
- •Попереднє сервірування столу
- •Протирання приборів та посуду перед сервіруванням столу
- •Підготовка спецій і приправ до сервірування столу
- •Завершальний етап сервірування столу
- •Сервірування столу для сніданку
- •Сервірування столу для обіду
- •Сервірування столу для вечері
- •Загальні вимоги до організації харчування робітників і службовців
Порцеляновий та фаянсовий посуд
Посуд із порцеляни має вишуканий, привабливий вигляд і специфічні відмінності: легкість, прозорість в тонких шарах (3 мм) черепка білого кольору, чіткий подовжений мелодійний звук при постукуванні по краю виробу, підвищені термічні властивості, високу стійкість глазурі.
Цей посуд використовується в ресторанах та барах, кафе, спеціалізованих закладах ресторанного господарства певного тематичного спрямування. В закладах ресторанного господарства діють норми оснащення порцелянового та фаянсового посуду (додаток 6). Кількість його визначається множенням норми оснащення, яка виражена в штуках, на кількість місць у залі закладу харчування.
Порцеляновий посуд відрізняється багатством кольорової гами, окремі столові, чайні та кавові сервізи мають ручний розпис. Посуд із професійної порцеляни здатний витримувати великі навантаження і при цьому не втрачати свою привабливість. Порцеляну для ресторанів виготовляють за особливими технологіями, які забезпечують рівність поверхні, однорідність матеріалу, стійкість до температурних перепадів, адаптацію до мікрохвильових печей та посудомийних машин тощо.
Фаянсовий посуд має жовтуватий відтінок, при постукуванні по краю виробу глухий звук, черепок товстостінний, не просвічується, структура на розломі пориста. Він має меншу механічну міцність, важчий за порцеляновий. Порцеляна і фаянс достатньо довго зберігають тепло, стійкі до дії кислот, тому й використовуються для виготовлення столового посуду. Посуд з фаянсу також має достатнє стильове різноманіття і використовується у стилізованих підприємствах ресторанного господарства.
Характеристика та призначення класичного вітчизняного посуду наведені в табл. 1.1 та на рис. 1.17.
Таблиця 1.1
ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПОРЦЕЛЯНОВОГО І ФАЯНСОВОГО ПОСУДУ
Найменування посуду |
Розміри, мм |
Місткість, см3, порції |
Призначення |
Для подавання хліба, хлібобулочних виробів, тостів |
|||
Тарілка пиріжкова |
O 175 |
|
Для подавання хліба при індивідуальному обслуговуванні |
Тарілка закусочна |
O 200 |
|
Те ж саме при гуртовому обслуговуванні |
Тарілка столова мілка |
O 240 |
|
Те ж саме при гуртовому обслуговуванні |
Сухарниця кругла чи овальна |
O 230-300 |
|
Те ж саме при гуртовому обслуговуванні |
Продовження табл. 1.1
Найменування посуду |
Розміри, мм |
Місткість, см3, порції |
Призначення |
Для подавання холодних страв та закусок |
|||
Тарілка ікорна |
O 150 |
|
Для подавання зернистої ікри осетрових та лососевих риб на банкетах |
Тарілка закусочна |
O 200 |
|
Для подавання холодних страв та закусок; використовується як підставна тарілка під однопорційні салатники тощо |
Салатник (круглої, овальної, квадратної, трикутної форми) |
|
120, 240, 360, 480 (1, 2, 4, 6-порційні) |
Для подавання салатів, маринадів, квас-нини, натуральних овочів тощо |
Оселедниця |
250 (270, 300)х150 |
1-2-порційна |
Для рибної гастрономії, риби гарячого та холодного копчення, оселедця з гарніром |
Лоток (з малими плоскими бортами або без них) |
135 х100 |
1-порційний |
Для рибної гастрономії в маслі, паштетів, закусок із твердих сирів, вершкового масла, лимона при індивідуальному обслуговуванні |
Блюдо кругле |
0 300; 0 350 |
5-6-порційне; 8-10-порційне |
При гуртовому і бенкетному обслуговуванні для подавання м'ясних, овочевих асорті, холодних страв із птиці, дичини, канапе |
Блюдо овальне |
350 х 200; 400 (500) х 200 |
8-10-порційне; 10-12-порційне |
Для закусок із риби та рибної гастрономії, м'ясних (поросяти смаженого цілого, ростбіфу), полядвиці тощо при гуртовому та бенкетному обслуговуванні |
Блюдо прямокутне |
350 х 200; 400 (500) х 200 |
8-10-порційне; 10-12-порційне |
Для закусок із риби та рибної гастрономії, м'ясних (поросяти смаженого цілого, ростбіфу), полядвиці тощо при гуртовому та бенкетному обслуговуванні |
Ваза салатна на низькій ніжці |
