
- •Проблеми теорії держави та права
- •Історія виникнення та становлення теорії держави і права.
- •Підходи до характеристики сутності держави.
- •Етапи становлення та розвитку державорозуміння та праворозуміння.
- •Поняття, ознаки та різновиди правовідносин.
- •Ознаки правовідносин
- •Види правовідносин
- •Суб’єкти правових відносин, їх види
- •Поняття та види об'єктів правовідносин
- •Особливості предмету та функцій теорії держави і права.
- •Поняття та ознаки влади.
- •Механізм правового регулювання: поняття та підходи до визначення структури.
- •Ознаки правового регулювання
- •Сфера правового регулювання
- •Теорія держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук.
- •Проблеми співвідношення суспільної та державної влади.
- •Поняття та ознаки юридичної практики.
- •Методологія юридичної науки та її значення.
- •Проблеми співвідношення державної та політичної влади.
- •Структура, різновиди та функції юридичної практики
- •Основні школи права.
- •Класифікація методів дослідження держави і права.
- •1) Філософський.
- •2) Загально – науковий.
- •3)Спеціально – науковий.
- •Проблеми питання форми держави.
- •Поняття та співвідношення законності та правопорядоку як багатоаспектних категорій.
- •Стадії та способи правового регулювання.
- •Поняття і структура правового статусу.
- •Поняття права та його ознаки.
- •Підходи до характеристики типології держав.
- •Проблеми співвідношення категорій «система права» та «система законодавства».
- •Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки.
- •Юридична наука: поняття, зміст та структура.
- •Система права: поняття, ознаки та структура.
- •Загальна характеристика галузей права
- •Співвідношення системи права і системи законодавства
- •Ознаки системи права
- •Причини та шляхи формування держави.
- •Поняття держави та її ознаки.
- •Механізм держави: поняття та структура.
- •Апарат держави: поняття, проблеми співвідношення з категорією “механізм держави”.
- •Поняття та види юридичної відповідальності: загальна характеристика.
1) Філософський.
Філософськи методи визначають юридичну науку як суспільну. Вони вивчають такі діалектичні закони і категорії: єдність і боротьба протилежності, закони кількісних і якісних змін, закони необхідності та випадковості….
- метафізичний метод - це філософське вчення про надпочуттєві принципи буття з притаманними йому особливостями мислення, а особливістю є дослідження явищ і категорій.
- діалектичний метод – це філософське вчення про явища та предмети, які знаходять свій подальший розвиток та певним чином вдосконалюються. Таким чином, діалектика дає найбільш загальні знання про розвиток природи, суспільства.
- формально-логічний метод – досліджує форми мислення, при цьому абстрагуючись від змісту явищ та їх історичного розвитку.
Історично предмет формальної логіки обмежувався визначенням таких понять та способів мислення, які б надавали можливість з істотних думок завжди отримувати істини знання. У зв’язку з цим існують такі закони формальної логіки:
1. Закон тотожності - передбачає наступні положення – не можна ототожнювати різні думки, або не можна тотожні думки сприймати за нетотожні.
2. Закон несуперечності – спрямований на забезпечення послідовності мислення і стверджує, що дві протилежні думки не можуть бути одночасно істинними, при цьому одна з таких думок є завжди помилковою.
3. Закон виключення третього - дві суперечні думки не можуть бути одночасно помилковими: одна – істинна, друга – помилкова, а третя думка виключається, або визначає яка з попередніх двох є або істинною, або помилковою.
2) Загально – науковий.
- порівняльний метод – який виявляє загальне та особливе в певних історичних явищах, а також визнає певні аспекти розвитку явищ на певному історичному етапі.
До форм відносяться :
порівняльно – логічний;
порівняльно – історичний;
порівняльно - правовий (порівнюються державно-правові явища, системи галузі права, норми права та інше).
- системний метод – використовується з метою розгляду державно-правових явищ не лише в їх сукупності, а ї в порівнянні з іншими різноманітними системами, або в межах певних систем (дослідження держави як центрального елементу політичної системи суспільства).
Основними категоріями, які ми використовуємо у системному досліджені є елемент, частина, структура, правова система, система органів держави, система права.
- сінергетичний метод – державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, а також виникнення та ровиток яких ґрунтується на випадкових процесах. Понятійний апарат такого методу утворюють: криза, нерівновага, їмовірність випадку, непередбачуваність, відхилення від норми.
- інституційний метод – спирається на дослідження старих форм організацій життя суспільства, при цьому кожний соціальний інститут обов’язково входить до структури певної соціальної системи з метою виконання більш складних соціальних функцій.
Юридична наука продовжує досліджувати - інститут форми правління, інститут громадянського суспільства…
- структурний метод – основний об’єкт є структура різноманітних соціальних систем та її елементи. Наприклад: дослідження проблеми правового статусу особи включає визначення прав та обов’язків громадян , юридичної гарантії, юридичної відповідальності.
- функціональний метод – сутність виявляється у виділенні форм діяльності різноманітних суб’єктів, визначенні меж діяльності, що і проявляється через її функції.
Узв’язку з цим основу методу складають аспекти:
функціональна єдність цілого;
універсальність функціоналізму;
функціональна необхідність.
Серед загально-наукових методів виокремлюються також методи емпіричних та теоретичних досліджень (метод спостереження, експерем. метод) .