2) Існування меж доходів і видатків між рівнями бюджетної системи.

Означає закріплення видів доходів і обов'язків за відповідними суб'єктами управління;

3) Самостійність бюджетів. Цей принцип передбачає:

а) право органів управління самостійно здійснювати бюджетний процес;

б) наявність власних джерел доходів у суб'єктів управління;

в) право органів управління самостійно здійснювати витрачання коштів;

г) неприпустимість використання доходів, отриманих додатково в ході виконання бюджету, сум економії і т. д.;

д) неприпустимість витрачання коштів інших бюджетів для покриття непередбачених витрат бюджету;

4) всебічне відображення доходів і видатків бюджетів. Означає, що всі доходи і витрати потрібно відтворювати в бюджеті. Крім того, для повноти картини необхідна деталізація групи доходів і витрат для виявлення напрямків грошових потоків та видів витрат підприємства;

5) збалансованість бюджету. Передбачає рівність між сумою витрат і сумою доходів, включаючи додаткове фінансування на покриття дефіциту бюджету, тобто обов'язковою умовою успішного функціонування фінансово-господарської діяльності є наявність фінансових ресурсів, при нестачі яких не всі витрати можуть бути оплачені, що може призвести до небажаних наслідків ;

6) бездефіцитність бюджету. Принцип відсутності дефіциту бюджету, тобто формування бюджету таким чином, щоб витрати підприємства не перевищували його доходи. У разі виникнення такої ситуації необхідно закладання в бюджет додаткових джерел фінансування;

7) ефективність та економність використання бюджетних коштів. Означає, що при виконанні бюджету необхідно керуватися правилами розумного витрачання коштів, прагнучи по можливості мінімізувати витрати;

8) достовірність бюджету. Чи означає реалістичний, найбільш точний підхід до складання бюджету, тобто планові дані, відображені в бюджеті, повинні мати найменший відсоток відхилень від фактичних показників, бути максимально надійними. Для виконання даного принципу необхідний відповідальний підхід і ефективний управлінський апарат. Від складання бюджетів центрами фінансової відповідальності безпосередньо залежить достовірність генерального бюджету.

2 Етапи бюджетування на підприємстві

Основні етапи і моделі бюджетування

Бюджетування діяльності підприємства здійснюється в кілька етапів:

1) постановка цілей підприємства на перспективу;

2) визначення завдань бюджетування;

3) розробка планів дій для досягнення поставлених цілей і виконання завдань. На даному етапі встановлюються критерії оцінки виконання планових завдань;

4) визначення напрямів, які забезпечують орієнтацію на досягнення запланованого результату;

5) виділення процедур і норм, що регламентують діяльність, спрямовану на виконання планів.

Модель бюджетування відображає зміст бюджетування як функції управління. Тут враховуються всі складові, які взаємопов'язані між собою, і зовнішні чинники, що впливають на процес.

Блоки та моделі бюджетування характеризують основні етапи процесу.

Модель процесу бюджетування підрозділяється на наступні блоки:

1) блок цілей;

2) блок завдань;

3) блок планів;

4) блок стандартів і критеріїв;

5) блок загальних напрямків;

6) блок правил і норм;

7) блок оперативного бюджетування.

Блок цілей відображає розробку на підприємстві цілей, тобто основного напрямку діяльності підприємства, визначення кінцевого результату.

Блок завдань характеризує виділення завдань, вирішення яких максимально наближає підприємство до поставленої мети.

Блок планів передбачає формування детального відображення всіх дій і заходів, враховуючи виділення необхідних для цього ресурсів, для якісного і своєчасного виконання поставлених завдань і цілей.

Блок стандартів і критеріїв необхідний для угруповання завдань підприємства за певними характеристиками, що дозволяє найбільш успішно виконати заходи і дії по досягненню мети підприємства. Для кожного структурного підрозділу встановлюються власні рамки (у кількісному, якісному і вартісному вираженні) виконання робіт, які служать в якості обмежувачів їх діяльності. Крім вищеописаного підходу, застосовується також іншої, використовуваний на підприємствах, де структурні підрозділи не пов'язані між собою єдиним виробничим процесом. В основному це великі компанії. Доданому підході для всіх структурних підрозділів встановлюється лише загальний критерій прибутковості діяльності.

Блок загальних напрямів передбачає розробку єдиної політики виконання планових завдань, що покращує координацію підрозділів в їх діяльності.

Блок правил і норм передбачає контроль реалізації дій по досягненню цілей і виконання завдань згідно з установленими правилами і нормами, а також за погодженою процедурою.

Блок оперативного бюджетування передбачає здійснення швидкого втручання в процес бюджетування в разі яких-небудь порушень і змін, що впливають на результат діяльності. Цей блок забезпечує постійність процесу бюджетування, його безперервність і контроль.