
- •Тема 1.1. Система споживчої кооперації, її організаційна побудова
- •Тема 1.2. Концептуальні напрями подальшого реформування в системі споживчої кооперації
- •Тема 1.3. Економічна і соціальна діяльність
- •Тема 2.1. Основи організаційно-кооперативної
- •Тема 2.2. Статутні основи споживчої кооперації України
- •Тема 2.3. Організація і ведення пайового господарства споживчого товариства
- •Питання
- •Тема 2.4. Удосконалення системи управління і кооперативної демократії
Тема 1.3. Економічна і соціальна діяльність
споживчої кооперації
При вивченні даної теми слід звернути увагу на те, що правову охорону власності споживчої кооперації України регламентовано у Законі України "Про споживчу кооперацію". Необхідно визначити, яке місце належить освіті для кооператорів, а також звернути увагу на те, як готують кадри для системи споживчої кооперації в умовах ринкової економіки.
Питання
Правова охорона власності споживчої кооперації.
Турбота про освіту кооператорів. Підготовка кадрів в умовах ринкової економіки.
Питання 1. Правова охорона власності споживчої кооперації
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Опрацьовуючи дане питання, потрібно пам'ятати, що до позитивних моментів, які пов'язані із здобуттям національної незалежності та державності України, можна зарахувати низку важливих змін, які мають суттєвий вплив на посилення ролі споживчої кооперації України у політичній системі суспільства.
По-перше, споживча кооперація перетворилася у самостійний чинник суспільно-господарського національного життя і позбулася зовнішньої опіки та залежності.
По-друге, завдяки ліквідації планово-цешралізованої системи господарювання та переходу до ринкових відносин споживча кооперація набула права самостійної розробки програм господарського та соціального розвитку, рівноправного партнерства в системі економічних відносин як усередині країни, так і на міжнародній арені.
По-третє, споживча кооперація здобула реальне право законодавчої ініціативи та певного впливу на діяльність державних інститутів. Підтвердженням цього є прийняття у 1992 році Закону України "Про споживчу кооперацію".
По-четверте, важливим здобутком можна вважати те, що споживча кооперація взяла на себе організаційну місію консолідації та відродження кооперативного руху в Україні, підсумком якої стало прийняття Закону України "Про кооперацію" та утворення Національного кооперативного альянсу.
Занепокоєння викликають деякі розбіжності у питаннях права власності. Так, у Законі України "Про споживчу кооперацію" (ст. 9, п. 1) визначено, що власність споживчої кооперації є однією із форм колективної власності; тоді як у Цивільному кодексі України 2003 року такої форми власності не визнано. Представники кооперативного права визначають, що початковим джерелом колективної власності та їх об'єднань, у т.ч., у споживчій кооперації, є громадяни. Однак, оскільки усуспільнена власність кооперативу має принципові відмінності від спільної власності групи громадян, не об'єднаних у юридичну особу за цивільно-правовими ознаками, то суб'єктами права спільної часткової чи сумісної власності виступають усі учасники цивільних правовідносин на засадах договору між ними, тобто має місце множинність суб'єктів права власності.
Власність споживчої кооперації є недоторканою, перебуває під захистом держави та охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відлучення майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх
статутною діяльністю.
Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку та безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.
Питання 2. Турбота про освіту кооператорів. Підготовка кадрів в умовах ринкової економіки
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Вивчаючи дане питання, слід мати на увазі, що відомі правила та принципи діяльності, закладені в Статуті "Товариства справедливих рочдельських піонерів" (Англія, 1844 рік), є класичними для споживчих кооперативів. Один із принципів звучить так: "Постійне відрахування частини прибутку на культурно-просвітницьку діяльність".
Пізніше, у матеріалах Конгресу 1995 року зафіксовано систему кооперативних цінностей та принципів кооперації, що визначає кооперативну своєрідність і сучасний світогляд кооператорів усього світу.
Кооперативи, згідно із принципом; "Освіта, підвищення кваліфікації та інформація", дають освіту та навчають своїх членів, обраних представників, управляючих і працівників з тією метою, щоб вони змогли ефективно працювати у своєму кооперативі; інформують громадськість, особливо молодь і суспільних лідерів, про те, що таке кооперативи і яку користь вони приносять. Принцип: "Турбота про освіту" означає, що кооператори дбають про освіту своїх працівників.
Підготовка кадрів в умовах ринкової економіки передбачає вдосконалення фахової підготовки працівників, а саме:
1. Адаптацію системи професійної підготовки кадрів до нових умов господарювання шляхом:
збереження мережі кооперативних навчальних закладів та орієнтації на багатоступеневу підготовку фахівців;
перегляду статусу та можливостей підвищення рівня акредитації кожного навчального закладу, стимулювання створення асоціацій і комплексів кооперативних закладів освіти;
розвитку творчих зв'язків навчальних закладів Укоопспілки на основі договорів співробітництва з науковими закладами, зарубіжними вищими навчальними закладами (ВНЗ), підготовки фахівців за спільними програмами, організації підготовки зарубіжних студентів у Львівській комерційній академії та Полтавському університеті споживчої кооперації України;
• зміцнення кадрової, матеріальної та інформаційної бази навчальних закладів споживчої кооперації.
Децентралізацію замовлень на підготовку кадрів й укладання безпосередніх договорів навчальних закладів з підприємствами споживчої кооперації,
Розгортання широкої професійної орієнтації молоді, особливо в сільській місцевості, забезпечення доступності освіти у кооперативних навчальних закладах для пайовиків, працівників системи, сільської молоді.
Розширення підготовки фахівців за новими ринково орієнтованими напрямами та спеціальностями; менеджмент організацій, маркетинг, комерція, комп'ютерні технології тощо.
5. Узгодження й інтегрування навчальних планів, програм дисциплін у кооперативних закладах різних рівнів акредитації для забезпечення безперервної ступеневої підготовки за схемою: "молодший спеціаліст - бакалавр - спеціаліст, магістр".
6. Удосконалення форм і методів підготовки кадрів шляхом:
упровадження екстернату, дистанційного й очно-заочного навчання;
використання сучасних навчальних технологій та ефективних методів контролю й оцінювання рівня знань студентів;
• інтеграції навчального процесу, науки, практики, посилення професійно-практичної студентів, індивідуалізації знань, самостійної підготовки.
Підвищення кваліфікації працівників з урахуванням періодичності навчання не менше одного разу на п'ять років й аналіз ефективності проведення стажувань, а також вибір місця їх проведення.
Удосконалення практики організації на базі кращих споживспілок, споживчих товариств семінарів з актуальних проблем кооперативної діяльності, обміну досвідом роботи; розповсюдження досвіду роботи передових організацій, підприємств галузей діяльності споживчої кооперації.
Зміцнення співпраці науки та практики.
10. Удосконалення систем моральних і матеріальних стимулів, що дасть змогу зацікавити як самого працівника, так і керівників системи споживчої кооперації в підвищенні рівня професіоналізму та ділової активності.
Розділ 2. Організаційно-кооперативна робота
споживчої кооперації України та напрями її
удосконалення в сучасних умовах