0 240 |
6-порційна |
Для фірмових салатів, овочів натуральних при гуртовому та бенкетному обслуговуванні |
Соусник (різної форми) з витягнутим носиком і ручкою |
|
80, 100, 200, 400; 1-6-порційний |
Для холодних соусів чи сметани |
Хрінниця (з двома ручками і кришкою) |
|
25-30; 100-200 |
Для соусу з хріну при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні |
Продовження табл. 1.1
Найменування посуду |
Розміри, мм |
Місткість, см3, порції |
Призначення |
Для подавання гарячих закусок |
|||
Тарілка закусочна |
O 200 |
|
Для подавання тартинок |
Підставка-чарка |
O 35-50 |
|
Для яєць, зварених в "мішечок" |
Для подавання перших страв |
|||
Чашка бульйонна з блюдцем (циліндричної, конусоподібної чи грушовидної форми) |
|
300, 330, 350, 400 |
3 двома ручками - для подавання бульйонів без гарнірів чи з малою їх кількістю. 3 однією ручкою - для подавання супів-пюре, супів-кремів, заправлених супів з дрібно нарізаними продуктами |
Тарілка столова глибока |
O 240 |
500 |
Для заправлених супів повними порціями |
Тарілка столова глибока |
O 220 |
300 |
Для супів напівпорціями |
Супниця з кришкою |
|
4, 6, 8, 10- порційна |
Для подавання супів під час обслуговування сімейних обідів, гуртів туристів, учасників нарад, конференцій тощо. Використовується "російський" та "англійський" спосіб подавання страв |
Кісе (має національний орнамент) |
|
900 |
Для подавання національних страв (плов, лагман, унаш, шалгам шорбо тощо) народів Середньої Азії; страв японської, корейської, китайської кухонь |
Піала (має національний орнамент) |
|
220 |
Для подавання бульйону як гарніру до бешбармаку в ресторанах з національною казахською кухнею; страв японської, корейської, китайської кухонь |
Для подавання других страв |
|||
Тарілка столова мілка |
O 240 |
|
Для подавання індивідуально оформлених других страв |
Блюдо кругле |
O 500 |
|
Для гуртового обслуговування і подавання на бенкетах страв із птиці, дичини, овочів "російським" та "французьким" способами |
Салатник |
|
120 |
Як полоскальниця для пальців при подаванні певних видів других страв (курчата-табака) |
Продовження табл. 1.1
Найменування посуду |
Розміри, мм |
Місткість, см3, порції |
Призначення |
Для подавання солодких страв, кондитерських виробів та фруктів |
|||
Тарілка десертна мілка (може мати розпис на дні або бортах у вигляді рослинного, плодово-ягідного орнаменту) |
O 200 |
|
Для мусів, желе, пудингів, самбуків, яблук у тісті смажених, індивідуально порціонованих фруктів |
Тарілка пиріжкова |
O 175 |
|
Для кісточок, шкуринок, насіння. Для подавання кондитерських виробів, індивідуально порціонованих |
Тарілка десертна глибока (оформлена аналогічно мілкій) |
O 200 |
250 |
Для подавання фруктових супів, ягід з молоком чи вершками |
Салатник |
|
120 |
Як полоскальниця для пальців при подаванні певних солодких страв (фруктів, ягід натуральних) |
Ваза "плато" на низькій ніжці |
O 300 |
|
Для тістечок та порційних і традиційних тортів круглої форми |
Ваза трьох'ярусна |
|
|
Для подавання тістечок в асортименті |
Для подавання гарячих напоїв |
|||
Чайник для заварювання чаю |
|
100, 250, 400, 600 |
Для заварювання і подавання чаю |
Чайник для окропу доливний |
|
1200-1600 |
Для окропу при подаванні чаю "парами чайників" |
Чайник для заварювання і подавання зеленого чаю |
|
900 |
Для заварювання і подавання зеленого чаю |
Чашка чайна з блюдцем |
|
200,250 |
Для подавання чаю, кави з молоком, какао |
Піала |
|
100-250 |
Для зеленого чаю |
Блюдце чайне |
O 185 |
|
Під скляні стакани з підстаканниками |
Кавник |
|
100, 400, 600, 800 (1, 4, 6, 8- порційний) |
Для подавання чорної кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні |
Чашки кавові з блюдцями |
|
75-100 |
Для подавання кави чорної, кави по-східному, шоколаду |
Закінчення табл. 1.1
Найменування посуду |
Розміри, мм |
Місткість, см3, порції |
Призначення |
Молочники (закриті) |
|
25, 50, 100 (1, 2, 4-пор-ційні); 150-200 (6-10-порційні) |
Для молока до чаю, кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні |
Вершківники (відкриті) |
|
25, 50, 100 (1, 2, 4-порційні); 150-200 (6-10-порційні) |
Для вершків до чаю, кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні |
Розетки-блюдця |
