Види колективу

Види:

Робота з підручником: Кузьмінський А.І.Педагогіка - с.249-252

1. - загальношкільний;

- первинний;

2. - виробничий;

- сімейний;

3. - тимчасовий;

- постійний;

4. - різновіковий;

- одновіковий.

Структура колективу.

А.С. Макаренко: всі учні об’єднуються і складають єдиний загальний колектив.

Сьогодні загальношкільний = учні + вчителі + працівники.

А.С.Макаренко: безпосереднього переходу від загальношкільного колективу до кожного окремого учня в більшості випадків не існує. Цей перехід опосередковано здійснюється через первинний колектив.

Первинний колектив – це найменша по чисельності група дітей, що становить частину загального колективу.

В умовах школи – це клас.

Дитячий колектив як соціально-педагогічна система містить у собі дві структури:

• Офіційну } вона задається і регулюється дорослими; це офіційне

або формальну } об’єднання школярів

• Неофіційна } виникає під впливом процесів саморегуляції

або } (на особистих симпатіях, захоплення…), має

неформальна } неформального лідера

Макаренко про лідера.

Офіційна структура, в основі якої лежить система постійних і тимчасових доручень, складається в процесі шкільної діяльності.

Особливе місце займає вихователь:

• роль вихователя,

• вимоги до вихователя.

Діалектика розвитку колективу. Роль педагога на кожній стадії розвитку колективу.

Створення колективу – тривалий, складний процес, в якому визначаємо декілька етапів (стадій). Існує кілька підходів до їх визначення

Згідно з концепцією А.С.Макаренка, стадії розглядують відповідно до поставлених вимог, за рівнем ускладнення вимог, за організацією діяльності, за роллю вчителя.

І етап (стадія): К. лише починає створюватись, члени К. недостатньо знають один одного, не повною мірою усвідомлюють завдання, немає ініціативи в конкретній діяльності, відсутній актив.

• Вчитель має справу з усім класом.

• Не має можливості спиратися на актив.

• Необхідна елементарна організація учнів:

• дотримання норм поведінки,

• виробляти позитивне ставлення до вимог старших,

• зацікавленість учнів в діяльності, задоволення від творчого спілкування.

Активна організуюча роль вчителя. Напрями роботи вихователя: вивчення членів К., забезпечення знайомства вихованців між собою, висунення конкретних завдань, організація спільної діяльності, сприяння формуванню активу, його виділення і формування.

Тактична лінія діяльності вихователя: забезпечення системи вимог і організація системи діяльності на засадах єдинопочатку керівництва і педагогічного авторитаризму. Вимоги до учнів висуває педагог. «Ставити твердо, послідовно, безкомпромісно». А.С.Макаренко.

Педагогічний колектив – єдині вимоги.

Висунення перспективи, організація діяльності і контроль за результатами діяльності здійснює вчитель.

Рушійною силою розвитку колективу на цьому етапі є подолання суперечності між тими вимогами, що висовуються спільною діяльністю і особистим досвідом членів К. Вимоги у учнів до себе нижчі, ніж до інших членів К.

ІІ етап

Сформувався актив, який висуває вимоги перед колективом, стає його керівною силою, що здатна вести за собою, розв’язувати основні питання життя колективу, більшість підпорядковується меншості, актив починає проявляти ініціативу у визначенні завдань і організації колективної діяльності.

Завдання вчителя:

• здійснювати керівництво на демократичних засадах з опорою на актив,

• допомогти регулярній роботі активу, навчати актив,

• зміцнювати первинний колектив,

• створити можливість для участі у практичних справах, в управлінні колективом кожному школяреві.

В колективі виникають відносини творчого співробітництва, взаємодопомоги.

Вимоги особистості до себе нижчі, ніж до інших.

Педагогічне керівництво: висунути на перше місце учнівський актив, зайняти «непомітну позицію» (А.С.Макаренко), направляти, корегувати діяльність активу і колективу в цілому, конкретизуючи з виховної мети завдання для окремих груп учнів та для окремих осіб через різноманітні ділові і неформальні стосунки.

ІІІ етап.

У кожного члена К. формується суспільно корисні мотиви діяльності.

Встановлюються колективістські гуманні відносини.

Вимоги до себе вищі, ніж до інших.

Добровільна, творча участь у житті, діяльності колективу.

Сформована громадська думка.

Джерелом руху вперед є спільна діяльність, яку організовує актив, без примусу і допомоги вчителя.

Школярі виступають як організатори і зачинателі різних справ.

Характерний тон дружніх, вимогливих відносин, готовність до спільної дії, інтерес до загальних справ.

Завдання вчителя: допомогти колективу створити свої традиції, усвідомити досвід колективного життя.

Здійснюється самовиховання дітей

А.М.Лутошкін дає образне описання етапів розвитку колективу за рівнем самоорганізації дітей:

1. «Піщаний розсип» - кожний у групі сам по собі, наче піщинка.

2. «М’яка глина» – у групі виникають внутрішні зв’язки між дітьми.

3. «Блимаючий маяк» - у групі виділяється актив, мета діяльності стає спільною. Але не вистачає волі і стійкості.

4. «Червоне вітрило» - символ спрямованості вперед, дружньої вірності, неспокою.

У такому колективі живуть і діють за принципом «Один за всіх і всі за одного, але не завжди тут готові прийти на допомогу іншим колективам, які цього потребують.

5. «Палаючий факел» - колектив не задовольняє власне щастя, він поспішає на допомогу тим, хто її потребує. У такому колективі проявляється почуття взаємної турботи, піклування, а також турботи про молодших товаришів, старших, однолітків. Колектив перетворюється з об’єкта виховання на суб’єкт виховання, стає носієм виховної функції.

Особистість сама до себе на фоні вимог колективу К  к Колектив сам до себе  до особистості	4 3	«Палаючий факел» «Червоне вітрило»
Вихователь  актив  колектив	2	«Блимаючий маяк»
Вихователь  колектив	1	« М’яка глина» «Піщаний розсип»
А.С.Макаренко: залежно від характеру поставлених вимог		Лутошкін А.М. на основі самоорганізації колективу