- •Проблеми теорії держави та права
- •Історія виникнення та становлення теорії держави і права.
- •Підходи до характеристики сутності держави.
- •Етапи становлення та розвитку державорозуміння та праворозуміння.
- •Поняття, ознаки та різновиди правовідносин.
- •Ознаки правовідносин
- •Види правовідносин
- •Суб’єкти правових відносин, їх види
- •Поняття та види об'єктів правовідносин
- •Особливості предмету та функцій теорії держави і права.
- •Поняття та ознаки влади.
- •Механізм правового регулювання: поняття та підходи до визначення структури.
- •Ознаки правового регулювання
- •Сфера правового регулювання
- •Теорія держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук.
- •Проблеми співвідношення суспільної та державної влади.
- •Поняття та ознаки юридичної практики.
- •Методологія юридичної науки та її значення.
- •Проблеми співвідношення державної та політичної влади.
- •Структура, різновиди та функції юридичної практики
- •Основні школи права.
- •Класифікація методів дослідження держави і права.
- •1) Філософський.
- •2) Загально – науковий.
- •3)Спеціально – науковий.
- •Проблеми питання форми держави.
- •Поняття та співвідношення законності та правопорядоку як багатоаспектних категорій.
- •Стадії та способи правового регулювання.
- •Поняття і структура правового статусу.
- •Поняття права та його ознаки.
- •Підходи до характеристики типології держав.
- •Проблеми співвідношення категорій «система права» та «система законодавства».
- •Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки.
- •Юридична наука: поняття, зміст та структура.
- •Система права: поняття, ознаки та структура.
- •Загальна характеристика галузей права
- •Співвідношення системи права і системи законодавства
- •Ознаки системи права
- •Причини та шляхи формування держави.
- •Поняття держави та її ознаки.
- •Механізм держави: поняття та структура.
- •Апарат держави: поняття, проблеми співвідношення з категорією “механізм держави”.
- •Поняття та види юридичної відповідальності: загальна характеристика.
Основні школи права.
Праворозуміння є виразом різноманітних правових поглядів, суджень і оцінок, існування яких і стало базисом для формування відповідних шкіл права, основними серед яких є:
Природна школа права (отримала завершену форму в період буржуазних революцій ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.)
Представники: античні мислителі – Геракліт, Протагор, Сократ, Арістотель та інші; Гуго Гроцій, Спіноза, Монтеск’є, Кант, Гегель, Моль, Гоббс, Локк, Радищев, Десницький, Неволін, Редькін, Чичерін, Новгородцев та інші.
Базисні положення (ідеї):
Джерелом права є людська особистість, людська природа.
Виразом природного (наддержавного) права є невід’ємні права людини (на життя, свободу, власність, рівність, безпеку).
Історична школа права (виникла в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.ст.)
Представники: Савін’ї, Пухта, Гуго, Загоскін, Ковалевський, Виноградов, Владимирський-Буданов, Поллок, Пост та інші.
Базисні положення (ідеї):
Право є результатом історичного розвитку суспільства.
Право розвивається разом із життям народу, відображаючи його національні і культурні особливості.
Психологічна школа права (ХХ ст.)
Представники: Петражицький, Росс, Рейснер, Кнапп, Бірлінг, Тард, Лундштед, Джонсон та інші.
Базисні положення (ідеї):
Право – це складний емоційно-психологічний процес (інтуїтивне право), тобто джерелом права є емоції людини.
Розвиток права визначає психологія людини, оскільки право є результатом самовизначення особи у суспільстві.
Норми права впливають на життя суспільства через правосвідомість його членів.
Соціологічна школа права (ХХ ст.)
Представники: Ерліх, Дюгі, Оріу, Холмс, Паунд, Левелін, Френк, Жені, Муромцев, Дністрянський та інші.
Базисні положення (ідеї):
Джерелом права є суспільні відносини, без реалізації в правовідносинах законодавчі норми є недієвими.
Норму права формує юридична практика, передусім діяльність суддів.
Нормативістська та аналітична школи права (неопозитивістські школи - ХХ ст.)
Представники: засновник нормативістської – Кельзен, засновник аналітичної – Харт.
Базисні положення (ідеї):
Право і закон – поняття тотожні.
Право – це офіційно встановлене правило поведінки, виконання якого забезпечується примусовою силою держави.
Основною ознакою права є формальна визначеність.
Державно-владний характер права посилює його регулятивний потенціал.
Інтегративна школа права (сформувалась в останні роки ХХ ст.)
Засновник: Джером Холд.
Базисні положення (ідеї):
Необхідність об’єднання досягнень різноманітних правових концепцій з метою всебічного дослідження права.
Класифікація методів дослідження держави і права.
Класифікація методів дослідження держави і права здійснюється на 4-х рівнях: - філософський;
- загально-науковий;
- спеціально-науковий;
- науковий (приватно-науковий).