Стосунки у колективі

Різні види стосунків  складається особисте положення, місце кожного з членів колективу, його статус. Вчителю треба знати стосунки в колективі.

Види :

• гуманні

• нейтральні

• асоціальні

• ділові

• особисті

Об’єднуються діти загальними цілями діяльності  ділові стосунки (відносини взаємної відповідальності в колективі) і відповідальної залежності (А.С.Макаренко).

Це обов’язкова умова впливу колективу на особистість: дитина відчуває прагнення сприяти загальному успіху, дотримуватися потрібних норм поведінки.

Для того щоб ці стосунки виникли: вихователь створює умови захоплення дітей загальною метою, допомагає визначити шляхи її досягнення: розподілити доручення, визначити відповідальних, визначити способи контролю за виконанням доручень, форми обліку результатів.

Чим чіткіше відпрацьовується в колективі система організації справ, тим більш безпомилково спрацьовують відносини взаємної відповідальності: члени колективу вимагають один від одного і від себе підкорення встановленим правилам, що забезпечують досягнення мети і регламентують особисту поведінку.

Але такі відносини можуть виникнути і в тих випадках, коли мета загальної діяльності не має суспільної цінності, але цікава для членів колективу; коли мотиви досягнення навіть позитивної мети не відповідають її справжньому змісту; відносини взаємної відповідальності часто набувають форми прямого тиску окремих членів колективу, які зайняли особливе, авторитарне положення, інші – підкорення, без внутрішнього прийняття. Це завжди негативно впливає на моральне обличчя школяра: формується пристосування; подвійне обличчя; бездумна, некритична згода з будь-якою вимогою. Прямий авторитарний тиск має небезпеку внести в загальне життя колективу брехню, фальш, нещирість.

Вихователю слід бути уважним, попереджати помилки.

Головне – спільне прагнення до певної мети заради якої діти згодні підкоритися певним нормам поведінки. Доля цього обрати і сприяти активній діяльності активу.

Показники розвитку таких відносин:

• ставлення членів колективу до загальних потреб і турбот: чи легко відгукуються на них, чи намічають їх самі;

• як зустрічають вони розпорядження і пропозиції обраного активу: з довірою чи вступають у суперечки, охоче виконують чи відмовляються;

• як приймають рішення органи самоврядування колективу: після попереднього обговорення чи не звертаючись до колективу;

• частота і характер порушень загальних норм життя колективу, прийнятих рішень.

Особисті стосунки.

Супроводжуються проявом почуттям симпатії чи антипатії. Мова не про дружні стосунки певних пар дітей, а про всю систему особистих відносин в колективі в цілому, в якій кожна дитина займає певне місце.

Є діти популярні, які користуються симпатією більшості однокласників; є діти близькі вузькому колу – 2-3 учня; є діти до яких в колективі байдужі або негативно ставляться  ізоляція. Положення несприятливе в системі особистих відносин викликає складні переживання; відштовхує від участі в житті колективу, викликає протидію.

Вихователю складно проникнути в систему особистих стосунків.

Шляхи:

• спостереження,

• бесіди,

• виховні ситуації,

• гра,

• організація діяльності,

• знання психології.

Гуманні стосунки

Ознаки:

• в колективі встановлюється стійкий доброзичливий тон, інтерес і увага один до одного;

• готовність відгукнутися на потреби, сум, турботи, радість товаришів не вибірково, а у спілкуванні з усіма членами колективу. В основі – співчуття товаришу;

• у відносинах з іншими колективами: зникає ревнива заздрісна увага до успіхів іншого класу, постійне порівняння з досягненнями свого колективу, явища групового егоїзму і групової замкненості  між колективами з’являється справжня товариська зацікавленість у інформації, обговорення різних справ і готовність прийти на допомогу;

• нейтралізують випадки ізольованості і появу надмірної популярності окремих дітей;

• панує тепла, товариська атмосфера, почуття захищеності кожного члена в колективі.

Гуманістичні відносини виникають лише в тих колективах, де спільна діяльність на протязі тривалого часу спрямована на турботу про людей.

( Досвід В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі.)

Виникнення і зміцнення цього виду стосунків водночас впливає на все життя колективу: спонукає кожного з його учасників проявити свої кращі риси: принциповість, чуйність, та ін.; діти краще розуміють один одного, більш терпляче і чуйно ставитись до товаришів. Згладжуються випадки невдоволення, нетерплячого ставлення один до одного. Бажання партнерства.

У ділових відносинах – активність кожного члена колективу (турбота за людей, один за одного); нема потреби у примусі з боку активу.

Вихователь бачить: всі учні швидко і активно відгукуються на події оточуючого життя; актив – відповідальність за долю колективу, за його добробут.