O 85 |
1-порційні |
Для варення, джему, конфітюру, повидла, меду, цукру-піску при індивідуальному обслуговуванні, для лимону |
Вазочки без ніжки |
O 130 |
300, 330 (6-порційні) |
Для варення, джему, конфітюру, повидла, меду при гуртовому обслуговуванні |
Цукерниця |
|
100, 200, 400 |
Для подавання литого, колотого, кускового рафінаду та цукру-піску при гуртовому обслуговуванні |
Для подавання спецій |
|||
Сільничка (закрита та відкрита) |
|
40 |
Для солі "Екстра" |
Перечниця |
|
25-30 |
Для молотого перцю |
Гірчичниця 3 кришкою |
|
75-100 |
Для гірчиці |
Набір для спецій (у т.ч. для товченого сала) |
|
|
Дво-, три-, чотири-, п'ятипредметний. При традиційному та бенкетному обслуговуванні |
Для подавання тютюнових виробів та інших аксесуарів сервірування |
|||
Попільниці |
|
|
Для паління цигарок, сигар |
Ваза для квітів (різної форми і висоти) |
|
|
Для однієї квітки чи композицій з квітів |
Ваза для серветок |
|
|
Використовується у денні години при обслуговуванні організованих гуртів споживачів, туристів |
Місткість для цигарок |
|
|
При гуртовому обслуговуванні |
Рис. 1.17. Асортимент порцелянового та фаянсового посуду: 1, 2, 3 - салатники круглі дво-, чотири- та шестипорційні; 4 - підставка для яйця; 5 - полоскальниця; 6 - гірчичниця; 7 - перечниця; 8 - солонка; 9 - хрінниця; 10 - чашка кавова з блюдцем; 11 - чашка чайна; 12 - чашка бульйонна; 13 - супова миска з кришкою; 14 - ваза для борошняних кондитерських виробів; 15 - ваза для фірмових салатів, салатів з крабів, натуральних овочів; 16 - чайник заварний; 17 - кавник; 18 - чайник доливний;19 - соусник; 20 - молочник; 21 - цукорниця; 22 - блюдце кругле; 23 - тарілка глибока столова; 24 - тарілка мілка столова; 25 - тарілка закусочна; 26 - тарілка пиріжкова; 27, 28, 29 - блюда овальні дво-, чотири- та шестипорційні; 30 - оселедниця; 31 - блюдце (розетка) для варення; 32 - попільниця
Поряд зі звичайним посудом у ресторанах використовують столові, чайні, кавові сервізи на 6, 12, 36, 48 та більше персон для спеціального обслуговування. Певна увага приділяється асортименту порцелянового посуду для дітей: тарілки мілка та глибока (напівпорційна), чашка з блюдцем, горнятко з ручкою тощо. Особливостями їх є невеликі розміри, підвищена міцність, яскравий колір та оригінальні форми й оздоблення.
У закладах ресторанного господарства класів "люкс", "вищий", "перший" посуд використовується з монограмою, емблемою, абревіатурою закладу. Посуд для етнічних ресторанів, з національною кухнею оформляють національним орнаментом. Для китайських, японських ресторанів використовують національний або європейський посуд, виконаний у стилізованих серіях, для рибних - серії посуду з морськими мотивами. На початку третього тисячоліття у моду ввійшов змішаний дизайн, або "мікс-серії", спеціальний дизайн. Дизайнери експериментують як з кольором, так і формою блюд. Серія посуду для "шведського столу" "FUNction" відрізняється оригінальністю форм та яскравістю барв. У ній представлені надзвичайно великі за розміром миски та хвилеподібні блюда для подавання страв. Європейські серії посуду насамперед відрізняються розмірами і формами складових частин сервізів: пропонуються тарілки овальної, прямокутної, шестикутної, квадратної, трикутної форм, з гладкими та фестончастими краями, дворівневі, з відділенням для основного продукту та гарніру чи соусу. Характеристика та призначення класичного вітчизняного посуду описані в табл. 1.1, зарубіжного - в додатку 7
Керамічний посуд використовують для подавання національних страв (українських, японських, тайських тощо) та напоїв у спеціалізованих і стилізованих закладах ресторанного господарства. Український керамічний посуд характеризується високим ступенем універсального застосування, що вплинуло на його широке використання у сфері ресторанного бізнесу. Характеристика та призначення вітчизняного керамічного посуду, який використовується в закладах ресторанного господарства і має певне функціональне та декоративне призначення, подана в табл. 1.2. Таблиця 1.2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ
Закінчення табл. 1.2
|
Попереднє сервірування столу
За одну - дві години до відкриття залу приступають до сервірування столів.
