№ 8.1. Рух зарядженої частинки в стаціонарному електричному полі з осьовою симетрією.

m-l; ; m

кутова шв. відсутня. При русі в аксіально-симетр. спектр. полі електроний-рух не покидає площини R(z) в якій була його початкова швидкість, такий рух називають меридіальний, азимутальної складової швидкості нема.

V(r)=Ф(z)= ; ; d(

; В більшості електронно-оптичних систем викор. значні прискоруючі потенціали, а тому початкові швидкості електронів є малі в порівнянні з швидкостями які електрон набуває в електричному полі, тому в цих задачах можна нехтувати початковими шв. і записати, що: ; z складова шв. ел. в папрааксіальній області повністю задається розподілом потенціалів вздовж осі симетрії. Перех. до 2-ої част. задачі, треба знайти як змін віддаль від осі симетрії як : Fr= ;

№8.2. Коронний та іскровий розряд.

Коро́нний розря́д — тип газового розряду, що виникає в сильних неоднорідних електричних полях навколо електродів із великою кривиною в газах із доволі високою густиною.

Коронний розряд проявляється візуально у вигляді світіння навколо гострих кутів електрода. Напруженість електричного поля, необхідна для виникнення коронного розряду, повинна перевищувати 3×104 В/см. Сильне неоднорідне поле має виникнути навколо лише одного електрода, інший може бути віддаленим, його роль можуть виконувати будь-які заземлені предмети.

Якщо коронний розряд виникає навколо негативного електрода, то корона називається «негативною», якщо навколо позитивного електрода — позитивною. Механізми виникнення позитивної й негативної корони різні.

При виникненні негативної корони, позитивно заряджені йони, що утворюються внаслідок виникнення електронних лавин, прискорюються в сильному електричному полі поблизу катода й при зіткненні вибивають із нього електрони за механізмом вторинної електронної емісії. Вибиті електрони створюють нові лавини. Утворення лавин обривається на певному віддаленні від електроду, оскільки електричне поле там слабше, й електрони не встигають набрати між зіткненнями енергії, достатньої для іонізації нейтральних молекул газу.

За межами області світіння електрони можуть приєднатися до нейтральних молекул газу, утворюючи негативно заряджені йони, які переносять струм до іншого електрода.

Іскровий розряд має вигляд яскравих зигзагоподібних розгалужених ниток — каналів іонізованого газу, які пронизують розрядний проміжок і зникають, замінюючись новими. Супроводжується виділенням великої кількості теплоти і яскравим свіченням газу. Явища, які характеризують даний розряд, викликаються електронними та іонними лавинами, що виникають в іскрових каналах, де тиски збільшуються до сотень атмосфер, а температура підвищується до 10000°С. Прикладом іскрового розряду є блискавка.

Іскровий розряд (іскра електрична) - нестаціонарна форма електричного розряду, що відбувається в газах. Такий розряд виникає зазвичай при тиску порядку атмосферного і супроводжується характерним звуковим ефектом - «тріском» іскри. Температура в головному каналі іскрового розряду може досягати 10 000 К. У природі іскрові розряди часто виникають у вигляді блискавок. Відстань, яку «пробиває» іскра в повітрі, залежить від напруги. Вважається, що блискавка виникає при напруженості електричного поля 10 кВ на 1 сантиметр.