5. Особливості предмету та функцій теорії держави і права.

1. Предмет будь-якої науки - це сфера пізнання об’єктивної реальності, на яку спрямовується будь-яке наукове дослідження. В даному випадку ним є наукове дослідження всіх сторін держави і права. Тому в ТДіП вважається, що ці інститути Д і П – існували не завжди, а виникли на певному етапі розвитку суспільства. Це відбувалось у зв’язку з розколом суспільства на антагоністичні класи, тому вважається, що спочатку зароджується держава, як певна особлива ознака економічно сильного пануючого класу і держава є засобом придушення пригнічених прошарків суспільства і потім з’являється право. У зв’язку з цим однією з особливостей предмету ТДіП є питання про первинність виникнення держави і права.

2. Найбільш поширеною з приводу цього є погляди науковців про одночасність виникнення держави і права.

Більшість науковців визначають, що виникнення та розвиток Д. і П. не залежать від волі та свідомості людини, а являє собою закономірні процеси, які відбуваються у суспільстві.

Закономірностями виникнення Д. і П. і зокрема закономірностями предмету ТДіП є:

1. Закономірності виникнення державно-правових явищ у процесі зміни історичних типів;

2. розвиток сутності та змісту Д.і П.;

3. механізм, а також внутрішня та зовнішня функції Д. і П.;

4. призначення апарату публічної влади ознаки держави, а також основні закономірності побудової системи державних органів.

Такі загальні закономірності – це необхідні причино–обумовлені зв’язки та відношення, яки визначають розвиток Д. і П. в однаково властивим їм історичним періодам.

Разом з тим Д. і П. є взаємозалежними категоріями і безпосередньо виступає взаємозв’язку з економічними, та випливаючими з них, відносинами (політич., філософ.). Всі вони в тій чи іншій мірі впливають на Д. і П., а в свою чергу державно – правові явища відчувають їх вплив на собі.

Тому ТДіП досліджує і політични відносини і вплив, наприклад, правової ідеології на Д і П , а також інши правові відносини.

3. Предмет ТДіП є динамічним.

Юридічна практика ставить перед наукою нові перспективи, що в свою чергу потребують теоретичного дослідження:

А) Необхідність у дослідженні закономірностей формування та розвитку апарату держави;

Б) Шляхі вдосконалення всіеї системи права – розробка ефективної систематизації законодавства і практики його реалізації;

В) Аналіз співвідношення категорій – законність та правопорядок;

Г) Проблеми меж впливу держави на всі сфери суспільних відносин.

Узагальнюючи вище зазначене можно виделіти основні особливості предмету ТДіП:

1) ТДіП вивчає загальні закономірності, які в першу чергу …… ДіП як особливим явищам, що формується у суспільстві, а також загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування ДіП на певному історічному періоді (онотологічний аспект);

2) ТДіП вивчає закономірності походження (джерела) державно-правових явищ (гносеологічний аспект):

3) ТДіП будує весь процес пізнавальної діяльності з приводу державно-правових явищ і все це відбувається і залежить від так званого типу право чи державорозуміння, який покладений в основу дослідження цього курсу.

Місце будь-якої науки в системі наукової діяльності характеризується не лише наявністю предмета та методу, а і практичним призначенням цієї науки, що визначається в процесі характеристики функцій науки.

Функції ТДіП – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст та призначення теорії як суспільно-правової та загально-теоретичної науки.

Функції ТДіП характеризуються наступними ознаками:

• Це напрямки наукової діяльності, метою якої є отримання знань про державу і право;

• Це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;

• Це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та функцій держави і права;

• Це діяльність, що характеризує теорію як самостійну науку;

• Це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії;

• Це напрямки діяльності, що визначають місце теорії в системі наукової діяльності взагалі та юридичної діяльності зокрема

Саме функції ТДіП визначають характер цієї науки та її особливості як самостійного виду наукової діяльності.

Основними серед функцій теорії є :

• політична;

• методологічна //особливості – а) надає юридичного змісту загальнонауковим методам,

б) створює систему спеціальних методів,

в) використовує галузеві методи,

г) сприяє обміну інформацією між юридичними науками стосовно методологічних питань/;

• еврістична;

• прогностична (визначає перспективи розвитку держави і права);

• інтеграційна (забезпечує єдність юридичної науки шляхом визначення еталонів розуміння юридичних категорій);

• ідеологічна;

• плюралістична (забезпечує існування різних теорій щодо державно-правових категорій, визначаючи їх позитивні та негативні риси);

• гносеологічна (забезпечує вивчення природи юридичних категорій та їх сутності);

• онтологічна (забезпечує процес вивчення еволюції держави і права та змін в їх соціальному призначенні);

• учбова (сприяє вивченню спеціально-правових категорій та формуванню професійних знань).

NB: Функції ТДіП – це основні напрямки наукової діяльності, що забезпечують процес вивчення держави і права. Роз’яснення деяких видів:

• політична – характеризується можливістю вивчення держави і права, як засобів реалізації політичної влади, характеризуючи державу як елемент політичної системи, а право – як форму надання державним рішенням обов’язкового характеру;

• ідеологічна – змістом є вироблення категорій та понять, що складають правову ідеологію, що є елементом правосвідомості та складовою частиною суспільної ідеології;

• методологічна – характеризується можливістю розробляти прийоми та способи дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що забезпечують системність та єдність юридичної науки;

• інформаційна – надання суб’єктам суспільних відносин певної інформації щодо їх правового становища та особливостей відповідальності в сфері права;

• комунікативна – забезпечує обмін інформацією між юридичними науками стосовно специфічних знань, що ними отримуються;

• онтологічна – встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави;

• еврістична – надає можливість проаналізувати позитивний та негативний досвід розвитку державно-правових інститутів;

• прогностична – забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку держави і права в майбутньому;

• учбова – можливість вивчення державно-правових категорій в межах курсу „Правознавство” в середній школі, „Основи правознавства” в неюридичних вищих освітніх закладах та їх спецкурсів в учбових закладах юридичного напрямку.