3 Особливості бюджетного процесу у виробництві

У порівнянні з іншими галузями економіки, кругооборот оборотного капіталу (фінансовий цикл) і основного капіталу (інвестиційний цикл) у виробництві має свої особливості, що визначають основи бюджетування діяльності виробничого підприємства. Фінансовий і інвестиційний цикли виробничого підприємства в спрощеній формі показані на рис.7.1.

Основною особливістю фінансового циклу (кругообороту оборотного капіталу) у виробництві є наявність стадії виробництва (трансформації матеріальних ресурсів у готову продукцію). Це обумовлює ускладнену в порівнянні з іншими галузями економіки систему планування витрат для виробничого підприємства. Так, у банківській сфері і торгівлі велика частина доданої вартості – це операційні витрати, що визначаються загальними умовами підтримки бізнесу (наявність офісного приміщення, персоналу й ін.). Основна задача підприємств цих галузей полягає в тому, щоб різниця ”вихідних” і ”вхідних” вартісних потоків, тобто маржа (будь то різниця покупної і продажної вартості товарів у торгівлі або різниця залучення і розміщення фінансових ресурсів у банківській сфері) покривала операційні витрати. Оптимізація ж операційних витрат, загалом, зводиться до того, щоб з мінімумом витрачених ресурсів виконати свою роль посередника, що перерозподіляє ”вхідні” товарні або фінансові потоки.

У промисловості все набагато складніше. Тут на виробничій стадії відбувається якісна зміна ”вхідних” потоків, тобто величина ”вихідних” потоків визначається не тільки ринкової (зовнішньої), але і внутрішньої (виробничої) політикою підприємства. Зв'язок між вартістю і структурою закупівель матеріальних ресурсів і надходженнями від реалізації готової продукції в промисловості набагато складніше, ніж між відсотком по кредитуванню і відсотком по депозитах вкладників у фінансовій сфері. Притому, що фінансовий цикл промислового підприємства містить у собі і стадію постачання, і стадію реалізації, саме виробничий облік і планування визначають специфіку й ускладненість бюджетного процесу в промисловості в порівнянні з іншими галузями.

Фінансові засоби банку і, у меншому ступені, товари для перепродажу торговельних організацій, є ліквідними засобами і досить легко піддаються ”переливу”. Якщо раптом змінилась ситуація на фінансовому ринку, банк може відносно безболісно ”перекинути” кошти з короткострокових комерційних кредитів на фондовий ринок. Промислове ж підприємство, що вклало кошти у виробництво конкретного виду продукції, попадає в набагато більш скрутний стан.

Наявність виробничої стадії визначає специфіку не тільки фінансового, але й інвестиційного циклу (циклу поновлення основного капіталу). На відміну від інших галузей, де інвестиційний цикл у достатньому ступені знеособлений і (тобто основні засоби у своїй масі відносяться до загальних умов підтримки бізнесу і є стандартні для всіх організацій галузі), у промисловості велика частина інвестицій відноситься до випуску окремих видів продукції, тобто гранично індивідуалізована. Тут існує тісний зв'язок не просто між прибутковістю бізнесу в цілому й окупністю інвестицій, те і між прибутковістю конкретних видів продукції й окупністю конкретних інвестицій у виробництво даних видів продукції.

Стосовно до процесу управління галузеві особливості виробничого підприємства відбивають з тім, що тут з'являється такий складний сегмент бюджетного процесу, як виробничий облік і планування, що охоплює стадію перетворення (трансформації) ”вхідних” ресурсів у ”вихідні” товарні потоки. Наявність виробничого обліку і планування визначає порівняно велику складність, як методологічну, так і практичну, системи бюджетування у виробництві в порівнянні з іншими сферами економіки і різноманіття застосовуваних облікових систем у залежності від технологічних особливостей виробничого процесу для підприємств різних галузей промисловості.

Так, якщо торговельна компанія просто по визначенню використовує позамовний метод обліку, то у виробництві в рамках одного підприємства можуть одночасно бути присутнім два і більш методи ведення обліку. Наприклад, у вертикально інтегрованій нафтовій компанії одночасно ведеться облік видобутку сирої нафти попроцесним (простим) способом, при переробці в нафтопродукти використовується попередільний метод обліку, а при збуті нафтопродуктів – позамовний метод обліку.

Таким чином, наявність стадії виробництва і, як наслідок, виробничого обліку і планування є тією основною особливістю, що визначає всю технологію бюджетного процесу на промисловому підприємстві. Сформовані бюджети підприємства об’єднуються у зведений бюджет, що за своєю структурою може бути різним.