План лекції.

1. Форми грошових розрахунків.

2. Принципи и види безготівкових розрахунків.

Вивчення теми доцільно розпочинати з блоку питань, які дозволяють сформувати у студентів бачення щодо значення і сутності грошових розрахунків підприємств. Принципи організації розрахунків.

Другим проблемним питанням має бути розгляд готівково-грошових розрахунків на підприємствах і сфера їхнього застосування. Організація грошово-готівкових розрахунків.

Заключним етапом у розгляді теми має стати форми безготівкових розрахунків. Розрахунки платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами, чеками, векселями, платіжними вимогами.

Обов’язкові терміни та поняття теми:

акредитив; безготівкова форма розрахунків; бюджетний рахунок; вексель; готівкова форма розрахунків; грошовий оборот; дебіторська забор­гованість; депозитний рахунок; касові операції; касова дис­ципліна; кредитний рахунок; кредиторська заборгованість; міжміські розрахунки; міжнародні розрахунки; місцеві розра­хунки; нетоварні операції; організація грошових розрахунків; платіжна вимога-доручення; платіжне доручення; поточний рахунок; товарні операції; чек.

Закріплення матеріалу 5 - 8 хв.

Необхідно задати декілька питань і визначити засвоєння матеріалу студентами.

Узагальнюючі питання.

1. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття.

2. Касові операції й організація контролю за дотриманням касової дисципліни.

3. Платіжна дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення.

Завдання додому 5 хв.

Викладач записує на дошці завдання для самостійної роботи вдома, тобто назву підручника, автора, які сторінки треба прочитати. Окрім підручника необхідно користуватися матеріалами та записами зробленими на занятті.

Домашнє завдання: 1. А.М.Поддєрьогін “Фінанси підприємств”, підручник, КНЕУ, 2002 , с.22-55.

Теми рефератів.

1. Вексельна форма розрахунків та її використання на підприємствах.

2. Проблеми законодавчого забезпечення вексельного обігу на Україні.

3. Порядок вексельного обігу із застосуванням переказного векселя між суб’єктами підприємницької діяльності.

4. Визначення дохідності операцій з векселями і методи її збільшення.

5. Форми забезпечення гарантій повернення вексельного боргу.

6. Розвиток вексельного обігу в Україні з урахуванням іноземного досвіду.

Тема: “Організація грошових розрахунків підприємств ”

1. Грошовий оборот і система розрахунків на підприємстві

2. Форми безготівкових розрахунків і платіжні документи

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії ви­робництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, веде до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Зростання трудомісткос­ті продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійсню­ються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: безготів­кову і готівкову.

Готівкові розрахунки — це платежі готівкою підпри­ємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за опера­ціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), та іншого майна.

Готівкова форма розрахунків застосовується в процесі обслу­говування населення — виплати заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи готівкові кошти (грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети), населення і здійснює різні платежі.

Розмежування грошового обороту на безготівковий і готівко­вий є інструментом регулювання об'єкта грошового обороту — грошової маси.

Більша частина грошового обороту припадає на безготівко­вий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів кош­тів, а також перерахування банками з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

За безготівкових розрахунків оплатою визнається факт над­ходження коштів за товари (послуги, роботи) на рахунки в установи банку, а за розрахунків готівкою — факт надходження грошей у касу.

Безготівкова форма розрахунків пов'язана з готівковою фор­мою. Так, одержуючи перерахування за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство має отримати в установлено­му порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Класифікацію безготівкових розрахунків зображено на рис. 1.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслу­говують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать Розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансо­вими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рів­нів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Відповідно до місця проведення безготівкові розрахунки по­діляють на внутрідержавні (або місцеві, що здійснюються в ме­жах одного населеного пункту) та міждержавні, які здійснюються між господарськими суб’єктами, котрі перебувають на терені різ­них держав.

За способом реалізації продукції безготівкові розрахунки мо­жуть бути:

• прямими, які здійснюються безпосередньо між постачальниками;

• транзитними, які здійснюються за наявності проміжних суб'єктів (структур).

За способом отримання платежу безготівкові розрахунки по­діляються на гарантовані, тобто такі, що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів, та негарантовані, за яких платіж не гарантується.