В їдальнях, кафе, закусочних, у яких використовують столи з гігієнічним пластмасовим покриттям, для споживання їжі сидячи, столи не покривають скатертинами. Для покриття столів з красивою деревною фактурою можуть бути використані фірмові паперові серветки. Ошатного вигляду надають залу квіти у невисоких вазах, встановлені посередині столу. У центрі столу розміщують набори для спецій.
При попередньому сервіруванні для скомплектованих обідів на обідній стіл ставлять страви, напої, хліб, набори, спеції, паперові серветки. Страви і напої розміщують залежно від кількості місць. Хліб на пиріжковій тарілці ставлять кожному гостю зліва. Набори кладуть з обох боків тарілки із закускою: справа - ложку і ніж, зліва - виделку або в центрі столу на підставці набори залежно від кількості місць за столом.
Сервірування столів у буфетах, закусочних, кафе, де їжу споживають стоячи, передбачає лише розставляння у центрі столу наборів для спецій і паперових серветок у серветниці.
Сервірування столів у ресторанах здійснюють наступним способом. Офіціанти заносять до залу добре відпрасовані скатертини і кладуть їх на кожний стіл (рис. 1.30). Потім скатертину, складену вчетверо, розгортають так, щоб у запрасованому вигляді розгорнути її уздовж столу (рис. 1.30, а). Офіціант бере двома руками край скатертини, що знаходиться між зовнішньою крайкою (прилягаючою до столу) і середньою запрасованою лінією (рис. 1.30, б), струшує її, викидаючи руки вперед, потім опускає середню лінію (рис. 1.30, в), ретельно натягуючи скатертину на кришку столу (рис. 1.30, г). Невеликий стіл можна накрити скатертиною, взявши її за край і струснувши над столом. Вона має звисати з усіх боків столу приблизно на 25-35 см так, щоб край її досягав поверхні сидінь стільців або крісел, але не нижче.
Столи в ресторані можуть мати суконні чохли, які щільно прилягають до поверхні стільниці (кришки столу), що сприяє уникненню бою скляного посуду. На поверхню стільниці кладуть скатертину одного кольору, а до неї кріплять "юбку" - призбирану тканину іншого кольору. Для кріплення "юбки" можна скористатися спеціальними "кліпсами", які насаджують на стільницю вздовж краю столу. На зовнішньому боці кліпси є липучка, до якої прилипає тканина, з якої виготовлена "юбка".
Рис. 1.30. Накриття столу скатертиною
При сервіруванні стіл будь-якої форми поділяють по периметру на рівні частини довжиною 60-80 см, розраховані на одне місце.
Навколо столу розставляють стільці або крісла. Щоб забезпечити вільне переміщення відвідувачів, стільці (крісла) можна відсунути приблизно на півмет-ра від краю столу.
Сервірування посудом і наборами починають з мілких столових (підставних) або закусочних тарілок, ставлячи точно напроти стільця (рис. 1.31). Емблема закладу має бути на верхньому краї тарілки (посередині). Відстань від краю стільниці до краю тарілки - 2 см (рис. 1.31, а).
При бенкетному сервіруванні закусочну тарілку ставлять на підставну (рис. 1.31, б), між якими можна покласти серветку.
