V. Підсумок уроку.

Моделюємо ситуації.

1. До тебе звернулися по допомогу, але ти дуже зайнятий зараз. Благородна людина...

2. Ти дізнався про хворобу товариша. Сердечна людина...

3. Твій товариш не вивчив уроку, не підготувався до контрольної роботи. Доброзичлива людина...

4. Ти помітив невдалий жарт свого товариша. Тактовна людина...

Запитання для самоперевірки.

- Що таке церемонії? Чим вони різняться від етикетних кодексів?

- Які складники людської досконалості ви запам'ятали?

- Які манери своєї поведінки ви вважаєте гарними? вишуканими?

- Хто, на вашу думку, з ваших рідних, близьких, знайомих має вишукані манери? З кого ви хотіли б брати приклад?

- Чому звичку вважають другою натурою? Коли так кажуть, що мають на увазі?

VI. Домашнє завдання. Скласти довідничок основних понять на позначення гарних манер. Підготувати розповідь про один із народних зви­чаїв (наприклад звичай гостинності) та етикетні правила, пов'язані з ним.

Уроки № 16 – 17

Тема. ЯКИМИ Є МОРАЛЬНІ НОРМИ

В КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Мета. Спонукати учнів до роздумів про успадкування морально-

етичних якостей від покоління до покоління. Виховати в учнів гостинність,

працелюбність, взаємоповагу.

Обладнання: таблиці-тести.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Активізація уваги та мислення учнів. Створення емоційної

атмосфери уроку.

Діалогічне спілкування.

1. - Діти, чим розпочався наш урок?

• Що передають слова-вітання?

• Чим почався ваш день? Чи дякували ви мамі за сніданок?

• Коли ви їхали автобусом до школи, чи поступилися місцем старшим?

• Чи задумувались ви, чого ви так дієте? Чи це було нормою вашої

поведінки?

Висновок учителя. Так, це є моральні норми українського народу, які

передаються із покоління в покоління.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

1. Дослідити протягом уроку, якими є моральні норми в культурі

українського народу.

2. Що в Україні шанували найбільше?

3. Чому українці оцінюють людей за їхнім ставленням до праці?

4. Як в українському етикеті втілено шанобливе ставлення до

культури і традицій інших народів.

ІІІ. Розповідь учителя.

Із давніх-давен головними чинниками народної моралі були ідеали

добра, милосердя, такі категорії, як честь, гідність, працелюбність. Перед усім

шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога втілювалася в

народних прислів’ях та приказках: “Хто батьків зневажає, того Бог карає”, “Хто

не слухає неньку, послухає біду”, “За маму і тата – тяжка розплата”.

Обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за

ними у разі хвороби, немічності, вияв шани, уваги й турботи. До батьків, як

правило, зверталися на “Ви”, до матері – “мамо”, “нене ”, до батька – “неню”,

“батьку”. Суворо засуджувалась народною мораллю ворожнеча в сім’ї; сімейне

життя ґрунтувалося на засадах щирої співдружності, краси взаємовідносин,

поваги до свого роду.

Важливого значення набував і характер стосунків з односельцями.

Християни готові були прийти на допомогу ближньому. Сусідська допомога

здійснювалась завжди з охотою, радістю. Чи це землеробські роботи, чи

будівництво хат.

Головним моральним обов’язком була поміч тій людині, яку спіткало

нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорілим надавали

притулок, годували їх, дарували одяг, відбудовували хату. Надзвичайною

зворушливістю в людських стосунках відзначалася турбота про вдову. Не

залишали без уваги і вдівця – до нього приходили доглянути за дітьми, зварити

їсти. Особливо піклувалися про сиріт, призначали опікунів. Велика

відповідальність за їх виховання лягала на хресних батьків.

Необхідною умовою збереження честі вважалось у народній моралі

пошанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку : “Ніколи

неправди не говори”.

Великим безчестям було злодійство. Якщо хтось піймався на цьому, то

мусив зі своїм “здобутком” ходити по селу і просити вибачення. Пияцтво теж

засуджувалось. Адже така людина ставала поганим робітником, втрачала свою

моральну подобу, занапащувала родину, робила сором громаді.

Для української народної моралі характерним було й розуміння честі

відповідно віку, статі. Якщо це стосувалося дівчини – вона повинна бути

скромною, цнотливою. Якщо до хлопця, то честь співвідносилась із повагою,

сміливістю, спритністю. Честь заміжньої жінки полягала у збереженні

подружньої вірності, вихованні дітей.

Як українці шанують своїх гостей?

Українці – народ гостинний. Високоповажних гостей зустрічають із__

хлібом-сіллю, привітно, з усмішкою. Приймаючи гостей, стараються

поводитися так, щоб їм було цікаво, весело. Готують найкращі національні

страви, ошатно прикрашають приміщення.

Україну населяють різні народи. Всі вони живуть в мирі, злагоді, у

повазі. Але кожен народ має свої звичаї. Народне прислів’я говорить: “Кожен

край має свій звичай”. І це дійсно так. Візьмемо для прикладу євреїв. Вони

святкують Великдень раніше на тиждень. Співають свої Великодні пісні. Різдво

кожна етнічна група відзначає із своїми особливостями. Поважати народ – це

поважати його звичаї. Але всі народи України шанують рідний край, свою

державу, дотримуються законів Конституції

Названі категорії народної моралі і багато інших і сьогодні є основою

буття суспільства. Нам треба їх вивчати і утверджувати.

ІV. Практичні вправи.

1. Скласти зі слів моральні настанови: не, ближнього, себе самого,

люби, шануй, батька, матір, як, заздри.

2. Доповнити твердження, склади моральну настанову. До звичаїв

інших народів треба ставитися (байдуже, шанобливо, вороже).

3. Вибери з переліку ті норми, які передбачені етикетом гостинності та

українськими традиціями

А. Щоб не створювати гостям незручностей, господар має повідомити, у

який одяг (вечірній чи буденний) краще бути вдягненим.

Б. Під час гостини господарі можуть перемовлятися про когось із

гостей.

В. Гостеві пропонують зазвичай найзручніше місце.

Г. Господар першим починає їсти, накладаючи на свою тарілку

найапетитніші порції.

Д. Господар на честь гостя готує святкові страви, обдаровує його

гостинцями.

4. Розподілити прислів’я відповідно до цінностей, які вони

утверджують, вписавши в таблицю потрібні літери

Шанобливе ставлення до рідної землі	Шанобливе ставлення до звичаїв інших народів	Шанобливе ставлення до батьків	Повага до праці	Шанобливе ставлення до гостя

А. Любого гостя весною частують медком, а восени молочком.

Б. Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме.

В. Кожен край має свій звичай.

Г. Рідний край, як рай, а чужа країна, як домовина.

Д. Без труда нема плода.

Е. Матір не купити, не заслужити.

Підсумок уроку. Самостійно визначити моральні норми українського

народу. Записати в зошити. Учні колективно доповнюють цей список.

Домашнє завдання. Скласти розповідь про українські традиції, пов’язані із рушником.