4.6. Питання для самоперевірки

1) Дайте визначення поняттю „страховий ринок ”.

2) Вкажіть основні суб’єкти страхового ринку. Дайте їх визначення.

3) Перелічіть основні елементи інфраструктури страхового ринку.

4) Що є об’єктом купівлі-продажу на страховому ринку?

5) В чому полягає споживча та мінова вартість страхової послуги?

6) Вкажіть особливості споживчої вартості страхової послуги.

7) Перелічить етапи відродження та становлення страхового ринку України. Дайте їх коротку характеристику.

8) Дайте аналіз сучасному стану страхового ринку України та вкажіть перспективи його подальшого розвитку.

Тема 5 Страхова організація

(самостійне вивчення)

Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

6.1. Необхідність та значення державного регулювання страхової діяльності

Страхова діяльність страховиків та ринок страхових послуг у цілому в більшості країн є предметом державного нагляду та регулювання.

Метою державного регулювання ринків фінансових послуг та страхового ринку в Україні є:

1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

2) захист інтересів споживачів(страхувальників);

3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування страхового ринку;

4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;

5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;

6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;

7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;

9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Від постановки державного страхового нагляду та його діяльності залежить якою мірою та в якому напрямі буде здійснюватися страхова діяльність, як будуть використані фінансові можливості страховиків, котрі, збираючи та накопичуючи значні грошові кошти, надають страховий захист великій кількості фізичних та юридичних осіб, живлять своїм вкладеннями банківську систему, дають можливість широкого й тривалого використання страхових капіталів.

Державне регулювання страхової діяльності повинно:

- не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть нанести збиток як страхувальникам, так і страховій справі в цілому;

- сприяти діяльності на страховому компаній, що мають міцну фінансову та правову основу;

- забезпечувати формування та розвиток ефективно функціонуючого страхового ринку;

- проводити послідовну політику стосовно форм, методів та масштабів участі іноземного капіталу в страховому бізнесі.

Питання державного регулювання страхової діяльності слід розглядати в двох напрямках:

1) прийняття державою базових законів та нормативно – правових актів у сфері страхування;

2) здійснення спеціального нагляду за розвитком відносин у сфері страхування відповідно до інтересів громадян України та загальнодержавних економічних потреб.