2. Методи й інструменти забезпечення фінансової безпеки банків. Система фінансової безпеки банків.

Виділяють методи звичайного й антикризового управління, оскільки управління банком, який функціонує нормально, і банком, який має фінансові труднощі, безумовно, відрізняється. Втім з цього не випливає, що змінюється перелік доступних інструментів, але подібний розподіл дозволяє використовувати наявні розробки у сфері фінансового менеджменту, а також фінансової стабільності банківських установ.

Методи й інструменти, які застосовують для забезпечення фінансової безпеки банку

Зовнішні:

• банківське регулювання;

• банківський нагляд;

• банківський контроль.

Внутрішні:

• фінансове планування;

• фінансовий аналіз;

• фінансове регулювання;

• фінансовий контроль.

Інструменти

• грошово-кредитні;

• правові;

• економічні (нормативні й податкові).

управління фінансами

(фінансовий менеджмент банку)

Система фінансової безпеки банків – це сукупність фінансових важелів і методів діагностики, а також нейтралізація кризових явищ для забезпечення стабільної і ефективної діяльності банківської установи.

Основні завдання системи фінансової безпеки банків:

здійснення моніторингу фінансового стану банку для раннього виявлення ознак його кризового розвитку; визначення масштабів кризового стану; дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток банку; розробка і реалізація заходів щодо запобігання криз; контроль над виконанням заходів щодо забезпечення фінансової безпеки банку й оцінка отриманих результатів; забезпечення стабільної та ефективної діяльності банку як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.

Інформаційні

потоки

Основу дії системи фінансової безпеки банків становить діагностика фінансового стану банку та його ризиків, застосування необхідних превентивних і антикризових заходів, а також здійснення контролю на всіх етапах роботи системи й оцінка її ефективності.

3. Моральні ризики в банківській діяльності та методи їх мінімізації.

Моральний ризик – це дії економічних агентів з максимізації їх власної користі в збиток іншим внаслідок нерівності інформації та відмінності інтересів, що проявляються в зміні поведінки однієї із сторін контракту.

Ситуації, в яких виникає моральний ризик, характеризуються поєднанням певних умов:

• інтереси виконавця і замовника не збігаються, виконавець переслідує власні інтереси на шкоду інтересам замовника;

• виконавці застраховані від несприятливих наслідків своїх дій;

• замовник не в змозі здійснювати повний контроль.

Однією з основних передумов появи моральних ризиків є асиметричність інформації (коли дві сторони мають різний рівень інформації щодо предмету їх відносин).

Неповнота інформації є неодмінною ознакою економічного життя. Вона може впливати на умови та особливості функціонування ринків, створюючи додаткові трансакційні витрати для економічних агентів. Асиметричність інформації створює можливість зловживання одного з учасників операцій не інформованістю контрагента.

Одним із основних внутрішніх моральних ризиків для банку є наявність гарантованого вільного доступу до ресурсів.

У цьому випадку є ризик того, що бажання банку збільшити кредитний портфель може переважити рівень фінансової безпеки банку.

Особливо актуальним цей ризик став останнім часом, що пов’язано з купівле лею іноземними банками вітчизняних установ. У результаті українські банки отримали доступ до дешевих ресурсів. Як показує аналіз, це призвело до значного зростання сумарного кредитного портфеля вітчизняних банків. Проте паралельно відбувається і зниження його якості.

Існує також моральний ризик з боку вищого керівництва банку. Він виникає, коли менеджери звільняються від прямої відповідальності за свої дії, відповідно, управління банком стає менш розсудливим, а ринкова дисципліна погіршується.

Моральних ризиків досить багато і часом вони набувають специфічних форм. До можливих наслідків впливу моральних ризиків на діяльність банку можна віднести:

• погіршення якості кредитного портфеля%

• збільшення обсягів проблемних і безнадійних кредитів;

• втрату конкурентоспроможності;

• зниження рівня захищеності банку внаслідок здійснення операцій підвищеної ризикованості;

• втрату ключових працівників;

• загрозу банківській системі в цілому.