5. Робота над темою уроку.

1. Створення образу Марусі Чурай.

Маруся Чурай - символ пробудження української народної пісні; символ України, українського народу; дівочої чистоти й вроди; вірності і палкого кохання; міцності духу; великої сили волі; співочої душі України; пісенного таланту українського народу; великого жіночого болю.

1). Асоціативні завдання.

Орієнтовні відповіді.

- Які асоціації у вас виникають, коли чуєте сполучення слів «Маруся Чурай»?

Самопожертва «Ой не ходи Грицю…»

нерозділене кохання страждання

смертна кара гідність Ліна Костенко

Гордій Чурай Полтава

Маруся Чурай

суд

пісня чесність

всепрощення самотність

доброта

Україна мужність вірність

- Із якою порою року у вас асоціюється образ цієї дівчини? Чому?

(На мою думку, Маруся Чурай – це весна, тому що її пісні піднімають дух людей, кличуть їх на подвиги. Відроджують, так як і ця пора року, заховані десь у глибинах душі їхні найкращі пориви, риси характеру).

- Якими кольорами ви передали би стан душі Марусі в різні періоди життя: в дитинстві, перед стратою, після помилування, після прощі?

(У дитинстві – рожевим, тому що батьки Марусі, хоч і були бідними, зуміли зробити життя дівчинки щасливим; перед стратою – сірим, після смерті Гриця їй було байдуже все, що відбувалося навкруги; після помилування – чорним, «найгірша кара звалася життям»; після прощі – блідо-жовтим, тому що Маруся очистилася духовно, виконала слова Біблії «І прости нам гріхи наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим». Є надія, що вона зможе жити і продовжувати піднімати лицарський дух українців своїми новими піснями).

2). Прийом «Робота над помилками літературних героїв».

Ліна Костенко промовляє устами Гриця: «Життя - така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?». Які святі слова! Дійсно, безгрішним був лише Ісус Христос. Мандрівний дяк говорить: «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий».

- Коли, на вашу думку, почалося гріховне падіння Марусі? (Двічі прагнула покінчити життя самогубством (хотіла втопитися, отруїтися). Не взявши шлюбу, віддалася Грицеві: «А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне»).

- Чи згідні ви з думкою, що те, що сталося з Чураївною після цього, - це кара за гріх? - Які ваші погляди на такі християнські поняття, як «дошлюбна чистота», самогубство?

3). Прийом «Зроби людину щасливою».

- Як ви думаєте, у житті Марусі переважають білі чи чорні смуги?

- За якої умови, на вашу думку, Маруся Чурай могла би бути щасливою?

- Уявіть, що ви письменник і творите роман про Чураївну. Зробіть Марусю щасливою! Які сюжетні лінії (історія, кохання, піснетворство) ви зміните для цього?

- Чи згідні ви з твердженням, що людина може бути щасливою навіть за відсутності однієї з нижчеперечислених умов: а)соціально-економічне становище держави, в якій вона проживає; б) взаємне кохання і сім’я; в) улюблене заняття, робота.

4). Прийом «Точка зору».

- Марусю Чурай за вбивство Гриця хотіли повісити. Уявіть собі, що Іван Іскра не встиг привезти універсалу з помилуванням від Хмельницького і Чураївну стратили. Чи справедливою була би кара?

- Сьогодні у світі точиться гостра суперечка між політиками, лідерами різних держав (християнських, мусульманських) щодо смертної кари, як міри покарання. Як в Україні вирішувалося це питання? Чи є у нас така міра покарання?

- Що було визначальним при відміні смертної кари в Україні: гуманізм наших політиків чи євроінтеграція?

Проблемне питання.

Орієнтовні відповіді.

(«За»:

• Вбивство – це смертний гріх. Так навчає нас Біблія. Бог дав життя, отже людина не має права його відбирати. Суддя, виносячи вердикт «смертна кара», сам, уподібнюючись злочинцеві, стає вбивцею (…світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?».

• Кримінальне право, на мою думку, не таке вже й досконале, щоб уникнути помилок. Більшість положень виписані нечітко («зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?!»). Крім того, розслідування проводять люди. Де гарантія того, що емоції не візьмуть верх над розумом? Маруся Чурай – яскравий приклад цього.

• Смертну кару в багатьох країнах замінили довічним ув’язненням. В’язні працюють, приносять користь, не отримуючи за це платні. А якщо мала місце судова помилка, то апеляційний суд зможе виправдати таку людину і повернути її до нормального життя.

• Одним із принципів демократичної держави є твердження, що людське життя – найвища цінність. То яка може бути мова про смертну кару?

• Коли злочинця ув’язнюють, то він має час покаятися, переосмислити свої ганебні вчинки. А чи виконує виховну функцію смерть для страчених? Їм шансу виправитися не дають, смерть їх нічому не навчає («Три дні дали на розмисли мені. А нащо вже тим смертникам три дні?»).

