6.2.2. Хімічні небезпеки

Хімічні небезпеки	речовини різного агрегатного стану, що здатні викликати певні види загального або місцевого, моментального або віддаленого в часі несприятливого впливу на організм людини [63].

Залежно від характеру впливу на організм людини хімічні небезпеки поділяють таким чином:

токсичні речовини – речовини, які викликають отруєння всього організму людини або впливають на стан окремих органів і систем (наприклад, порушення функцій кровотворних органів, розлад нервової системи, ураження нирок, печінки тощо). До таких речовин відносять: окис вуглецю, свинець, ртуть, селітру та ін.;

канцерогенні речовини – речовини, які викликають розвиток злоякісних новоутворень – пухлин. До таких речовин відносять: нікель, азбест, хром та ін.;

мутагенні речовини – речовини, які впливають на статеві клітини, що призводить до порушення спадкової інформації. До таких речовин відносять: свинець, солі ртуті тощо;

подразнюючі речовини – речовини, що викликають подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок. До таких речовин відносять: свинець, хлор, аміак, ацетон та ін.;

сенсибілізуючі речовини – речовини, що діють як алергени. Прикладами таких речовин є: формальдегіди, антибіотики, розчинники тощо;

речовини, що впливають на репродуктивну функцію, сприяють виникненню вроджених вад розвитку людини. До таких речовин відносять: марганець, стирол, борну кислоту та ін.

Шляхи потрапляння в організм людини небезпечних хімічних речовин можуть бути такими (рис. 6.15):

Рис. 6.15. Шляхи потрапляння небезпечних хімічних речовин в організм людини

Кількість речовини, що потрапила в організм людини, залежить від її концентрації в одиниці об’єму повітря, рідини або на одиниці площі та часу впливу.

6.2.3. Біологічні небезпеки

Одним з видів небезпеки є біологічні об’єкти, до яких відносять мікроорганізми, тварини і рослини. Особливо небезпечні патогенні мікроорганізми, які є збудниками інфекційних хвороб (віруси, рикетсії, бактерії тощо). Вони можуть легко проникати в організм людини із вдихуваним повітрям, разом з їжею й водою, при укусі комах й кліщів, крізь шкірні покриви, слизові оболонки і викликати негативні зміни у стані здоров’я. Основними інфекційними захворюваннями на сьогодні є грип, сибірка, ботулізм, лихоманка.

Значну небезпеку для людини представляють не лише мікроорганізми, але й макроорганізми – рослини й тварини. Існує чимало отруйних тварин – змії, бджоли, павуки, риби, під час укусу яких у рану потрапляє отруйна речовина, що може стати причиною смерті людини.

На Землі відомо близько 10 000 видів отруйних рослин. Найпоширенішими отруйними рослинами є: вовче лико, жимолость звичайна, бузина трав’яниста, беладона, мак снотворний, деякі види грибів. Отрута рослин має різний вплив на людину. Одні можуть уразити нервову систему, інші – органи дихання, треті – серцево-судинну систему.

6.2.4. Психофізіологічні небезпеки

Психофізіологічні небезпеки впливають на стан нервової, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму людини. Ступінь виразності цього впливу різний при розумовій і фізичній праці й залежить від величини відповідних перевантажень [20].

Фізичні перевантаження можуть бути динамічними й статичними. Динамічні перевантаження виникають при переміщенні вантажів у різних напрямках, статичні – при втриманні вантажів у певному положенні без їх переміщення. Більш стомлюючими є статичні перевантаження, оскільки в цьому випадку напруга певної групи м’язів триває безупинно.

Слід відзначити, що для організму людини шкідливі не лише фізичні перевантаження, але й відсутність фізичної активності, оскільки це призводить до підвищення стомлюваності, погіршення пам’яті, роботи серця й легенів.

Нервово-психічні перевантаження проявляються у формі розумової перенапруги та емоційних перевантажень.

Розумова перенапруга може виникнути в результаті тривалої роботи в умовах нераціональної організації діяльності. Як наслідок, порушується рівновага нервових процесів, що найчастіше призводить до розвитку неврозів у людини.

Емоційні перевантаження у процесі діяльності поки що не до кінця вивчені, але безсумнівно, що вони суттєво впливають на формування й розвиток у людини негативних нервово-психічних станів. Роль цього виду перевантажень збільшується при роботі в умовах дефіциту часу, при високій особистій відповідальності за виконання певного завдання, малому професійному досвіді.