Тема 1.3. Економічна і соціальна діяльність

споживчої кооперації

При вивченні даної теми слід звернути увагу на те, що правову охорону власності споживчої кооперації України регла­ментовано у Законі України "Про споживчу кооперацію". Необхідно визначити, яке місце належить освіті для коопера­торів, а також звернути увагу на те, як готують кадри для системи споживчої кооперації в умовах ринкової економіки.

Питання

1. Правова охорона власності споживчої кооперації.

2. Турбота про освіту кооператорів. Підготовка кадрів в умовах ринкової економіки.

Питання 1. Правова охорона власності споживчої кооперації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Опрацьовуючи дане питання, потрібно пам'ятати, що до позитивних моментів, які пов'язані із здобуттям національної незалежності та державності України, можна зарахувати низку важливих змін, які мають суттєвий вплив на посилення ролі споживчої кооперації України у політичній системі суспільства.

По-перше, споживча кооперація перетворилася у самостій­ний чинник суспільно-господарського національного життя і позбулася зовнішньої опіки та залежності.

По-друге, завдяки ліквідації планово-цешралізованої системи господарювання та переходу до ринкових відносин споживча кооперація набула права самостійної розробки програм господарського та соціального розвитку, рівноправного партнерства в системі економічних відносин як усередині країни, так і на міжнародній арені.

По-третє, споживча кооперація здобула реальне право законодавчої ініціативи та певного впливу на діяльність держав­них інститутів. Підтвердженням цього є прийняття у 1992 році Закону України "Про споживчу кооперацію".

По-четверте, важливим здобутком можна вважати те, що споживча кооперація взяла на себе організаційну місію консолідації та відродження кооперативного руху в Україні, підсумком якої стало прийняття Закону України "Про коопера­цію" та утворення Національного кооперативного альянсу.

Занепокоєння викликають деякі розбіжності у питаннях права власності. Так, у Законі України "Про споживчу кооперацію" (ст. 9, п. 1) визначено, що власність споживчої кооперації є однією із форм колективної власності; тоді як у Цивільному кодексі України 2003 року такої форми власності не визнано. Представники кооперативного права визначають, що початковим джерелом колективної власності та їх об'єднань, у т.ч., у споживчій кооперації, є громадяни. Однак, оскільки усуспільнена власність кооперативу має принципові відмінності від спільної власності групи громадян, не об'єднаних у юридичну особу за цивільно-правовими ознаками, то суб'єктами права спільної часткової чи сумісної власності виступають усі учасники цивільних правовідносин на засадах договору між ними, тобто має місце множинність суб'єктів права власності.

Власність споживчої кооперації є недоторканою, перебу­ває під захистом держави та охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відлучення майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх

статутною діяльністю.

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку та безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, держав­ним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповно­важених ними органів.

Питання 2. Турбота про освіту кооператорів. Підго­товка кадрів в умовах ринкової економіки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчаючи дане питання, слід мати на увазі, що відомі правила та принципи діяльності, закладені в Статуті "Товариства справедливих рочдельських піонерів" (Англія, 1844 рік), є класичними для споживчих кооперативів. Один із принципів звучить так: "Постійне відрахування частини прибутку на культурно-просвітницьку діяльність".

Пізніше, у матеріалах Конгресу 1995 року зафіксовано систему кооперативних цінностей та принципів кооперації, що визначає кооперативну своєрідність і сучасний світогляд коопе­раторів усього світу.

Кооперативи, згідно із принципом; "Освіта, підвищення кваліфікації та інформація", дають освіту та навчають своїх членів, обраних представників, управляючих і працівників з тією метою, щоб вони змогли ефективно працювати у своєму кооперативі; інформують громадськість, особливо молодь і суспільних лідерів, про те, що таке кооперативи і яку користь вони приносять. Принцип: "Турбота про освіту" означає, що кооператори дбають про освіту своїх працівників.

Підготовка кадрів в умовах ринкової економіки перед­бачає вдосконалення фахової підготовки працівників, а саме:

1. Адаптацію системи професійної підготовки кадрів до нових умов господарювання шляхом:

• збереження мережі кооперативних навчальних закла­дів та орієнтації на багатоступеневу підготовку фахівців;

• перегляду статусу та можливостей підвищення рівня акредитації кожного навчального закладу, стимулювання ство­рення асоціацій і комплексів кооперативних закладів освіти;

• розвитку творчих зв'язків навчальних закладів Укооп­спілки на основі договорів співробітництва з науковими закла­дами, зарубіжними вищими навчальними закладами (ВНЗ), підготовки фахівців за спільними програмами, організації підготовки зарубіжних студентів у Львівській комерційній академії та Полтавському університеті споживчої кооперації України;

• зміцнення кадрової, матеріальної та інформаційної бази навчальних закладів споживчої кооперації.

2. Децентралізацію замовлень на підготовку кадрів й укладання безпосередніх договорів навчальних закладів з під­приємствами споживчої кооперації,

3. Розгортання широкої професійної орієнтації молоді, особливо в сільській місцевості, забезпечення доступності осві­ти у кооперативних навчальних закладах для пайовиків, праців­ників системи, сільської молоді.

4. Розширення підготовки фахівців за новими ринково орієнтованими напрямами та спеціальностями; менеджмент організацій, маркетинг, комерція, комп'ютерні технології тощо.

5. Узгодження й інтегрування навчальних планів, програм дисциплін у кооперативних закладах різних рівнів акредитації для забезпечення безперервної ступеневої підготов­ки за схемою: "молодший спеціаліст - бакалавр - спеціаліст, магістр".

6. Удосконалення форм і методів підготовки кадрів шля­хом:

• упровадження екстернату, дистанційного й очно-заоч­ного навчання;

• використання сучасних навчальних технологій та ефек­тивних методів контролю й оцінювання рівня знань студентів;

• інтеграції навчального процесу, науки, практики, поси­лення професійно-практичної студентів, індивідуалі­зації знань, самостійної підготовки.

7. Підвищення кваліфікації працівників з урахуванням періодичності навчання не менше одного разу на п'ять років й аналіз ефективності проведення стажувань, а також вибір місця їх проведення.

8. Удосконалення практики організації на базі кращих споживспілок, споживчих товариств семінарів з актуальних проблем кооперативної діяльності, обміну досвідом роботи; роз­повсюдження досвіду роботи передових організацій, підпри­ємств галузей діяльності споживчої кооперації.

9. Зміцнення співпраці науки та практики.

10. Удосконалення систем моральних і матеріальних сти­мулів, що дасть змогу зацікавити як самого працівника, так і ке­рівників системи споживчої кооперації в підвищенні рівня про­фесіоналізму та ділової активності.

Розділ 2. Організаційно-кооперативна робота

споживчої кооперації України та напрями її

удосконалення в сучасних умовах