З обох боків від мілкої і закусочної тарілок розміщують столові набори в такій послідовності: справа - лезом до тарілки ножі (столовий, рибний, закусочний), зліва - виделки зубцями догори (столова, рибна, закусочна) (рис. 1.31, в). Кінці ручок мають знаходитися не менше ніж за 2 см від краю столу. Столові набори можна розмістити і компактніше: справа і зліва столові та рибні ножі й виделки, закусочний ніж і виделку при цьому покласти на закусочну тарілку в серветку (рис. 1.31, г). Цей же прийом використовують, якщо стіл сервірують чотирма комплектами наборів: на стіл з обох боків від тарілки кладуть не більше трьох комплектів наборів, четвертий вкладають у серветку (рис. 1.31, д). Ложку кладуть справа заглибленням догори між закусочним і рибним (столовим) ножем або після них, якщо закусочні набори вкладають у серветку (рис. 1.31, г). Зліва, на відстані 5-10 см від краю мілкої, ставлять пиріжкову тарілку (рис. 1.31, г, д, е).
Можливі три варіанти її розміщення: верхній край на одному рівні з верхнім краєм підставної або закусочної тарілок (рис. 1.31, е), нижній - на одному рівні з нижнім краєм підставної або закусочної тарілок (рис. 1.31, г); центри столової (закусочної) і пиріжкової тарілок знаходяться на одному рівні відносно краю стільниці (рис. 1.31, д). Ніж для масла кладуть на край пиріжкової тарілки. Розміщення десертних наборів залежить від розташування скляного посуду. Якщо фужер і стакан для соків ставлять за мілкою тарілкою, то десертні набори розміщують справа над ножами (рис. 1.31, е). Якщо фужер зміщений вправо, то десертні набори кладуть за мілкою тарілкою (рис. 1.31, д), частіше паралельно краю столу: ніж і ложку ручкою вправо, виделку - ручкою вліво. Три десертних набори можна викласти віялом: паралельно краю столу - ніж ручкою вправо, на лезо його кладуть виделку зубцями догори, ручкою вправо до середини столу, потім ложку заглибленням догори, ручкою вправо до краю столу. Кількість десертних наборів залежить від асортименту десертних страв.
У ресторанах щодня попередньо сервірують стіл у процесі підготовки залу до обслуговування і додатково залежно від меню прийнятого замовлення. Попереднє сервірування офіціанти виконують перед сніданком, обідом, вечерею. Для обіду стіл сервірують у такий спосіб (рис.1.32).
Рис. 1.31. Послідовність сервірування столу
Зліва відносно споживачів, що займуть місця за сервірованим столом, відступивши від краю на 8 см, ставлять пиріжкову тарілку (рис. 1.32, а). Закусочні тарілки на стіл не ставлять, якщо холодні страви подають безпосередньо в них. Але якщо при подаванні холодних закусок використовують салатники та металевий посуд, офіціант доповнює сервірування закусочною тарілкою (рис. 1.32, б). Зліва від тарілки, у якій буде подана страва, кладуть столову виделку зубцями догори, справа - столовий ніж лезом до тарілки і столову ложку заглибленням догори. Відступають від краю столу так, щоб можна було поставити тарілку, над ножем ставлять фужер. У невисокій порцеляновій або скляній вазі на середину столу ставлять невеликий букет квітів і набори для спецій.
Рис. 1.32. Сервірування столу: а, б - для обіду; в - для вечері; г, д, е - для сніданку
Для вечері сервірування доповнюють закусочними наборами і забирають столову ложку (рис. 1.32, в). Під час сніданку в сервірування включають закусочні набори, серветку, пиріжкову тарілку (рис. 1.32, г). Його можна доповнити фужером, чайною ложкою (рис. 1.32, д), закусочною тарілкою, ножем для масла (рис. 1.32, е).
Загальний вигляд сервірування столу на одну персону представлений на рис. 1.33.
Рис. 1.33. Сервірування столу для вечері
Відповідно до меню-замовлення сервірування столу відповідним чином доповнюють. При обслуговуванні туристів під час сніданку, що складається з холодних закусок, гарячого напою, джему (меду, варення, цукру), в сервірування додатково включають чайні і кавові чашки з блюдцями, молочники, кавники, які розміщують справа від закусочної тарілки (рис. 1.34).
Рис. 1.34. Сервірування столу для сніданку з кількох страв:
1 - хліб; 2 - сир; 3 - яйце; 4 - масло; 5 - гірчиця; 6 - сіль; 7 - холодна закуска;
8 - джем; 9 - фужер; 10 - молоко; 11 - кава в кавнику; 12 - чашка; 13 - цукор
За закусочною тарілкою ставлять овальне блюдо із закускою, розетки з вершковим маслом, джемом. Якщо в меню входить вершкове масло, на край пиріжкової тарілки кладуть ніж для масла. Якщо в ньому немає холодних закусок, але включено другу гарячу страву, перед гостем залишають місце для страви в мілкій столовій тарілці. Якщо ж її подають у металевому посуді, ставлять мілку столову тарілку. На стіл за замовленням можуть бути заздалегідь подані також кисломолочні продукти в склянках, кип'ячена вода, соки, фірмові напої - у глечиках або графинах. Якщо в меню є фрукти, можна заздалегідь ставити їх на стіл у вазі. При подаванні солодких страв у сервірування включають відповідні десертні набори: ножі, виделки, ложки.
