Питання для самоперевірки
1. Достоїнства та недоліки лекції
Назвіть основні функції лекції
Сутність наукової проблемності лекції
Поняття методичної (навчальної) проблемності лекції
Які головні дидактичні принципи лекції?
Тести
1. психологічна підготовка до лекції передбачає:
а) підбор прикладів, відповідей на можливі питання
б) переборення страху публічних виступів
в) настрой студентів до сприйняття інформації
г) створення в аудиторії атмосфери, відповідної до теми лекції
2. Для чого призначена люфт-пауза?
а) для підкреслювання значимості сказаного
б) для придання виступу емоційності
в) для вдиху г) для наведення порядку в лавах слухачів
3. Згідно вимог до тексту виступу, середня довжина речення не повинна бути більше:
а) 10 слів
б) 12 слів
в) 15 слів
г) 18 слів
4. Педагогічна пауза призначена:
а) для осмислення та засвоєння сказаного
б) для придання виступу емоційності
в) для наведення порядку в лавах слухачів
г) для розділових знаків
5. Яке призначення граматичної паузи:
а) для осмислення та засвоєння сказаного
б) для привернення уваги слухачів
в) для запису у конспекті
г) для розділових знаків
6. лінгвістичні засоби впливу лектора включають:
а) позу, зовнішність
б) чіткість викладення, дикцію
в) темп, використання пауз
г) жести, міміку
7. Кінетичні засоби впливу лектора включають:
а) інтонація, ритм
б) чіткість викладення, дикцію
в) темп, використання пауз
г) жести, міміку
8. Паралінгвістичні засоби впливу лектора включають:
а) позу, зовнішність
б) чіткість викладення, дикцію
в) темп, використання пауз
г) жести, міміку
Тема 8 Моделі викладання
Мета: вміти використовувати різні моделі викладання, знати їх переваги та недоліки
Самостійна робота по даній темі полягає в:
1. Опрацюванні матеріалу лекції.
2. Опрацюванні основної та додаткової літератури.
3. Виконання завдань для самоперевірки знань.
Питання теми для самостійного вивчення
Модель процесу навчання і основні методи навчання
Перелік рекомендованої літератури
Основна:
Зиновьев Ф.В. Методика экономического обучения: Учебное пособие для экономических вузов. - С.: Таврия, 2001.- 160 с.
Додаткова:
Смолин A.M. Методы активного обучения: Научн. метод, пособие.- М.: Высш. шк., 1991.- 176 с.
3. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. – М.: „Академия”, 2002. – 224 с.
Хозяинов Г.И. Педагогическое мастерство преподавателя: Метод. пособие.- М.: Высш. шк., 1988.- 168 с.
Матеріал для самостійного вивчення
Навчання складається, як відомо, з чотирьох складових:
1) навчальної інформації, тобто змісту освіти,
2) викладання, тобто діяльності навчальних,
3) вчення, тобто діяльності учнів,
4) матеріальних засобів передачі навчальної інформації та контролю результатів навчання.
Перша складова відповідає на питання «чому вчити?», Три інших - «як навчати?». Звернемо увагу, перш за все, на першу складову. Вона складається зі знань про навколишній світ, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності і спрямованого ставлення до дійсності. Але обсяг наших знань про навколишній світ постійно зростає і, що суттєво, зростає збільшуються темпами.
Для того щоб в сучасних умовах передавати учнем всі необхідні знання про світ, є два шляхи: а) збільшувати тривалість навчання; б) інтенсифікувати навчання. Цілком очевидно, що перший шлях неприйнятний. Це справедливо хоча б тому, що рано чи пізно він приведе в тупик. Отже, залишається тільки другий шлях - інтенсифікація процесу навчання, що передбачає реалізацію принципу: у менші терміни - більше знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності. З урахуванням цього актуальною стає інтенсифікація, зокрема активізація навчання.
Варіанти уніфікованих моделей взаємодії основних складових процесу навчання запропоновані в роботах деяких фахівців. Скористаємося однієї з них .
Модель складається з шести основних стадій (фаз) набуття знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності (рис.8.1).
Рис. 8.1. Модель процесу навчання
До числа цих стадій відносяться: мотивація, організація, розуміння, контроль і оцінка, повторення, узагальнення. Сьома компонента моделі - порція навчального матеріалу, що підлягає вивченню. Це може бути поняття, дія, явище і т.п.
Почнемо розгляд моделі зі стадії «Мотивація» (від фр. motif - спонукальна причина). На успішність навчання великий вплив мають інтереси, мотиви, ціннісні установки і потреби індивіда, його навички з переробки інформації, отримані раніше значення, вміння, навички, а також загальноосвітній рівень. Учень повинен мати бажання вчиться або усвідомлювати необхідність цього.
Навчальний процес за своєю природою цілеспрямований, хоча і не виключає елементів випадковості. Розуміння мети і очікуваних результатів в значній мірі полегшує сприйняття нової навчальної інформації. Усвідомлення цього учнем та веде до однієї зі стадій пізнавального процесу, яка називається мотивацією.
«Мотивація», «мотиви», «емоції», «прагнення» - всі ці терміни мають в своїй основі один і той же значення. Будь-які зміни у зовнішній і внутрішній ситуації індивіда народжують конфлікт (суперечність) між тим, що було, і тим, що є. Коли цей конфлікт у наявності, індивід прагне зайняти стан динамічної рівноваги, відновити баланс між тим, що він сприймає, цінує, і тим, що він знає, робить.
