ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Н.В. Коцюбинська, В.С. Коцюбинський

Основи охорони праці

(для студентів напрямів 0501 „Економіка і підприємництво”

та 0502 „Менеджмент”)

Навчальний посібник

Алчевськ

ДонДТУ

2009

УДК 331.45(075.8)

Рецензенти:

М.А. Касьянов, д.т.н., проф., зав. каф. „Охорона праці та БЖД” Східноукраїнського національного університету ім.В. Даля

А.Г. Дородніков, к.т.н., доц. каф. „Охорона праці”

УДК 658.382

Коцюбинська Н.В., Коцюбинський В.С.

Основи охорони праці: Навч. посібн. / Н.В.Коцюбинська, В.С. Коцюбинський. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 152 с.

Викладені питання підготовлені відповідно до вимог навчальних планів і програм при вивченні „Основ охорони праці” в умовах модульно-рейтингової системи навчання студентів напрямків „Економіка і підприємництво” та „Менеджмент”.

У посібнику надані питання для самостійної роботи студентів, теми рефератів та перелік тем практичних занять. Для контролю знань студентів наведені тестові питання, що виносяться на модуль чи залік.

ЗМІСТ

Вступ ........................................................................................................... 4

Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці ............. 8

Тема 1. Основи державної політики в області охорони

праці. Законодавча і нормативна база України

з охорони праці ................................................................. 8

Тема 2. Організація охорони праці на виробництві ................. 26

Тема 3. Виробничий травматизм і профзахворювання .......... 41

Тема 4. Економічне та соціальне значення охорони

праці ................................................................................... 58

Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої

санітарії .................................................................................... 68

Тема 5. Мікроклімат виробничих приміщень ........................... 68

Тема 6. Небезпечні чинники виробничих процесів .................80

Розділ 3. Основи техніки безпеки ........................................................ 98

Тема 7. Електробезпека .................................................................. 98

Розділ 4. Пожежна безпека .................................................................. 109

Тема 8. Основи пожежної безпеки .............................................. 109

Завдання для самостійного опрацювання ....................................... 122

Тематика рефератів ............................................................................. 123

Теми практичних занять .................................................................... 123

Тести ....................................................................................................... 124

Відповіді на тести ................................................................................. 146

Термінологічний словник ................................................................... 147

Список літератури ................................................................................ 151

Вступ

Курс "Основи охорони праці" вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою достатнього рівня знань та умінь в правових, організаційних, санітарних, технічних питаннях безпеки, які визначені державними стандартами освіти.

Курс „Основи охорони праці” базується на за­гальноосвітніх (фізика, хімія, математика) та спеціальних (електротехніка, технологія і устаткування виробництва) дисциплінах та тісно пов'язаний з безпе­кою життєдіяльності, науковою організацією праці, ерго­номікою, економікою, інженерною психологією та технічною естети­кою.

Курс „Основи охорони пра­ці” проводить науковий аналіз умов праці, вивчає шкідливі та небезпечні фактори виробництва, оцінює економічну залежність підприємства від фінансування заходів на охорону праці.

Курс складається з наступних розділів:

розділ 1 – правові та організаційні питання охорони праці;

розділ 2 – основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

розділ 3 – основи техніки безпеки;

розділ 4 – пожежна безпека.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (Закон України „Про охорону праці”).

Охорона праці тісно пов'язана з поняттям безпеки, але ці поняття треба чітко розмежувати. Згідно теорії про безпеку, поняття „охорона праці” слід співвідносити з поняттям небезпечної ситуації, тобто обмеженої кількості незалежних випадкових подій, кожна з яких сама по собі не є небезпечним випадком, але збіг яких в часі викликає об'єктивно неминуче здійснення відповідної небезпечної події. Поняття „безпека”, в свою чергу, співвідноситься з небезпечними подіями. Небезпечні ситуації є передумовами небезпечної події.

Безпеку можна пояснити через поняття ризику, тобто кількісну оцінку небезпеки.

