10. Характеристика основих етапів здійснення прогнозів

Основні етапи прогнозування :

1. Визначення призначення і|та| цілей прогнозу. При цьому задають необхідний рівень подробиці|докладності| (по регіону, товару і|та| ін.), обгрунтований об'єм|обсяг| ресурсів, що витрачається на прогнозування (вартість програмного|програмового| забезпечення і|та| ін.), точність.

2. Вибір тривалості прогнозування : короткостроковий|короткотерміновий| або довгостроковий, або точніше, наприклад, наступного року або на наступні|такі| три роки.

3. Вибір методу прогнозування.

Вибір методу прогнозування значно покращує якість прогнозу, оскільки:

• забезпечує функціональну повноту, достовірність і точність прогнозу;

• зменшує тимчасові і матеріальні витрати на прогнозування. На вибір методу прогнозування впливають:

сутність практичної проблеми, що підлягає розв'язанню;

• динамічні характеристики об'єкта прогнозування у ринковому середовищі;

• вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об'єкт прогнозування;

• комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару або послуги;

• період попередження і його співвідношення із передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки або модифікації товару, послуги;

4. Збір|збирання| релевантних даних і|та| прогнозування.

5. Визначення усіх допущень, які лежать в основі прогнозу, і|та| їх аналіз.

6. Перевірка прогнозу на застосовність, для чого розробляють систему оцінок. Якщо прогноз недостатньо адекватний, слід повернутися до етапу 1

11. Методика планування виробничої програми на підприємстві

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва.

План виробництва визначає обсяг випуску продукції в плановому періоді відповідної номенклатури, асортименту та встановленої якості згідно з планом продажу в натуральному та вартісному вираженнях.

Виробнича програма складається з двох основних розділів:

1. план виробництва продукції в натуральному вираженні;

2. план виробництва продукції у вартісному вираженні.

Основним завданням плану є створення на стадії виробництва передумов для одержання максимального прибутку внаслідок оптимального обсягу випуску продукції при найкращому використанні виробничих ресурсів.

Розроблення плану відбувається у такій послідовності:

1. визначаються номенклатура й асортимент продукції, що випускається; потреба в ній та обсяги поставок (портфель замовлень і господарські договори, за окремими видами продукції, держзамовлення);

2. на основі обсягу поставок визначається обсяг виробництва кожного виробу в натуральному вираженні;

3. обсяг випуску за окремими виробами обґрунтовується виробничою потужністю;

4. за номенклатурними групами розраховується загальний обсяг виробництва у вартісному вираженні.

Вимірники плану:

• натуральні (штуки, тонни, метри тощо) – дозволяють визначити обсяг тільки однорідної продукції;

• умовно-натуральні – дозволяють всі види продукції звести до одного вигляду, прийнятого за базу (умовні метри, умовні тонни та ін.). Переведення натуральних показників в умовно-натуральні здійснюється за допомогою коефіцієнтів, що враховують трудомісткість виробів;

• вартісні (грн). Необхідні для узагальненої оцінки обсягів діяльності підприємства, яке виробляє широкий асортимент продукції;

• трудові – визначають сумарну трудомісткість програми в нормативній (нормо-годин) і фактичній (людино-годин) трудомісткості.