1) Філософський.

Філософськи методи визначають юридичну науку як суспільну. Вони вивчають такі діалектичні закони і категорії: єдність і боротьба протилежності, закони кількісних і якісних змін, закони необхідності та випадковості….

- метафізичний метод - це філософське вчення про надпочуттєві принципи буття з притаманними йому особливостями мислення, а особливістю є дослідження явищ і категорій.

- діалектичний метод – це філософське вчення про явища та предмети, які знаходять свій подальший розвиток та певним чином вдосконалюються. Таким чином, діалектика дає найбільш загальні знання про розвиток природи, суспільства.

- формально-логічний метод – досліджує форми мислення, при цьому абстрагуючись від змісту явищ та їх історичного розвитку.

Історично предмет формальної логіки обмежувався визначенням таких понять та способів мислення, які б надавали можливість з істотних думок завжди отримувати істини знання. У зв’язку з цим існують такі закони формальної логіки:

1. Закон тотожності - передбачає наступні положення – не можна ототожнювати різні думки, або не можна тотожні думки сприймати за нетотожні.

2. Закон несуперечності – спрямований на забезпечення послідовності мислення і стверджує, що дві протилежні думки не можуть бути одночасно істинними, при цьому одна з таких думок є завжди помилковою.

3. Закон виключення третього - дві суперечні думки не можуть бути одночасно помилковими: одна – істинна, друга – помилкова, а третя думка виключається, або визначає яка з попередніх двох є або істинною, або помилковою.

2) Загально – науковий.

- порівняльний метод – який виявляє загальне та особливе в певних історичних явищах, а також визнає певні аспекти розвитку явищ на певному історичному етапі.

До форм відносяться :

• порівняльно – логічний;

• порівняльно – історичний;

• порівняльно - правовий (порівнюються державно-правові явища, системи галузі права, норми права та інше).

- системний метод – використовується з метою розгляду державно-правових явищ не лише в їх сукупності, а ї в порівнянні з іншими різноманітними системами, або в межах певних систем (дослідження держави як центрального елементу політичної системи суспільства).

Основними категоріями, які ми використовуємо у системному досліджені є елемент, частина, структура, правова система, система органів держави, система права.

- сінергетичний метод – державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, а також виникнення та ровиток яких ґрунтується на випадкових процесах. Понятійний апарат такого методу утворюють: криза, нерівновага, їмовірність випадку, непередбачуваність, відхилення від норми.

- інституційний метод – спирається на дослідження старих форм організацій життя суспільства, при цьому кожний соціальний інститут обов’язково входить до структури певної соціальної системи з метою виконання більш складних соціальних функцій.

Юридична наука продовжує досліджувати - інститут форми правління, інститут громадянського суспільства…

- структурний метод – основний об’єкт є структура різноманітних соціальних систем та її елементи. Наприклад: дослідження проблеми правового статусу особи включає визначення прав та обов’язків громадян , юридичної гарантії, юридичної відповідальності.

- функціональний метод – сутність виявляється у виділенні форм діяльності різноманітних суб’єктів, визначенні меж діяльності, що і проявляється через її функції.

Узв’язку з цим основу методу складають аспекти:

• функціональна єдність цілого;

• універсальність функціоналізму;

• функціональна необхідність.

Серед загально-наукових методів виокремлюються також методи емпіричних та теоретичних досліджень (метод спостереження, експерем. метод) .