- •1. Основні поняття архітектурно-будівельного комплексу (невпевнена )
- •2. Місце архітектурного проектування в будівельному інвестиційному циклі
- •3. Капітальне будівництво як інвестиційна діяльність
- •17. Види архітектурної графіки
- •20. Визначення менеджменту як складової науки управління
- •21. Цілі стратегічного менеджменту в проекній організації
- •22. Завдання оперативного менеджменту в проектній організації
- •23. Організація форми управління проектом
- •24. Проекна структура
- •25). Проекта структура
- •26). Матрична структура управління
- •27) Критерії вибору структури управління.
- •28) Підприємства і організації будівельного комплексу. Класифікація.
- •29) Види проектних організацій.
- •30) Види проектної документації
- •31) Визначення проектної документації.
- •33) Архітектура як професія.
- •34. Становлення архітектурної професії в історичному аспекті
- •36. Основні завдання міського управління архітектури
- •37. Робота архітектора в державних проектних організаціях
- •38. Робота архітектора в приватних проектних організаціях
- •39. Робота архітектора в дизайнерських фірмах
- •40. Досвід проектування в закордонних фірмах
- •Розподіл коштів за стадіями проектування, %
- •62. Стадія «проект»
- •63. Стадія «робочий проект»
- •64. Робоча документаці (розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт)
- •67. Види контрактів (договорів)
- •69.Визначення вартості проектних робіт.Основні принципи
- •73. Архітектурно планувальні вимоги
- •74. Авторський нагляд
- •75. Система нормативно правових про будівництво
- •78. Визначення основних термінів
- •79. Об’єкти та суб’єкти архітектурної діяльності
- •80. Архітектурні та містобудівні конкурси
- •89). Ліцензування та професійної атестації
73. Архітектурно планувальні вимоги
Для отримання архітектурно-планувальних вимог замовник звертається до загального відділу Головного управління містобудування та архітектури із заявою (клопотанням) щодо надання архітектурно-планувальних вимог.
Заява на Головне управління містобудування та архітектури щодо надання архітектурно-планувальних вимог (АПВ) на проектування та реконструкцію окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни функціонального призначення житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), в т. ч. реконструкції горищ з влаштуванням мансард (без зміни конфігурації даху), технічного поверху, реконструкції цокольного поверху, підвалів (з влаштуванням власного входу з вулиці) та реставрації, ремонту, пристосування частини об'єкту архітектури – пам'ятки культурної спадщини національного, місцевого значення.
74. Авторський нагляд
Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником).
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об’єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника (забудовника) і відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. { Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V ( 58-16 ) від 01.08.2006 }
Порядок проведення авторського та технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
75. Система нормативно правових про будівництво
Системою нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні передбачається наявність нормативно-правових актів та нормативних документів у такій кількості, якої достатньо для нормальної діяльності зі створення об’єктів і споруд від початку проектування до демонтажу та виведення із експлуатації.
Система нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні повинна складатися з:
- нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України;
- державних будівельних норм; - відомчих будівельних норм; - територіальних будівельних норм;
- національних стандартів; - кодексів усталеної практики (ДСТУ-Н); - стандартів організацій;
- технічних умов; - технічних свідоцтв.
76-77. ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність
Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Робоча документація виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
Будівництво здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів
Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами.
На кожний завершений будівництвом об’єкт архітектури і до його прийняття в експлуатацію складається архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури.
Діяльність творчих спілок архітекторів та самоврядних об’єднань у сфері архітектурної діяльності здійснюється на основі їх статутів, зареєстрованих в установленому порядку
Громадянам, які здобули вищу архітектурну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр та мають стаж роботи за фахом не менше трьох років, а так само особам, які не мають вищої архітектурної освіти, стаж роботи яких у сфері містобудування та архітектури становить не менше десяти років, може бути виданий відповідний кваліфікаційний сертифікат архітектора.
Виконання проектних робіт по створенню об’єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі: здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю; розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації ; проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують дозволу на будівництво.
