знання, придбані порізно, інтегруються у творчому процесі, грані між різними областями знань стираються, відбувається їхнє взаємне проникнення і комплексне охоплення. Архітектурна професія знаходить співвідношення між предметами гуманітарного, науково-технічного і художнього циклів, синтезуючи їх у єдиному творчому процесі роботи над проектом, чи рішенні іншої архітектурної задачі.

Можливість місця роботи архітектора:

• Державні проектні інститути

• Приватні проектні фірми

• Заклади освіти

Архітектура як професія.

Кожна професія вимагає певної кваліфікації. Відповідно, приносить певний прибуток. Архітектурна діяльність вимагає особливої кваліфікації, адже, основним завданням архітектора є створення життєвого простору людини. Архітектор повинен вміти вирішувати як функціональні та конструкторські завдання, так і художньо-образні . Це вимагає чіткого з'ясування кожної конкретної задачі, що коштує перед автором, володіння відповідною методологією і методикою для їхнього грамотного виконання. Архітектурна професія поєднує у собі навики інженера та художника.

Зміст архітектурної професії змінюється з розвитком суспільства, відбиваючи об'єктивні потреби суспільного виробництва, прогрес культури, науки і техніки. Діяльність архітектора, пронизуючи всі сфери виробництва, культури і побуту, спрямована до рішення головної гуманістичної мети - створенню умов життя, гідних людини.

Соціальне значення праці архітектора і його відповідальність перед суспільством зростають в умовах, коли проблеми архітектури як творчості безпосередньо зв'язуються з громадським життям людей, з формуванням життєвого середовища людини.

Архітектура повинна відбивати життя епохи. Це потребує від архітектора глибокого знання соціальних, технічних, наукових і художніх проблем. Цим визначається основна задача архітектурної освіти - підготувати архітектора, здатного охопити життя в її цілісності.

Таким чином, специфіка архітектурного проектування полягає в тому, що окремі наукові і технічні знання, придбані порізно, інтегруються у творчому процесі, грані між різними областями знань стираються,відбувається їхнє взаємне проникнення і комплексне охоплення. Архітектурне проектування знаходить співвідношення між предметами гуманітарного, науково-технічного і художнього циклів, синтезуючи їх у єдиному творчому процесі роботи над чи проектом рішенні іншої архітектурної задачі.