- •№2.1. Циліндричні електроди ф-ла Ленгмюгера-Богуславського.
- •№2.2.Конкретні Лінзи
- •№3.1.Магнітні ліндзи, довга магнітна ліндза.
- •№3.2Самостійний, не самостійний розряд в газовому середовищі.( вах газового розряду)
- •№6.2. Теорія Таусенда про самостійний газовий розряд.
- •№7.1. Рух зарядженої частинки в паралельних магнітних і електричних полях.
- •№ 8.1. Рух зарядженої частинки в стаціонарному електричному полі з осьовою симетрією.
- •№8.2. Коронний та іскровий розряд.
- •№9.1. Дуговий розряд.
- •№11.2. Плазмовий магніто-пдродинамічний генератор
- •14.1. Непружні зіткнення. Іонізація атомів і молекул. Резонансне перезаряджання атомів і йонів.
- •14.2. Зміна форми пучка в наслідок між електронами в просторовому заряді.
- •№17.1. Поняття про ел.-опт. Показник заломлення.
- •№17.2. Ефект Рамзауера.
- •№22.1. Електростатична відхиляюча система.
- •№22.2. Імовірність зіткнень. Поперечний переріз частинок. Середня довжина вільного пробігу
14.1. Непружні зіткнення. Іонізація атомів і молекул. Резонансне перезаряджання атомів і йонів.
При
непружному зіткнені кін.енергія не
зберіг.хоча імпульс не змінюється:
Маємо
2 варіанти:
і
Все
пояснюється тим, що зіткнення можливе
між атомами, що перебувають в збудженому
стані і в цьому випадку може виділитись
надлишок енергії яка була запасна
атомом. Можливий так званий над пружний
удар при якому надлишок енергії переходить
у вигляд кін.енерг.атомів після зіткненя.
1 ЗБУДЖЕННЯ: При зіткненні можливе збудж
як електронних атомів так і збудження
багатоатомних молекул, що проявляється
у винник нені коливних та обертових
атомів. Обер.-
колив-
.
При
збільшених енергіях можлива навіть
диасоціація молекул.
.Час
перебування електрона в збудж.стані
Очевидно,
що при переході електронна в збудж.стан
мають виконуватися правила відбору для
ел.переходів.
При
зіткненнях можлива поява так званих
масштаб.станів в яких
>>
Час
зіткнення на метастабільних станах при
новел. частот.може сягати 10-1с
Можливі наступні механізми збудж вищих
енерет.-елктр. Станів. Можлив збудж за
рахунок ел удару, поглинання кванта.
Крім збудж наст. вид не пруж зіткнення.є
іонізація. Іонізац проходить при надані
атому енергії достатньої для відриву.
14.2. Зміна форми пучка в наслідок між електронами в просторовому заряді.
Нехт.електрод.-взаєм.
між електр.
; Ми
маємо таке р-ння руху .
і
кінц. отрим. р-ння
Ця
задача точно не розв’язується, а тому
шукають ф-ю
Беруть
пучок початк.збіжний
Д
ана
задача по отр.мах густин струму в пучку
актуальних для системи ел-промен.плівки,
елект-розігрів.металів і інше. Є проблема
пропускання мах струму через певну
трубку. Очевидно, що мах струм що можна
пропустити є такий що:
Ще одним методом формув потуж пучків є заст. багатодіафр. сист.
почергово.
В
останні роки з розвитком фізики набула
практичності викор. релятивійська
ел.оптика, для якої розглянуті вище
р-ння не придатні.
.
№15.1. Однорідно-симетричне електричне поле.
m
;
Для означ. зад. виб. початко. умови: t=t0=0,
x0=0, y0=0, z0=0. V0=Vy0, Vx0=0, Vz0=0.
Інтегральне
р-ня руху:
d(
Тіло
буде рухатись по параболі.
№15.2. Іонно-плазменна обробка поверхонь.
