Система перспективних ліній.

Система перспективних ліній – закон руху колективу.

Для того, щоб колектив мав виховний вплив, він повинен розвиватися, рухатися вперед. Дитячий колектив як система життя дітей і відносин не може стояти на місці.

Зупинка – це смерть колективу. А.С.Макаренко.

Перспектива – це яскрава, цікава й радісна подія, до досягнення якої прагнуть усі члени колективу, за здійснення якої вони ведуть боротьбу.

А.С.Макаренко писав, що сьогоднішній день в житті колективу не повинен бути схожим на вчорашній, а завтрашній на сьогоднішній. Кожному учневі по можливості треба давати роль, в якій він буде не чекати, а наближати нове. Активна позиція учня в організації життя і діяльності колективу забезпечує можливість позитивного впливу на нього, виховувати риси колективіста. Лінія: від найпростішого, примітивного задоволення до найглибшого почуття обов’язку.

Виховати людину – значить виховати в неї перспективні шляхи.

Мета породжує загальне піднесення, робить діяльність змістовною, кличе вперед.

Види перспектив: близька, середня, далека.

Близька перспектива - Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість. У педагогічній техніці ця завтрашня радість є одним з найважливіших об’єктів роботи. Спочатку треба організовувати саму радість, викликати її до життя і поставити як реальність. Треба наполегливо перетворювати простіші види радості в складніші і значні для людині.

Завтрашній день повинен здаватися обов’язково кращим від сьогоднішнього в дитячому колективі  діти ще нездатні надовго уперед накреслювати свої прагнення і інтереси.

Важлива для молодших школярів, підлітків.

Завдання: перехід від ближчих до дальших задоволень; виховувати колективні і особисті лінії прагнень, щоб між ними не було ніякого відчуття протиріччя.

Організація близької перспектив починатися повинна з особистих ліній.

(Кіно, концерти, робота клубів, читання, самодіяльність, прогулянки, екскурсії.)

Корисне + приємне.

Індивідуальне + загальне.

Будувати за колективним планом, пам’ятаючи, що дитина індивідуальна.

Приклад – влаштування катка, вимощування доріжок  від простого до складного: добре вивчені уроки  чекає хороша перспектива, приємний настрій.

Успіх завтрашнього дня.

Усяка, навіть невелика радість, що стоїть перед колективом попереду, робить його міцнішим, дружнішим, бадьорим.

Іноді треба поставити перед ним і важке, достойне завдання, а іноді буває, що треба дати їм найпростіше дитяче задоволення  морозиво.

Більш складною сходинкою в розвитку колективу є середня перспектива, т.т. завдання, виконання яких вимагає досвіду колективної діяльності, який накопичений при досягненні близьких перспектив, усвідомлення емоційної і моральної привабливості, краси, матеріальної і моральної цінності, спільних трудових цілій. Середня перспектива полягає у проекті колективної події, дещо віддаленої в часі.

Особливо важливо правильно обрати перспективу на початку роботи з колективом.

При досягненні середніх перспектив розвиваються і встановлюються різноманітні форми ділового і особистого спілкування: обговорення спільних дій, критичні зауваження, поради. Цей досвід дозволяє формулювати завдання більш складні, але посильні, розв’язання яких вимагає часу (тижнів).

Таких подій не повинно бути дуже багато – 2 - 3 на рік. На лінії середньої перспективи можуть бути: участь у святах, закінчення і початок навчального року…

Середня перспектива матиме значення якщо до цих днів готуються задовго, їм надається особливого значення, до їх головного змісту приєднується найрізноманітніші теми: звіти, зустрічі.

Перспективи, досягнення язика вимагає багато років наполегливої праці і приводить до формування світоглядних понять, моральних якостей, рис особистості  А.С.Макаренко відносив до далеких перспектив. Досягнення їх вимагає ясного розуміння того, до чого людина прагне в процесі включення в діяльність колективу, для досягнення далекої мети. Далека перспектива націлює дітей на майбутнє.

Ставлячи перспективи перед колективом враховувати:

• завдання, що стоять перед загальношкільним колективом,

• згуртованість колективу,

• пов’язувати з інтересами, бажаннями дітей.

Шляхи постановки перспектив:

• вчитель сам висуває перед учнями з врахування віку завдання – перспективу і прагне захопити нею дітей, розкрити шляхи її розв’язання;

• вчитель підтримує ініціативу учнів, сформульовану ними мету яку вони висувають як п. для себе і допомагає знайти шляхи її досягнення.