2. Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та легалізації доходів.

Президентська комісія США п боротьбі з організованою злочинністю в 1984р. використовувала таке формулювання: відмивання грошей – це процес, за допомогою якого ховається існування, незаконне походження або незаконне використання доходів, і потім ці доходи маскуються таким чином, ніби вони були отримані від законної діяльності.

Першим міжнародним актом, спрямованим на боротьбу з відмиванням грошей, стала Віденська конвенція ООН «Про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин» від 20 грудня 1988р., що сильно вплинула на розвиток відповідного законодавства західних країн.

Уперше визначення терміна відмивання грошей зустрічається в Директиві Парламенту та ради ЄС «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (2005/60/ЄЕС)». У цьому документі наведено найбільш вичерпне визначення терміна «відмивання грошей».

До «відмивання грошей» відносять дії у 4-х елементах:

Відмивання грошей – досить складний процес: доходи, отримані злочинним шляхом, проводяться через фінансову систему з метою приховання їх нелегального походження і надання їм вигляду законно отриманих.

Процес відмивання грошей в основному зводиться до 3-х основних дій:

• розміщення;

• шарування;

• інтеграція.

До легалізації чинних доходів можна віднести:

приховування слідів надходження доходів, отриманих з нелегальних джерел; створення вигляду законності одержання доходів; приховування осіб, що одержують незаконні доходи й ініціюють сам процес відмивання; забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, отриманих з нелегальних джерел; створення умов для безпечного і комфортного споживання відмитих коштів; створення умов для безпечного інвестування доходів у легальний бізнес.

Розміщення – це фізичне розміщення наявних коштів у фінансові інструменти, а також розміщення коштів, територіально віддалене від місць їх походження.

Шарування – відокремлення незаконних доходів від їхніх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів.

Інтеграція – надання видимості легальності злочинного отриманим фінансовим коштам. На цій фазі гроші знаходять легальне джерело походження та інвестуються в легальну економіку.

3. Міжнародне регулювання боротьби з відмиванням грошей.

Першою міжнародною організацією, створеною для відмивання грошей, стала Financial Actio№ Task Force o№ Money Laundering (FATF) – створена у 1989р. країнами великої сімки як міжурядовий орган боротьби з відмиванням грошей.

На цей час FATF досить потужна організація, яка виступає світовим координатором боротьби з відмиванням грошей і включає більше 30 країн.

Основні завдання fatf

Контроль за виконанням 40 рекомендацій, а також 9 спеціальних рекомендацій FATF. Усі країни – члени FATF самостійно виконують рекомендації, при цьому контроль за їх виконанням 2-рівневий: кожного року проходить самоаналіз, а також з боку іншої країни – учасниці FATF

Розгляд тенденцій у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, і вживання контрзаходів. Оскільки відмивання грошей перебуває у постійному розвитку, тенденції якого необхідно постійно відслідковувати, то країни-члени постійно збирають і обробляють найновішу інформацію щодо сучасних методів відмивання грошей

Розповсюдження ідеї боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, по всьому світу. Організація підтримує встановлення міжнародної системи протидії відмиванню грошей, яка базується на збільшенні країн – учасниць FATF. Також для збільшення ефективної протидії відмиванню грошей і протистоянню міжнародним злочинним угрупованням створюються міжнародні регіональні організації за типом всесвітньо визнаної FATF

Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей було прийнять редакцію Сорока Рекомендацій FATF. Для кожної Рекомендації визначено 4 можливі рівні відповідності національної системи протидії відмиванню грошей: відповідає рекомендації; загалом відповідає рекомендації; частково відповідає рекомендації; не відповідає рекомендації. У виняткових випадках Рекомендація може бути визначена як така, що не застосовується.

Структура Сорока рекомендацій складається з 4-х розділів, які згруповують рекомендації щодо різних складових національної системи протидії відмиванню грошей:

Розділ А – Правові системи (включає 3 рекомендації);

Розділ В – Фінансові системи (включає 22 рекомендації);

Розділ С – Інституціональні системи (включає 9 рекомендацій);

Розділ D – Міжнародне співробітництво (включає 6 рекомендацій).

Важливу роль відіграють банки в процесі фінансового моніторингу. З метою забезпечення реалізації норм Закону України «про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», НБУ було розроблено та затверджено «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 14.05.2003р № 189.