При обслуговуванні туристів посуд для подавання чаю і кави може бути розміщений на торцях прямокутного столу. До кінця сніданку офіціант заповнює чашки напоями і подає їх на блюдці з відповідними ложками кожному споживачу.
При обслуговуванні під час обіду за попереднім замовленням або за меню експрес-обіду на стіл до приходу гостей додатково ставлять закуски (у закусочній тарілці), хліб (на пиріжковій тарілці), фрукти. Для гарячих і десертних страв у сервірування включають відповідну кількість наборів - столових, рибних, закусочних. Десертні набори подають разом з відповідними стравами.
Якщо закуску доставляють у зал в багатопорційному посуді і перекладають її на підсобному столі в закусочні тарілки, то перед гостем кладуть серветку, на місці якої потім ставлять закуску.
Керуючись основними правилами, кожний офіціант може виявляти творчий підхід до сервірування столу. При цьому варто пам'ятати про тематичну і естетичну спрямованість закладу, національні особливості, наукову організацію праці, необхідність створення комфортних умов для споживачів.
Прийоми виконання окремих операцій при сервіруванні столу. Тарілки офіціант приносить або привозить на візку стопками. При перенесенні стопку (зверху донизу) слід накривати серветкою, завдяки чому забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних вимог. їх ставлять на підсобний стіл або сервант чи підвозять на візку до столу. Потім невелику стопку тарілок розміщують на долоні лівої руки. Правою рукою беруть кожну тарілку так, щоб великий палець знаходився вздовж краю тарілки, а інші віялом розміщувалися знизу, і ставлять на стіл. Великим пальцем лівої руки офіціант злегка просуває вперед тарілку, щоб її легше було взяти. Спочатку напроти стільця ставлять підставні тарілки (двома пальцями паралельно краю столу перевіряють відстань, яка має бути 2 см від краю столу), потім на них закусочні.
Столові набори офіціант переносить на таці, накритій серветкою, або на тарілці, на яку кладуть складену вчетверо серветку. В неї вкладають леза ножів, зверху кладуть виделки. Біля столу офіціант знімає столові набори з таці і кладе їх на стіл у певній послідовності: справа від споживача - ніж лезом до тарілки і ложку заглибленням догори, зліва - виделку. Столові набори зазвичай кладуть паралельно один одному на такій же відстані від краю столу, як і тарілки, але при цьому так, щоб вони не торкалися одне одного і не потрапляли під край тарілки. При розкладанні столових наборів слід брати їх за ручку або тонку частину на стику леза ножа, зубців виделки чи заглиблення ложки і ручки. Потім на стіл ставлять пиріжкові тарілки. При цьому їх краще тримати у правій руці, ставлячи на стіл - лівою.
Для сервірування чарками, бокалами офіціант привозить їх до столу на таці, накритій серветкою, яку тримає в лівій руці, правою ставить їх за закусочною тарілкою. Декілька чарок він може принести, тримаючи їх у лівій руці між пальцями (ємностями донизу).
Завершують сервірування столу розміщенням наборів для спецій та ваз із квітами: офіціант ставить їх на тацю, потім підходить до кожного столу і виставляє їх (ці предмети можуть бути викладені на стіл першими).
Перед споживачем на стіл або тарілку кладуть серветку.
Сервірування столу – це предмети його оформлення, скатертина, посуд, прибори, серветки. Сервірування повинно не тільки відповідати естетичним вимогам, а й забезпечувати зручність у спілкуванні між учасниками трапези.
Перш ніж приступити до сервірування столу, слід оглянути посуд і прибори, звертаючи увагу на якість миття, дефекти і т.п. Якщо при огляді виявиться, наприклад, тріщина в тарілці, відкол на склі, зламаний зубець у вилки, недостатньо чисто вимиті прибори, затуплені ножі, їх слід негайно замінити або провести додаткову обробку.
Перед сервіруванням столу необхідно відполірувати посуд і прибори, скло або кришталь.