Розрізняють два види безпеки – абсолютну та відносну.

Абсолютна безпека – це стан системи, при якому ризик виникнення загрози небезпеки відсутній або існує, але ризик наслідків у разі її реалізації завжди дорівнює нулю (принцип нульового ризику). Концепція абсолютної безпеки сьогодні визнається неадекватною внутрішнім законам техносфери.

У багатьох країнах світу у теперішній час прийнята концепція прийнятного ризику (принцип ненульового ризику), яка відповідає відносній безпеці.

Абсолютної безпеки не існує, відносна безпека припускає забезпечення мінімальних наслідків у разі виникнення небезпеки.

Відносна безпека – це стан системи, при якому ризик виникнення загрози небезпеки існує, тобто відрізняється від нуля, але ризик наслідків у разі її реалізації наближається до мінімуму.

Тому основним завданням охорони праці є зведення до мінімуму вірогідності поразки або захворювання працівника з одночасним забезпеченням нормальних умов (комфорту) при максимальній продуктивності. Безпека пріоритетна по відношенню до продуктивності.

Згідно теорії про безпеку, мету охорони праці можна визначити як зменшення вірогідності виникнення небезпечних ситуацій, які здатні перетворитися в небезпечні події, а метою безпеки є зменшення ризику здійснення небезпечних подій, тобто зменшення частоти збігу в часі небезпечних ситуацій.

Основними об'єктами дослідження охорони праці є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці і виробництва.

Охорона праці не відноситься, у прямому розумінні, до комерційного виду діяльності, тому що її основна задача носить скоріше соціальний, ніж економічний характер. Але наслідки, що пов'язані з виробничим травматизмом, носять не тільки соціальний, але й фінансовий характер, тобто нещасні випадки наносять підприємству, а також державі значні матеріальні збитки.

Перехід підприємств в умови ринкових відносин означає, що економічні витрати, що пов'язані з нещасними випадками і захворюваннями на виробництві, впливають на рентабельність і конкурентоспроможність підприємства.

В Україні щорічно на виробництві багато працівників травмується (деякі смертельно), отримують професійні захворювання. Рівень виробничого травматизму в Україні значно вищий, ніж у багатьох інших країнах. Це свідчить про велику концентрацію небезпечних і шкідливих чинників (ГОСТ 12.0.003-74) на виробництві.

Незадовільні умови праці негативно впливають на продуктивність праці, якість і собівартість продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому усестороння увага питанням охорони праці, проведення активної соціальної політики є ключовим завданням для роботодавців і керівників підприємств, державних і профспілкових органів.

Майбутній фахівець (інженер-конструктор або інженер-технолог) зобов'язаний при проектуванні і розробці нових технологічних процесів і устаткування врахувати всі властиві даному проекту небезпечні і шкідливі чинники та застосувати способи і засоби забезпечення безпеки

Окрім інженерно-технічних способів і засобів захисту майбутній фахівець зобов'язаний знати правові і організаційні способи забезпечення безпеки, управління, що реалізовуються на рівні керівництва підрозділами виробництва і трудовими колективами при виконанні обов'язків власника підприємства, головного інженера, начальника цеху, майстра, тобто посадової особи. Фахівці цього напряму не розробляють технологічних процесів та устаткування, але вони зобов'язані забезпечити безпечну їх експлуатацію, а також організувати нормальну роботу колективів.

Корінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на виробництві в сучасних умовах господарювання. При переході до ринку повинна повністю змінитися мотивація діяльності з охорони праці. Цільова направленість працеохоронної політики передбачає перехід від адміністративних методів управління до економічних на основі більш удосконаленого механізму регулювання та мотивації від державного рівня до рівня підприємств. В сучасних умовах ринку приоритетними повинні стати економічні методи управління.

Важливо осмислити економічне значення охорони праці, ад­же здійснення заходів з поліпшення умов праці чинить стимулюючий вилив як на економічні, так і соці­альні результати праці.