Система фінансового моніторингу

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу

банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи; товарні, фондові та ін. біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; компанії з управління активами; оператори поштового зв’язку,інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги та території України; спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу: суб’єкти підприємницької діяльності; суб’єкти господарювання; нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми; фізичні особи – підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції.

Суб’єкти державного фінансового моніторингу

НБУ; Міністерство фінансів України; Міністерство юстиції України; Міністерство транспорту та зв’язку України; Міністерство економіки України; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Наглядовим органом банківського сектора виступає НБУ, який виконує наглядові та регулятивні функції, покладені на нього як на суб’єкта державного фінансового моніторингу, згідно з базовим законом, а також Законом України «Про НБУ», «Про банки і банківську діяльність».

Забезпечення якості фінансового моніторингу характеризується сукупністю заходів, що плануються і реалізуються для створення необхідних умов його формування за стадіями у такий спосіб, щоб ця інформація була корисною користувачам та відповідала встановленим рівням критеріїв якості.

Сукупність заходів, які необхідно впроваджувати для забезпечення якості фінансового моніторингу:

• підвищення кваліфікаційного рівня працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

• підвищення рівня компетентності відповідальних працівників;

• забезпечення взаємодії між працівниками;

• розподіл повноважень між працівниками;

• проведення роз’яснювальної роботи;

• моніторинг клієнтів;

• контроль якості фінансового моніторингу.

Напрями забезпечення якості фінансового моніторингу.

Необхідно проводити оцінку існуючих та потенційних клієнтів суб’єкта фінансового моніторингу та їх фінансових операцій та запровадити процедуру постійного перегляду оцінки наявних клієнтів. При розгляді питань щодо клієнтів доцільно розробляти процедури оцінювання власне їх, а не їхніх інформаційних потреб і фінансових операцій, порядок моніторингу співробітництва з ними, встановлення механізму нагляду за дотриманням виконання цього напряму працівниками суб’єкта фінансового моніторингу.

При розробці заходів з контролю якості фінансового моніторингу необхідно запровадити постійний моніторинг адекватності й ефективності політики та процедур її контролю, для чого сформувати графік перегляду (оцінки) фактичних значень критеріїв якості, визначення порядку ознайомлення персоналу з результатами відповідного контролю, розробки механізму нагляду за дотриманням встановлених вимог щодо якості фінансового моніторингу персоналом суб’єкта фінансового моніторингу.

Конкретний перелік заходів із забезпечення якості визначається завданнями, що ставить система управління перед суб’єктом фінансового моніторингу. Розробку та контроль впровадження конкретних заходів у межах суб’єкта фінансового моніторингу мають здійснювати залежно від притаманної специфіки відповідні державні контрольні органи та вища ланка управління суб’єкта фінансового моніторингу.