№17.1. Поняття про ел.-опт. Показник заломлення.

А бсолютний показник заломлення середовища: V-прискорююча реакція потенціалу.

Якщо вваж.що V є дост.велике, то V₀-це шв част. при виході з катода Еле.-опт. середовище відр. від оптичного ти що є ф-єю координат, а тому ел-опт показник заломлення також змін. із змін. координат. В тих випадках коли потенціал V змінюється не дуже різко ми можемо спостерігати ділянку простору розділину на певні частки в яких потенціал буде майже сталим і стрибок потенціалу проходить на певній поверхні розділу.

При русі зарядж. частинки в такому просторі тракт. частинки буде являти собою ламану лінію. На межі розподілу зберігається тангенціальна складова шв. змінюються лише нормальна складова

Подібно можна ввести показн.залом. і для маг.п. Виходимо з того, що могн.поле вихрове: Це означає що -це вихрова ф-я, яку можна записати: Для м.п. вих. Принципу найменшої дії можна записати де одиничний вектор дотичної до траєкторії. Для ел.поля Показник залом.м.п. залежить від питомого заряду частинки, показн.залом. залежить від напрямку руху част. оскільки в м.п. на частинку діє сила Лоренца то м.п. пост. закручує траєкторію частинки. Тобто при русі частинки в м.п. показник заломлення звичайно постійно змінюється.

№17.2. Ефект Рамзауера.

Або ефект Рамзауера-Таунсенда — явище зменшення поперечного перерізу розсіювання електронів атомами інертних газів при малих енергіях, зумовлене дифракцією електронів.

Зменшення перерізу розсіяння відбувається при енергії порядка 1 еВ. Загалом, чим швидший електрон, який налітає на атом, тим менше він розсіюється. Тому, природно очікувати, що зі зменшенням енергії електронів перетин розсіювання зростатиме, як, наприклад, у випадку резерфордівського розсіяння. Таке зростання спостерігається, доки енергія електрона не стає меншою від 2 еВ. Після цього перетин розсіювання падає майже до нуля, що є свідченням хвильової природи електрона.

№18.1. Рух зарядженої частинки в однорідному електричному полі

m ;

Для означ. зад. виб. початко. умови: t=t₀=0,

x₀=0, y₀=0, z₀=0. V₀=V_y0, V_x0=0, V_z0=0.

Інтегральне р-ня руху:

d( Тіло буде рухатись по параболі.

№18.2. Іскровий і коронний розряди.

Коро́нний розря́д — тип газового розряду, що виникає в сильних неоднорідних електричних полях навколо електродів із великою кривиною в газах із доволі високою густиною.

Коронний розряд проявляється візуально у вигляді світіння навколо гострих кутів електрода. Напруженість електричного поля, необхідна для виникнення коронного розряду, повинна перевищувати 3×104 В/см. Сильне неоднорідне поле має виникнути навколо лише одного електрода, інший може бути віддаленим, його роль можуть виконувати будь-які заземлені предмети.

Якщо коронний розряд виникає навколо негативного електрода, то корона називається «негативною», якщо навколо позитивного електрода — позитивною. Механізми виникнення позитивної й негативної корони різні.

При виникненні негативної корони, позитивно заряджені йони, що утворюються внаслідок виникнення електронних лавин, прискорюються в сильному електричному полі поблизу катода й при зіткненні вибивають із нього електрони за механізмом вторинної електронної емісії. Вибиті електрони створюють нові лавини. Утворення лавин обривається на певному віддаленні від електроду, оскільки електричне поле там слабше, й електрони не встигають набрати між зіткненнями енергії, достатньої для іонізації нейтральних молекул газу.

За межами області світіння електрони можуть приєднатися до нейтральних молекул газу, утворюючи негативно заряджені йони, які переносять струм до іншого електрода.

Іскровий розряд має вигляд яскравих зигзагоподібних розгалужених ниток — каналів іонізованого газу, які пронизують розрядний проміжок і зникають, замінюючись новими. Супроводжується виділенням великої кількості теплоти і яскравим свіченням газу. Явища, які характеризують даний розряд, викликаються електронними та іонними лавинами, що виникають в іскрових каналах, де тиски збільшуються до сотень атмосфер, а температура підвищується до 10000°С. Прикладом іскрового розряду є блискавка.

Іскровий розряд (іскра електрична) - нестаціонарна форма електричного розряду, що відбувається в газах. Такий розряд виникає зазвичай при тиску порядку атмосферного і супроводжується характерним звуковим ефектом - «тріском» іскри. Температура в головному каналі іскрового розряду може досягати 10 000 К. У природі іскрові розряди часто виникають у вигляді блискавок. Відстань, яку «пробиває» іскра в повітрі, залежить від напруги. Вважається, що блискавка виникає при напруженості електричного поля 10 кВ на 1 сантиметр.