1. Призначення та необхідність переходу на казначейську систему обслуговування місцевих бюджетів

З моменту реформування фінансової системи України та утворення системи органів Державного казначейства (1995) постало питання про передачу повноважень щодо виконання Державного бюджету (наказ Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 14.01.1997 р. № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання бюджету»), а згодом і місцевих бюджетів до функціональних завдань останнього. Дані структурні зрушення за повноваженнями по виконанню місцевого бюджету закріплено в наказі Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів».

Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих

бюджетів має стати важливим кроком у напрямку:

- створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбюджетних відносин;

- формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету;

- посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та попередження нецільового використання коштів на стадії прийняття зобов’язань та здійсненні платежу;

- запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим казначейська система виконання місцевих бюджетів не позбавляє місцеві органи влади прав, гарантованих їм Конституцією та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а створює належні умови для ефективного виконання покладених на них повноважень. Це відбувається завдяки посиленню контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів, отриманню від органів Держказначейства повної та оперативної інформації про фінансові операції з коштами місцевого бюджету і поліпшення управління бюджетними зобов’язаннями. При цьому органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення у процесі виконання місцевого бюджету, а органи казначейства мають повноваження щодо забезпечення та контролю за реалізацією цих рішень з боку розпорядників бюджетних коштів місцевого бюджету.

Створення системи “єдиного казначейства” ставить місцеві органи влади в рівні умови, оскільки перерахування міжбюджетних трансфертів здійснюється органами Держказначейства відповідно до встановлених нормативів щоденних перерахувань від обсягу надходжень доходів державного бюджету на регіональні рахунки казначейства.

Казначейське виконання місцевих бюджетів значно посилює контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їхнє утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо) вимогам чинного законодавства.

2. Основні функції Казначейства з обслуговування місцевих бюджетів

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:

1. обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету;

2. установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України: а) для зарахування доходів місцевих бюджетів та інших надходжень, передбачених законодавством , у розрізі кодів класифікації доходів бюджету та у розрізі місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети м. Києва і Севастополя, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування);б) розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів у розрізі місцевих бюджетів та кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів;

3. здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю;

4. формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими згідно із законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами. За умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог законодавства;

5. здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами;

6. щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів;

7. здійснюють операції на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України;

8. надають фінансовим органам виписки з рахунків для обліку руху коштів відповідних місцевих бюджетів;

9. установлюють порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій щодо виконання місцевих бюджетів;

10. ведуть бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів;

11. здійснюють попередній та поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів;

12. здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів;

13. ведуть облік зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів місцевих бюджетів;

14. здійснюють кредитування місцевих бюджетів для покриття тимчасових касових розривів;

15. установлюють порядок складання та складають фінансову звітність про виконання місцевих бюджетів, крім звіту про виконання плану по штатах і контингентах;

16. подають звітність Міністерству фінансів України та фінансовим органам у встановлені терміни за формами, погодженими з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.