- •§1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту
- •1.1. Поняття та види транспортної діяльності, транспорту, транспортної системи
- •1.2. Законодавче регулювання господарської діяльності з перевезення вантажу
- •1.3. Договірне оформлення перевезення вантажу
- •1.4. Відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу
- •1.5. Порядок вирішення спорів щодо перевезень вантажу
- •1.6. Правове регулювання господарської діяльності щодо перевезення пасажирів та багажу
- •1.6. Договірне оформлення перевезення пасажирів та багажу
- •§2. Правове регулювання господарської діяльності у галузі зв’язку
- •2.1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.1. Поняття зв'язку та телекомунікацій
- •2.1.2. Суб'єкти ринку телекомунікацій
- •2.1.3. Правила надання телекомунікаційних послуг
- •2.1.4. Особливості державного регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.5. Інформаційна безпека телекомунікацій
- •2.2. Правове регулювання поштового зв'язку
- •2.2.1. Поняття поштового зв'язку та послуги поштового зв'язку
- •2.2.2. Правове становище оператора поштового зв'язку
- •2.2.3. Порядок надання послуг поштового зв'язку
- •2.2.4. Державне регулювання та контроль у сфері поштового зв’язку
- •§3. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення, радіомовлення та засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •3.1. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення та радіомовлення
- •3.1.1. Поняття телерадіомовлення, телебачення та радіомовлення
- •3.1.2. Суб’єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення та радіомовлення
- •3.1.3. Особливості правового регулювання організаційних взаємовідносин власника телерадіоорганізації, її творчого колективу та телерадіожурналістів
- •3.1.4. Державне господарське регулювання телебачення та радіомовлення
- •3.2. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •§ 4. Специфіка господарсько-правового регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.1. Поняття друкованого засобу масової інформації та діяльності друкованого засобу масової інформації
- •4.2. Правове становище суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.3. Державне регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.4. Відповідальність за порушення законодавства України про друковані засоби масової інформації
2.1.4. Особливості державного регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
Основними засобами державного регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій є реєстрація суб'єктів господарювання, що надають телекомунікаційні послуги, надання таким суб'єктам господарювання передбачених законодавством дозволів (наприклад, на використання операторами номерного ресурсу), ліцензування їх діяльності, а також регулювання тарифів на телекомунікаційні послуги. Відповідні повноваження покладені на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ст.18 Закону України «Про телекомунікації»).
Включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках наявність відповідних ліцензій та/або дозволів у ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» визначаються як умови ведення діяльності у сфері телекомунікацій. Таким чином, використання цих засобів дозволяє державі регулювати доступ суб'єктів господарювання до ринку телекомунікацій. Рішення про включення суб'єкта господарювання до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви суб'єкта господарювання. В свою чергу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 30 робочих днів від дати реєстрації заяви про видачу ліцензії. До заяви повинні бути додані документи, перелічені у ч. 2 ст. 45 Закону України «Про телекомунікації». Строк дії ліцензії встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у ліцензії, але він не може бути меншим ніж п'ять років.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про телекомунікації» тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно. Однак державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають:
1) тарифи на загальнодоступні послуги;
2) тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
4) тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.
Слід відзначити, що розрахунки тарифів на ринку телекомунікацій України повинні базуватися на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку, а також відповідно до принципів залежності рівня тарифів від рівня якості телекомунікаційних послуг, недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів та/чи провайдерів телекомунікацій, необхідності уникнення перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших, стягнення почасової плати за фактичний час отримання споживачем телекомунікаційних послуг.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про телекомунікації» прибуток, отриманий оператором, провайдером телекомунікацій внаслідок діяльності без повідомлення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, та/або ліцензії, дозволу на використання номерного ресурсу, порушення встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, тарифів, вилучається в судовому порядку і спрямовується до Держбюджету України.