Готівкові розрахунки

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні ра­хунки в установах банків і розраховуються за своїми зобов'я­заннями, нині мають право застосовувати готівкові розрахунки між собою та з іншими підприємцями і фізичними особами як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівко­вої виручки. Такі розрахунки здійснюються через касу підпри­ємств з одночасним обов'язковим веденням касової книги вста­новленої форми.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприєм­ця) з іншим підприємством (підприємцем) не повинна перевищу­вати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кіль­кома платіжними документами.

Платежі понад установлену граничну суму проводяться ви­ключно в безготівковому порядку. При цьому кількість підпри­ємств (підприємців), з якими проводяться такі розрахунки протя­гом дня, не обмежується.

Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням прибутко­вих та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, які підтверджують факт продажу (по­вернення) товарів або коштів, надання послуг, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою, банк встановлює ліміт каси, тоб­то граничний розмір готівки, який може залишатися в касі під­приємства на кінець робочого дня.

Готівкову виручку, що надійшла до каси підприємства, воно має здати до установи банку для зарахування його на поточний рахунок.

З метою обліку повної суми фактичного надходження готівки підприємство повинно оприбуткувати її прибутковим касовим ордером і відобразити цю суму в касовій книзі.

Готівкова виручка підприємств (підприємців) може бути ви­користана ними на господарські потреби, а також для проведення розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці тільки за рахунок коштів, одержаних зі своїх ра­хунків у банківських установах. Готівку з рахунків підприємства одержують у межах наявних коштів і витрачають її за цільовим призначенням.

Одержана в установі банку готівка, яка пов'язана з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), може зберігатися в касі підприємства протягом трьох робочих днів.

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фі­зичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів бан­ківських операцій відкривають рахунки в банках на власний ви­бір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати та­кі рахунки в національній валюті:

• поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

• бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виді­ляються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільо­вого їх використання;

• кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових доку­ ментів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

• депозитні (вкладні), що відкриваються установою банку власникові рахунка на певний конкретний строк. Кошти на депо­зитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закін­чення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розра­хункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного ра­хунка забороняються.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають уста­новам банків такі документи:

• заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голо­вним бухгалтером;

• копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну Реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі;

• копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• картку зі зразками підписів осіб, яким надано право роз­поряджання рахунком та підписання розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фон­ду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

• поточні;

• розподільчі;

• кредитні;

• депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підпри­ємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті в разі здійснення поточних операцій.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зараху­вання коштів у іноземній валюті. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням Гривневий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зарахо­вані на розподільчий рахунок і згідно з чинним законодавством України підлягають продажу на міжбанківському валютному рин­ку, у встановленому порядку зараховується на поточний рахунок.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються юридичним особам — резидентам та нерезидентам — уповноваженим банком у порядку, визначеному відповідним договором.