(«Проти»:

• Я прихильник старозавітнього твердження «око за око, зуб за зуб». Вбивць потрібно вбивати.

• У нашій корумпованій державі вбивці, яких довічно ув’язнили, спокійно можуть вийти на волю, підкупивши відповідних людей. Отже, їх потрібно якнайшвидше страчувати.)

- А тепер питання до тих, які «утрималися». На яку точку зору ви пристаєте? Чи зумів вас хтось переконати?

2. Характеристика персонажів твору . Слово вчителя.

У всіх оцих скорботах і печалях, У всіх оцих одвічних колотнечах І Чураївські голови на палях, І Вишняківські голови на плечах.

Ліна Костенко у своєму історичному романі у віршах «Ма­руся Чурай» створила досить реалістичні образи історичних героїв і вигаданих персонажів. Вони немов розповідають історію видатної української піснярки Ма­русі Чурай. Твір побудований на протиставленні високого й низького, призем­леного й духовного. За своїм внутрішнім світом та вибором життєвих пріоритетів герої поділені на дві групи — «лицарі» й «безкрилі», запорожці й «домарики» або люди й «людці».. Принцип такого поділення полягає на ставленні персонажів до го­ловної героїні.

Робота в групах.

Завдання для І групи: назвіть героїв твору Л.Костенко “Маруся Чурай”, яких можна вважати людьми, запорожцями, сформулюйте їхнє життєве кредо, визначте характерні риси, заповніть таблицю.

Завдання для ІІ групи: вкажіть героїв твору Л.Костенко “Маруся Чурай”, яких можна назвати «людцями», «домариками», сформулюйте їхнє життєве кредо, визначте характерні риси, заповніть таблицю.

Завдання для ІІІ групи: вкажіть, у чому полягає трагізм долі закоханих Марусі та Грицька; порівняйте їх зі схожими персонажами творів української літератури.

Звіт творчих груп (І і ІІ).

Заповнення таблиці.

Дві групи героїв Запоржці: Чураї, Іван Іскра, Лесько Чер­кес, Мартин Пушкар, посланець із Січі, Яким Шибилист. кошова Ящиха, отаман Гук. «Домарики»: Бобренки, Горбань, Семен Капканчик, Вишняки. Життєве кредо Життя для людей «І знов земля кипить у бороть­бі. І знову я належу не собі». «Наш батько - з тих, що умирали перші. А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить». Життя для себе «Вся Україна полум'ям горить — Він і на цьому теж нагріє руки». Характерні риси Любов і вірність, самопожерт­ва, висока духовність, гідність і гордість. «От що в нас гарне, так ото садочки. І ми жили, щоб гірш за всіх, то ні. Достаток? Був. Як кажуть, дві сорочки –одна в пранні, а друга на мені». Вигода, пристосуванство, байдужість, бездушність, ницість. «Дрібні людці, гієни стервоїдні, які ж ви ласі на чужу біду!» Історичні особи Б. Хмельницький: провідник нації, мудрий керівник у боро­тьбі за волю. Я. Вишневецький: зрадник нації, Батькі­вщини, віри.

Звіт ІІІ творчої групи.

Матеріали для довідки

Життя любить демонструвати дисгармонії. «В оркестрі життя, — нагадаймо слова самої Ліни Костенко, — гармонія нерідко звучить крізь тугу дисонансів». Трагедія зрадженого кохання визріває з нерівності душ Марусі й Гриця, що й ріднить цей твір із "Лісовою піснею" Лесі Українки.

Конфлікт Бобренчихи й Марусі ідентичний конфліктові Лукашевої матері й Ма­вки. А психологічний злам Гриця нагадує зраду Лукаша.

Маруся - як і Мавка - має в серці "те, що не вмирає". Вона перебуває у світі ідеального, у світі любові, пісні, творчості, волі, її силове поле - це небо ("Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі").

Душевний порив — і практичний розрахунок, «тверезість», яка багатьма якраз і розу­міється, як уміння жити...

І якщо для Галі Вишняківни (можна провести паралель із Килиною) не існує якихось моральних альтернатив (вона цілковито належить буденщині, суєті, яка не передбачає якихось духов­них зусиль), то Гриць Бобренко воістину завис між «небом» і «землею». Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору. Перед нами постає драма людини, яка не відбулася.

Мавка дорік­нула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорів­нятись» ?

Так і Гриць Бобренко: «Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає».

Вельми близькі натури козачка Мару­ся і «бояриня» Оксана (драматична поема Лесі Українки «Бояриня») з їхнім моральним максималізмом, патріотичною свідомістю постають як опозиція компромісності, двоїстості, з якої виростає зрада — в одному випадку коханій, в іншому —Україні: Степан – Гриць.