- •§1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту
- •1.1. Поняття та види транспортної діяльності, транспорту, транспортної системи
- •1.2. Законодавче регулювання господарської діяльності з перевезення вантажу
- •1.3. Договірне оформлення перевезення вантажу
- •1.4. Відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу
- •1.5. Порядок вирішення спорів щодо перевезень вантажу
- •1.6. Правове регулювання господарської діяльності щодо перевезення пасажирів та багажу
- •1.6. Договірне оформлення перевезення пасажирів та багажу
- •§2. Правове регулювання господарської діяльності у галузі зв’язку
- •2.1. Правове регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.1. Поняття зв'язку та телекомунікацій
- •2.1.2. Суб'єкти ринку телекомунікацій
- •2.1.3. Правила надання телекомунікаційних послуг
- •2.1.4. Особливості державного регулювання господарської діяльності у сфері телекомунікацій
- •2.1.5. Інформаційна безпека телекомунікацій
- •2.2. Правове регулювання поштового зв'язку
- •2.2.1. Поняття поштового зв'язку та послуги поштового зв'язку
- •2.2.2. Правове становище оператора поштового зв'язку
- •2.2.3. Порядок надання послуг поштового зв'язку
- •2.2.4. Державне регулювання та контроль у сфері поштового зв’язку
- •§3. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення, радіомовлення та засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •3.1. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності телебачення та радіомовлення
- •3.1.1. Поняття телерадіомовлення, телебачення та радіомовлення
- •3.1.2. Суб’єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення та радіомовлення
- •3.1.3. Особливості правового регулювання організаційних взаємовідносин власника телерадіоорганізації, її творчого колективу та телерадіожурналістів
- •3.1.4. Державне господарське регулювання телебачення та радіомовлення
- •3.2. Особливості господарсько-правового регулювання діяльності засобів масової інформації у мережі «Інтернет»
- •§ 4. Специфіка господарсько-правового регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.1. Поняття друкованого засобу масової інформації та діяльності друкованого засобу масової інформації
- •4.2. Правове становище суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.3. Державне регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •4.4. Відповідальність за порушення законодавства України про друковані засоби масової інформації
3.1.2. Суб’єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення та радіомовлення
Суб'єктами інформаційної діяльності є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, тобто телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги тощо.
Телерадіоорганізація – це зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.
Законодавство не обмежує організаційні форми, у яких може бути створена телерадіоорганізація, виключним переліком. Поряд з цим, із змісту Закону України «Про телебачення і радіомовлення» видно, що залежно від форми власності телерадіоорганізація може існувати у формі державного унітарного підприємства, комунального унітарного чи корпоративного підприємства, або у організаційній формі унітарного чи корпоративного підприємства, заснованого на приватній формі власності. Зокрема, залежно від того, на основі якої форми власності діє телерадіоорганізація, виділяють:
- державні телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади;
- комунальні телерадіоорганізації - створені органами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного капіталу яких перебувають у комунальній власності;
- приватні телерадіоорганізації, які засновуються та діють на основі приватної власності юридичної особи чи фізичної особи11.
Також слід відзначити, що телерадіоорганізації можуть діяти як суб’єкти різних видів господарської діяльності. Так, у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» (ст.1 та ст.18) виділяються так звані громадські телерадіоорганізації, тобто телерадіоорганізації, які не мають права займатися підприємницькою діяльністю, здійснюють лише некомерційну господарську діяльність та мають статус неприбуткових організацій, створених з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад. Крім цього, передбачається так зване суспільне телебачення і радіомовлення України - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України».
Провайдером програмної послуги є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж. Таким чином, провайдери працюють лише у сфері телебачення. Надаючи програмні послуги, ці суб’єкти господарювання формують пакети програм та забезпечують абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах. Діють провайдери на підставі ліцензії провайдера програмної послуги та відповідної угоди з оператором багатоканальної телемережі. При цьому оператор багатоканальної телемережі може сам надавати програмну послугу за умови отримання ліцензії провайдера програмної послуги.
Студія-виробник (незалежний продюсер) - суб'єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, реклами, окремих теле- та/або радіопередач чи програм.