План лекції.

1. Зміст та методи фінансового планування

2. Зміст і значення оперативного фінансового плану

Вивчення теми доцільно розпочинати з блоку питань які усвідомлюють розробку фінансової стратегії: визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найшвидших способів їх досягнення.

Розгляд фінансового планування як процесу визначення потреб підприємства у фінансових ресурсах і їхнє цільове використання, методи, які використовуються при фінансовому плануванні.

Використання поточного плану, що виконується безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, що забезпечує постійну платоспроможність підприємства на основі оперативного фінансового плану. Складання платіжного календаря.

Обов’язкові терміни та поняття теми:

баланс доходів і витрат; бізнес-план; оперативний фінансовий план; платіжний календар; перспективне фінансове планування; фінансо­вий план; фінансове планування; фінансова стійкість; фінансова стратегія; поточний фінансовий план, опе­ративний фінансовий план; бюджетування, контролінг.

Закріплення матеріалу 5 - 8 хв.

Необхідно задати декілька питань і визначити засвоєння матеріалу студентами.

Узагальнюючі питання.

1. Критерії оперативного, поточного і стратегічного фінансових планів.

2. Показники, які використовуються для визначення обсягу планових фінансових ресурсів.

3. Етапи фінансового планування.

4. Зміст оперативного фінансового плану і використання його для контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Завдання додому 5 хв.

Викладач записує на дошці завдання для самостійної роботи вдома, тобто назву підручника, автора, які сторінки треба прочитати. Окрім підручника необхідно користуватися матеріалами та записами зробленими на занятті.

Домашнє завдання: 1. А.М.Поддєрьогін “Фінанси підприємств”, підручник, КНЕУ, 2002 , с.427-450.

Теми рефератів.

1. Фінансова стратегія підприємств.

2. Фінансове планування на підприємствах і його значення в умовах ринкових відносин.

3. Типи фінансових планів і розробка балансу доходів і витрат.

4. Контроль за виконанням поточного фінансового плану і значення оперативного фінансового планування.

5. Зміст платіжного календаря і його роль в управлінні фінансами.

Фінансове планування на підприємствах

1. Зміст та методи фінансового планування

2. Зміст і значення оперативного фінансового плану

В умовах розвинутої ринкової економіки теорія бізнес-пла­нування використовується для обґрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємств, створення нових видів бізне­су. Для більшості українських підприємств пошук нових сфер ді­яльності (в галузі збуту продукції, освоєння виробництва нових видів виробів, підвищення конкурентоспроможності продукції тощо) є необхідним для виживання і дальшого розвитку. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стій­кого фінансового стану та підвищення ефективності діяльності підприємств.

Система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми:

♦ перспективне фінансове планування;

♦ поточне фінансове планування;

♦ оперативне фінансове планування (бюджетування).

Мета фінансового планування на підприємс­тві — забезпечення оптимального розміру коштів, необхідних для успішної операційної та інвестиційної діяльності, а в кінце­вому підсумку — досягнення прибутковості підприємства.

Пла­нування спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій у сфері фінансів, а з другого — на зменшення невикористаних внутрішніх резервів.

Фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон’юктуру ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансо­вих ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показ­никами підприємства в плановому періоді.

Рис. 1. Види фінансового планування

Стратегії розвитку підприємства пов’язана з визначеним прогнозом грошових потоків. Ці варіанти можно розглядати як чотири взаємовиключних проекту інвестицій (рис.2) .

Рис.2. Стратегії розвитку підприємства

Фінансове планування дає змогу підприємству визначити:

• розмір грошових коштів, що їх може отримати підприємство своє розпорядження;

• джерела надходження коштів;

• відповідність фінансових ресурсів обсягу операційної та ін­вестиційної діяльності;

• частину коштів, яка має бути переказана в бюджет, державні цільові фонди, банкам та іншим кредиторам;

• напрями розподілу та використання прибутку на підприємстві;

• міру забезпечення реальної збалансованості планових ви­трат і доходів підприємства на принципах самоокупності та са­мофінансування.

У процесі фінансового планування використовуються різні методи, тобто конкретні способи і прийоми планових розра­хунків. Найпоширенішими є такі:

• балансовий;

• нормативний;

• розрахунково-аналітичний;

• оптимізації планових рішень;

• мо­делювання.

Балансовий метод планування фінансових показників перед­бачає не тільки балансування підсумкових показників доходів і витрат фінансового плану, а й визначення конкретних джерел по­криття для кожної статті витрат.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім, що на основі певних фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фі­нансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Таки­ми нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків до державних цільових фондів, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів, облікова ставка відсотка за кредит НБУ тощо. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними (нормативи підприємства).

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінан­сових показників, які слугують базою для розрахунків, та врахо­вують їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробленні варіантів планових розрахунків для вибору найоптимальнішого. Можуть бути використані різні критерії вибору:

• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладе­ного капіталу;

• економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

• економія поточних витрат;

• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного ре­зультату;

• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Метод економіко-математичного моделювання уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансо­вими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних засобів.

Фінансове планування можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів (рис.3).

Рис. 3. Основні етапи фінансового планування на підприємстві