Якщо до металічного тіла, зануреного у плазму, прикласти досить велику від'ємну напругу, то позитивні іони, витягнуті з плазми цією напругою, будуть бомбардувати поверхню тіла й розпорошувати її (іонне розпорошення). Цей процес можна застосувати для очищення поверхні, її полірування або травлення. Розпорошений матеріал буде осідати на стінках робочої камери, забруднюючи їх, але його можна використати для осадження плівок на спеціально підготовлену поверхню виробів. При цьому, на відміну від звичайного напилювання тепловим випаровуванням, плівка, осаджена з плазми, утворюється значно міцнішою. Справа в тому, що при іонному розпорошенні частинки розпорошуваної речовини мають значну енергію, вони, як цвяхи, міцно «вбиваються» в поверхню виробу, на якій і закріплюються
Вплив плазми на поверхню стає ще інтенсивнішим. якщо в робочу камеру додатково введений ще якийсь хімічно-активний газ - кисень, хлор чи фтор Тоді до іонного бомбардування додаються ще й хімічні реакції Такий процес називають пиазмо-хімічним травленням Швидкість подібного травлення становить одиниці нанометрів за секунду. Неважко також підібрати умови, за яких утворюються хімічні сполуки, які осідають на підкладинках у вигляді однорідних діелектричних або напівпровідникових плівок Отже, результатом іонно-плазмової обробки поверхні може бути або травлення цієї поверхні, або осадження плівок з розпорошених продуктів Цими можливостями визначаються галузі застосування процесів іонно-плазмової обробки в технології До них належить:
очищення поверхонь підкладинок перед нанесенням на них різного роду покриттів;
розпорошення матеріалів для нанесення плівок на підкладинки.
іонне полірування поверхонь;
травлення матеріалів для створення на поверхні дрібномасштабних рельєфних рисунків.
Останній процес широко використовується у виробництві мікросхем.
№ 16.1. Основне рівняння електронної оптики для ел. поля з осьовою сим.
Почну з осн. Р-ння.
– якщо нехтувати початковою швидкістю. Початкова шв. електрона який вилетів з катода відповідна енергії не >1.2 eB. В той час як в електрооптичних елементах є папр 100000 В.
Використ
принципу подібності кратна зміна
розмірів системи не призводить до зміни
вигляду ф-ції.
Ф
nФ.
Зміна потенціалів в дане число раз не
змінює вигляду розвязку.
Зводиться до р-ня Рікатті.
Якщо,
і підставимо:
–Р-ння РІКАТІ. –розподіл потенціалу що ми і ввели.
№16.2. ПЛАЗМА ЯК ДЖЕРЕЛО СВІТЛА
Найпершим технічним застосуванням плазми газового розряду було використання її як потужного джерела світла Електрична дуга, відкрита ще на початку XIX ст російським дослідником В В Петровим і пристосована пізніше П.М Яблочковим для практичних потреб освітлення - це за своєю суттю інтенсивна плазма високого тиску, яка нагрівається електричним струмом, що тече крізь неї. Таку дугу з вугільними електродами і досі застосовують у прожекторах і потужних ліхтарях.
Іншим видом газорозрядного джерела світла с жевріючий чи дуговий розряд низького тиску (порядку кількох мм рт. ст) Прикладом такого джерела можуть бути рекламні газосвітні трубки, наповнені неоном або аргоном. Такі самі трубки, але наповнені парами натрію, які створюють жовто-оранжеве світло, що відповідає резонансній лінії у спектрі цього елементу, використовуються для освітлення проїжджої частини доріг. Натрієві лампи найбільш економні з уах існуючих джерел світла. Однак спектральний склад випромінювання як натрієвих, так І ламп, наповнених іншими парами та газами, являє собою ряд дискретних спектральних піній Це світло неприємне і шкідливе для ока. До того ж. у таких джерел світла основна потужність припадає на резонансну лінію, яка в більшості використовуваних парів і газів (крім натрію), лежить у ультрафіолетовій частині спектра Тому в люмінесцентних лампах, що широко застосовуються, стінки трубок вкривають люмінофором спеціального складу, який перетворює ультрафіолетове випромінювання плазмо утворюючого газу на приємне для ока випромінювання з неперервним спектром у видимій області.
Інший спосіб створення якісних газосвітних джерел заснований на тому, що плазма високого та надвисокого тиску (у десятки та сотні атмосфер) за своїми випромінювальними властивостями наближається до аналогічних властивостей розжареного твердого тіла Основний внесок у світловий полк створюється гальмівним і рекомбінаційним випромінюванням електронів, спектр якого є континуумом (неперервним спектром).
