19. Зміст, завдання і методика розробки плану з праці та персоналу на підприємстві

Під час розробки плану по праці і персоналу вирішуються задачі:

- забезпечення росту продуктивності праці;

- випередження темпів росту продуктивності праці над темпами росту середньої заробітної плати;

- досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

- посилення матеріальної зацікавленості кожного працюючого в кінцевих результатах діяльності підприємства;

- встановлення оптимальних пропорцій в чисельності персоналу, зайнятого у виробництві і в сфері обслуговування і в управлінні;

- забезпечення потреби в персоналі і підвищення його кваліфікації.

Вихідними даними для розробки тактичного плану по праці і кількості персоналу є: стратегічний план підприємства, кількісний і якісний прогноз потреби в кадрах, плановий об’єм продаж і виробнича програма, план технічного розвитку і організації виробництва, норми і нормативи затрат праці і заробітної плати.

Планування праці і персоналу здійснюється одночасно з іншими розділами тактичного плану і повинно бути узгоджено з ними.

Центральне місце в системі планування на підприємстві займає планування продуктивності праці, при цьому основним плановим показником є річний виробіток.

У плануванні росту продуктивності праці використовують ряд методів: за техніко-економічними факторами, аналітичний, моделювання і метод прямого рахунку. При техніко-економічному плануванні використовується наступна класифікація факторів росту продуктивності праці:

1.Структурні зрушення у виробництві: зміна частки виробництва структурних підрозділів в загальному об’ємі в цілому по підприємству.

2.Підвищення технічного рівня виробництва: механізація і автоматизація виробничих процесів, впровадження передової технології; модернізація обладнання; зміна конструкцій і технічних характеристик виробів, підвищення якості продукції; покращення використання матеріалів, палива, енергії; впровадження нових видів чи заміна використовуваної сировини, матеріалів, палива і енергії.

3. Удосконалення управління, організації виробництва і праці: вдосконалення управління виробництвом; збільшення норм і зон обслуговування; скорочення втрат робочого часу (зменшення невиходів на роботу, скорочення простоїв); скорочення втрат від браку; зменшення числа робітників, що не виконують норми; зміна робочого періоду в сезонних галузях.

4.Зміна об’єму виробництва і питомої ваги окремих видів продукції.

5.Галузеві фактори: зміна гірничо-геологічних умов, вмісту корисних копалин в руді і т.п.; зміна способів добування корисних копалин.

6.Введення в дію і освоєння нових підприємств (об’єктів).

Методика розрахунку продуктивності праці за техніко-економічними факторами базується на показнику відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу окремих факторів на рівень виробітку продукції.

Розрахунок економії чисельності працюючих по окремих факторах ведеться в послідовності класифікації факторів і оформляється в таблиці.