- •Зміст заняття
- •Л.Костенко «Місто Ур» план
- •Робота над темою уроку.
- •1. Створення образу Марусі Чурай.
- •3.Проблематика роману л.Костенко “Маруся Чурай”.
- •V. Закріплення вивченого матеріалу.
- •5. «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». Так говорив про Марусю:
- •8. Що спричинило слова Марусі: «Аякже, смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті»:
- •12. Яким віршовим розміром написано ці рядки: «Моє життя – руйновище любові, /де вже ніякий цвіт не проросте»:
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Слово вчителя.
Напевно, національний характер українця (що є великою умовністю) неможливо звести до якоїсь середини між антиподами - вільного козака, що з піснею йде на смерть (непристосуванця), і закопаного в землю "домарика", який тремтить над своїм майном (пристосуванця). За віки витворюються певні стереотипи національного характеру. Українець - який він? Українець-воїн, хоробрий, рішучий, чи українець-"салоїд", співучий, роботящий, як віл. То який же він? Наука фіксує два етно-психологічні типи українців: лицарський і пристосуванський. На жаль, сучасний інформаційний простір досить часто актуалізує саме останній. Це такий собі недалекий, але хитрий конформіст (типовий Вишняк: "Хто за Богдана, хто - за короля. А він - за тих, которії не проти"). І чомусь затирається той інший тип - хороброго, волелюбного лицаря духу.
Проблемні питання.
Українці-воїни чи українці-"салоїди" здебільшого проживають на теренах сучасної нам України?
А до якого етно-психологічного типу українця ви можете віднести себе?
Яка історична подія, що відбулася в 2004 році, доказала, що живий ще лицарський дух українців?
Яким має бути політик, лідер нації, на якого персонажа із роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” має бути схожим, щоб йому повірили люди, пішли за ним?
VІ. Підсумок уроку, виставлення та мотивація оцінок. 1. Тестові завдання (індивідуальна робота для учнів, які не приймали активної участі в обговоренні проблем). Тестові завдання
1. Яку пісню мала на увазі Маруся, коли благала: «Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива»:
а) «Зелененький барвіночку»;
б) «Не плач, не журися…»;
в) «Ой не ходи, Грицю…»;
г) «Грицю, Грицю, до роботи…». 2. Жанр твору "Маруся Чурай":
а) автобіографічний роман;
б) соціально-побутовий роман у віршах;
в) соціально-історична поема;
г) історичний роман у віршах. 3. Хто й кому сказав: "Якби мені ти стала за дружину, яка б то радість увійшла в мій дім!":
а) Гриць - Галі;
б) Іван Іскра - Марусі;
в) Гордій Чурай - матері Марусі;
г) Гриць - Марусі. 4. Про кого йдеться: «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому":
а) про Гриця;
б) про Івана Іскру;
в) про Горбаня;
г) про Капканчика.
5. «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». Так говорив про Марусю:
а) Гриць;
б) Шибилист;
в) Пушкар;
г) Іван Іскра. 6. "Таку співачку покарать на горло, - та це ж не що, а пісню задушить!" - сказано:
а) у судовому вироку;
б) в універсалі Богдана Хмельницького;
в) Іваном Іскрою;
г) Мартином Пушкарем. 7. У якому місті відбуваються події, описані в романі "Маруся Чурай":
а) Чернігів;
б) Галич;
в) Лубни;
г) Полтава.