Мислення обучаемого умотивовано, якщо він відчуває протиріччя типу:
а) між тим, що йому необхідно, і тим, що він може отримати,
б) між тим, що він вже робив, і тим, що він може зробити,
в) між тим, що він собою являє, і тим, ким він, може стати;
г) між тим, що собою представляють інші, що вони зробили, і тим, ким вони могли б стати і що могли б зробити;
д) між тим, що він думає з приводу обговорюваної порції навчального матеріалу, і тим, що думають з цього приводу його товариші.
Наявність протиріччя і мотивації на якомусь етапі навчання є необхідною умовою створення проблемної ситуації. Останню можна визначити як таку організацію освоєння учнем порції навчального матеріалу, при якій виникають протиріччя і мотивація для його подолання.
Чинники, що сприяють формуванню у студентів позитивного мотиву до навчання:
• усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання;
• усвідомлення теоретичної і практичної значущості засвоюваних знань;
• емоційна форма викладу навчального матеріалу;
• показ перспективних напрямків у розвитку наукових понять;
• професійна спрямованість навчальної діяльності;
• вибір завдань, що створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльності.
На базі навчальної діяльності (професійної, пізнавальної, прагматичної, соціально-громадської та особисто-престижної) у студентів з'являється певне ставлення до різних навчальних предметів. Воно обумовлюється:
• важливістю предмета дня професійної підготовки;
• інтересом до певної галузі знань і до даного предмету, як її частини;
• якістю викладання (задоволеністю заняттями з даного предмету);
• мірою труднощі оволодіння цим предметом, виходячи з власних здібностей;
• особистими взаєминами (антипатія або симпатія) з викладачем даного предмета.
Стадія «Організація» уніфікованої моделі навчання передбачає використання відомих форм, засобів, методів і прийомів навчання. До числа форм навчання відносяться: лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття, курсове і дипломне проектування, консультації, самостійна робота і т.п.
В даний час однієї з основних форм навчання вважається самостійна робота. До числа засобів навчання відносяться підручники, навчальні та навчально - наочні посібники, лабораторне навчання, технічні засоби пред'явлення інформації і контролю знань, засіб обчислювальної техніки, автоматизовані навчальні системи.
Розрізняють чотири основні методи навчання:
1) пояснювально-ілюстративний,
2) репродуктивний;
3) частково-пошуковий,
4) дослідницький.
Ці методи відповідають чотирьом рівням пізнавальної діяльності людини:
1) впізнавання об'єктів, властивостей, процесів досліджуваної області, явищ дійсності;
2) відтворення інформації, операцій і дій,
3) продуктивної діяльності за раніше засвоєному алгоритму на обмеженій множині об'єктів,
4) продуктивної творчої діяльності за самостійно - конструйованих алгоритмам на будь-якому множині об'єктів.
Перші два зазначених методу непродуктивні. Це означає, що їх застосування не дозволяє студентам здобувати нові (точніше, суб'єктивно нові) знання. Два останніх методу можна розглядати як продуктивні. При їх використанні і навченою придбаває (в процесі певної творчої діяльності) суб'єктивно нові знання.
Завдання інтенсифікації навчального процесу може бути вирішена в сучасних умовах тільки за рахунок активного використання продуктивних методів навчання. Справді, адже без використання пояснювально-ілюстративного методу не може розпочатися навчання принципово нового для учня матеріалу. Без застосування репродуктивного методу не можуть бути придбані навички та вміння. Навіть тоді, коли знайомий спосіб дії включений у вирішення творчого завдання, його здійснення є репродукцію всередині дослідницького методу. Але не можна уявити сучасне навчання без використання елементів евристики (частково-пошукової діяльності) та елементів наукового дослідження.
Прикладом комплексного використання зазначених вище методів навчання служить проблемний підхід до процесу «викладання - вчення». При такому підході відбувається як засвоєння готової інформації, так і отримання нових знань за рахунок застосування елементів творчої діяльності при вирішенні суперечностей, створюваних (або виникають) у проблемних ситуаціях.
Нарешті, до числа прийомів навчання відносяться: робота з підручниками, вивчення першоджерел, докази, диспути, рішення задач, виконання лабораторних експериментів і т.д.
Запорукою успіху в активізації навчання є така організація навчання, при якому форми, засоби, методи і прийоми постійно чергуються, змінюючи один одного, причому перевага віддається нетрадиційним компонентів.
Стадію «Розуміння» можна вважати кульмінацією уніфікованої моделі процесу навчання. Це найбільш вразлива, сама тендітна стадія моделі. Адже вона безпосередньо пов'язана з мозковою діяльністю учнів і найменше схильна до впливу ззовні.
Говорячи про стадію «Контроль та оцінка», слід пам'ятати, що чітка постановка обліку успішності студентів є одним з обов'язкових умов стимулювання пізнавальної активності студентів. Особливо зростає значущість цієї стадії, коли число лекційних занять скорочується і збільшується частка самостійної діяльності студентів з придбання нових знань, умінь і навичок.
Стадія «Повторення» призначена для закріплення отриманих знань і умінь, доведення їх до рівня навичок і досвіду творчої діяльності.
Цій же меті, але на більш високому рівні, служить стадія «Узагальнення». Ретроспективний аналіз, використання аналогій, робота з опорними конспектами - ось деякі з шляхів активізації навчання на цих двох стадіях.