- •§1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту
- •1.1. Поняття та види транспортної діяльності, транспорту, транспортної системи
- •1.2. Законодавче регулювання господарської діяльності з перевезення вантажу
- •1.3. Договірне оформлення перевезення вантажу
- •1.4. Відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу
- •1.5. Порядок вирішення спорів щодо перевезень вантажу
- •1.6. Правове регулювання господарської діяльності щодо перевезення пасажирів та багажу
- •1.6. Договірне оформлення перевезення пасажирів та багажу
- •§2. Правове регулювання господарської діяльності у галузі зв’язку
- •2.1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.1. Поняття зв'язку та телекомунікацій
- •2.1.2. Суб'єкти ринку телекомунікацій
- •2.1.3. Правила надання телекомунікаційних послуг
- •2.1.4. Особливості державного регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.5. Інформаційна безпека телекомунікацій
- •2.2. Правове регулювання поштового зв'язку
- •2.2.1. Поняття поштового зв'язку та послуги поштового зв'язку
- •2.2.2. Правове становище оператора поштового зв'язку
- •2.2.3. Порядок надання послуг поштового зв'язку
- •2.2.4. Державне регулювання та контроль у сфері поштового зв’язку
- •§3. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення, радіомовлення та засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •3.1. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення та радіомовлення
- •3.1.1. Поняття телерадіомовлення, телебачення та радіомовлення
- •3.1.2. Суб’єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення та радіомовлення
- •3.1.3. Особливості правового регулювання організаційних взаємовідносин власника телерадіоорганізації, її творчого колективу та телерадіожурналістів
- •3.1.4. Державне господарське регулювання телебачення та радіомовлення
- •3.2. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •§ 4. Специфіка господарсько-правового регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.1. Поняття друкованого засобу масової інформації та діяльності друкованого засобу масової інформації
- •4.2. Правове становище суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.3. Державне регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.4. Відповідальність за порушення законодавства України про друковані засоби масової інформації
1.3. Договірне оформлення перевезення вантажу
Транспортна діяльність здійснюється суб’єктами господарювання на підставі відповідних господарських договорів, до котрих слід віднести договір перевезення вантажу, договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, а також пов’язаний із ними договір транспортного експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник – зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
У ГК України передбачається можливість укладення специфічного виду договору перевезення вантажу, а саме, договору перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні. Відповідно до ч. 1 ст. 312 ГК України за договором перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні перевезення здійснюється від вантажовідправника до вантажоодержувача двома або більше перевізниками різних видів транспорту за єдиним перевізним документом.
До даних договорів застосовуються ті самі правила, що застосовують до звичайних договорів перевезення вантажу, про що йшлося вище, якщо інше не передбачено транспортними кодексами чи статутами.
Договором, пов’язаним із договором транспортного перевезення, є договір транспортного експедирування. Згідно зі ст. 314 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, виконувати інші зобов'язання, пов'язані із перевезенням. Також договором транспортного експедирування може бути передбачене надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
