Вплив колективу на розвиток особистості.

Формування позитивної позиції особистості в колективі.

Колектив як об’єкт виховання:

• активізація діяльності;

• духовне взаємозбагачення;

• досвід моральної поведінки;

• самовираження, самоствердження.

Колектив – засіб розвитку людини, в ньому створюються найкращі умови для її формування, розвитку здібностей і задатків.

Колектив виховує вміння поєднувати особистісні інтереси з громадськими, яскраво проявляється індивідуальність кожного учня.

Приклад: захоплення учнем малюванням; технікою; літературою  значення для колективу цього захоплення.

Колектив виховує у учнів вміння підкоряти особисті інтереси громадським (учень повинен усвідомлювати їх важливість і розумність), виховує дисциплінованість, вольові якості. Сприяє усуненню приватновласницької, індивідуалістичної психології, створюючи психологію колективіста. Приклад: поведінка учнів 1 класу.

К. виховує у учнів вміння підкорятися один одному в силу повноважень, які покладені колективом на окремих його членів, що дуже допомагає учням в подальшому житті.

К. виховує, підсилюючи вплив особистого позитивного прикладу і зменшує негативний вплив.

Функції колективу:

1. Ознайомлення дітей з системою громадських відносин і організація накопичення ними досвіду цих відносин.

Дитячий колектив в нашому суспільстві має всі основні риси життя суспільства.

2. Колектив – основна форма організації дитячої діяльності: навчальної, трудової, ігрової.

Діяльність – основний засіб за допомогою якого діти засвоюють соціальний досвід. В процесі діяльності здійснюється розвиток психічних властивостей особистості, її здібностей, обдарувань, морально-вольових якостей. Від того, в якій формі і як організована діяльність, залежить успіх не тільки в досягненні результату. В процесі діяльності в колективі формуються ділові стосунки. Ці відносини відповідають діловим відносинам нашого суспільства і є основним стержнем колективу як форми організації дитячого життя.

3. Колектив – важлива виховна суспільна ланка.

Чим міцніша і чіткіша організаційно ділова структура колективу, тим кращі умови для створення в ньому високоморальної творчої атмосфери, здорового морального клімату.

4. Діти вчаться виступати в ролі організаторів і виконавців.

Дисципліноване, організоване прагнення товаришів-однодумців до загальної суспільноцінної мети робить організаційну структуру знаряддям формування ділових якостей, засобом виховання і всебічного розвитку особистості дитини.

5. Весь комплекс міжособистісних ділових, товариських, емоційних, дружніх відносин формує моральну суть особистості, її морально – естетичне ставлення до світу і до самої себе.

Учень повинен брати активну участь в системі колективних відносин, що створюють невичерпні можливості для прояву дитиною якостей колективіста: відданості громадським інтересам, взаємодопомоги і турботи про друга, відповідальності і боротьби за досягнення загальної мети, дисциплінованості, вимогливості до себе і товаришів, глибокої поваги до них. Багатство колективістських відносин створює моральне багатство особистості, що приймає участь в них. Колективізм не результат спільного проведення часу, перебування в неорганізованій групі, а постійна активна участь в системі колективістських відносин, що відображаються в особистості. В свідомості учня складається єдина система колективістської свідомості, дій, система емоційно-психічних станів. Ця система визначає мотиви особистості.

Але в практиці зустрічаємось з таким явищем, коли дитина живе і діє в колективі, але проявляє риси егоїзму.

Чому?

Дві помилки:

• колектив розглядають як звичайне спільне проведення часу,

• забувають, що організаційна структура колективу повинна бути динамічною.

Діти повинні в колективі оволодіти усім багатством існуючих в ньому педагогічно цінних відносин і позицій. Тому дитина повинна поступово переходити від однієї позиції до іншої, до виконання різноманітних функцій, включаючи керівництво і виконання. Буває так, що учень весь час перебування в колективі обирається відповідальним за одну ланку роботи (спортивний сектор чи редколегія). Це призводить до однобічності в розвитку; учень починає розглядати себе як відповідальну особу і використовує права і обов’язки не тільки в інтересах справи.

5. Колектив має ефективний педагогічний вплив на окрему особистість чи групу дітей.

Основним фактором, за допомогою якого здійснюється вплив, є система єдиних вимог і розвиток громадської думки. В основі громадської думки розвинутого дитячого виховного К. лежить спільний інтерес до справ, до успіхів і невдач колективу, громадський інтерес до особистості, її положення в суспільстві, її радощі і печалі. Дітям потрібні увага, розуміння, захист з боку дорослого, потрібні співчуття, підтримка, заохочення з боку товаришів. Цього можна досягти за допомогою громадської думки в добре організованому виховному колективі .

Суть педагогічно впливу, ефективність, способи прояву і сила впливу залежать від якісного стану колективу, рівня його розвитку, чіткості управління, характеру відносин в ньому. Педагогічний вплив в колективі і за допомогою колективу зовнішньою метою завжди має досягнення позитивного результату в організації життя і діяльності дітей. Внутрішнім результатом є моральна зміна особистості, але особистість змінюється в процесі діяльності. Отже, по мірі поглиблення змісту удосконалення форм організації життя і праці змінюється сама особистість і способи педагогічного впливу на неї.